- •7. Схарактеризуйте види, структуру та зміст навчальної документації.
- •8. Схарактеризуйте механізм формування навчального плану для підготовки у середніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах.
- •9. Розкрийте роль принципів навчання у дидактичному процесі
- •10. Схарактеризуйте загальні та специфічні принципи навчання, принципи навчання у середній, професійно-технічній та вищій освіті.
- •11. Розкрийте поняття виробничого, технологічного і трудового процесів, типи трудових процесів.
- •Типи трудових процесів
- •12. Схарактеризуйте поняття системи виробничого навчання і види систем виробничого навчання.
- •I. Предметна система навчання
- •II. Операційна система навчання.
- •III. Моторно-тренувальна система.
- •IV. Операційно-комплексна система
- •V. Проблемно-аналітична система
- •VI. Приймально-комплексна система
9. Розкрийте роль принципів навчання у дидактичному процесі
Системотвірними дидактичними категоріями, які відображають цілісність педагогічного процесу, є закономірності і принципи навчання. Вони тісно пов'язані з основними компонентами навчального процесу: цілями і завданнями навчання, змістом і формами його реалізації, методами і засобами, стимулюванням і результативністю навчання. Дидактичні закономірності як системо-твірні дидактичні категорії відображають суттєві та необхідні зв'язки між процесом навчання і соціальними процесами, а також зв'язки внутрішнього характеру (між метою і змістом, формами і методами). Принципи навчання визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до загальних цілей і закономірностей, регулюють основні компоненти процесу навчання. Загальна кількість принципів у дидактичній теорії чітко не визначена, оскільки наука постійно проникає у більш складні зв'язки і відношення між суб'єктами і компонентами процесу навчання.
Принцип свідомості. Він вимагає, щоб учні отримували не лише міцні знання, а й переконання, навички навчальної діяльності. Перед учителями стоїть завдання — перетворити учня з пасивного об'єкта навчання і виховання на його активного суб'єкта, активізувати учнів у процесі навчання.
Принцип наочності. В основі цього принципу лежить наукова закономірність про те, що ефективність засвоєння знань залежить від залучення до процесу пізнання різних органів чуття. Відомо, що органи зору "пропускають" у мозок майже в п'ять разів більше інформації, ніж органи слуху.
Принцип послідовності і систематичності. Цей принцип спирається на закономірності психологічної науки про те, що під час дотримання логічних зв'язків навчальний матеріал запам'ятовується в більшому обсязі і більш міцно.
Принцип міцності. Міцність знань, умінь, навичок виявляється насамперед у довготривалій пам'яті учнів, вона залежить: від змісту і структури навчального матеріалу, від ставлення самих учнів до навчального матеріалу, навчання вчителя; від організації навчально-виховного процесу, застосування різних форм і методів; від частоти застосування знань; від емоційного впливу на учнів під час пояснення.
Принцип доступності викладання. Цей принцип опирається на закономірність психології про необхідність урахування реальних пізнавальних можливостей школярів певного віку. Не повинно бути перевантажень, але також і спрощення матеріалу.
Принцип науковості дуже важливий, він вимагає зв'язку між наукою і навчальним предметом, щоб учні засвоювали лише глибоко обґрунтовані наукою знання, щоб науковими методами формувалися глибокі ідейні переконання, забезпечувалася єдність діяльності і свідомості.
Принцип зв'язку навчання з життям спирається на гносеологічні, соціологічні, загально-педагогічні і психологічні закономірності
10. Схарактеризуйте загальні та специфічні принципи навчання, принципи навчання у середній, професійно-технічній та вищій освіті.
Принципи навчання — вихідні положення, які визначаються цілями та завданнями навчання і, у свою чергу, визначають форми і методи навчання. Оскільки дидактичні принципи взаємопов'язані, взаємозалежні і взаємозумовлені, можна стверджувати, що вони утворюють певну систему вихідних дидактичних вимог, які забезпечують необхідну ефективність навчання.
У вищій школі значнішою (порівняно із середньою школою) є професіоналізація, пов'язана з майбутнім фахом, під час викладання майже всіх наук.
У різні періоди дослідники дидактики вищої школи висували на перший план принципи:
• забезпечення єдності в науковій та навчальній діяльності студентів
• професійної спрямованості;
• професійної мобільності
• проблемності
• емоційності та мажорності всього процесу навчання;
• урахування вікових, соціально-етичних та індивідуальних особливостей студентів).
Останнім часом було висунуто ідею про групу принципів навчання, що синтезують більшість підходів до їх виокремлення:
орієнтованості вищої освіти на розвиток особистості майбутнього спеціаліста;
забезпеченості безперервної освіти;
інформатизації, технічної та технологічної забезпеченості освітнього процесу;
відповідності змісту вищої освіти сучасним та прогнозованим тенденціям розвитку науки (техніки) і виробництва (технологій);
оптимального співвідношення загальних, групових та індивідуальних форм організації навчального процесу у вищому навчальному закладі;
раціонального застосування сучасних методів та засобів навчання на різних етапах підготовки фахівців;
відповідності результатів підготовки спеціалістів вимогам, що висуваються конкретною сферою їхньої професійної діяльності, забезпечення їх конкурентоспроможності.
Принципи тісно пов'язані із закономірностями навчання. Вони відображують дидактичні закони та закономірності. На рівні гносеологічного явища принципи об'єктивно відображують сутність законів і закономірностей навчально-виховного процесу.
На основі загальнодидактичних принципів розробляють принципи фахових методик. При цьому відбувається конкретизація принципів вивчення окремих навчальних дисциплін з урахуванням їх особливостей.
