П обудова кривої Енгеля на основі лінії “дохід-споживання”

при І І

І

а) б)

при І І

Х Х

Криві Енгеля.

Діяльність будь-якого економічного суб’єкта характеризується отриманням результату. В економіці результат - це створення нових благ. Благо - це цінність, яка створюється і використовується для задоволення існуючих соціально-економічних потреб суспільства.

Створення нових благ відповідає кардинальним цілям суспільства по забезпеченню власної життєдіяльності та подальшого розвитку.

У відповідності чи у невідповідності певному критерію якості блага можна поділити на повноцінні та неповноцінні.

Повноцінне благо - це існуюча реально і потенційно економічна сутність, яка є наслідком і джерелом функціонування та розвитку господарських суб’єктів суспільства, що утворюють єдину фінансово-економічну систему. Повноцінне блага відповідають певному критерію якості, який висувається суспільством відносно рівня задоволення власних потреб.

Неповноцінне благо - це існуюча реально і потенційно економічна сутність, якість якої не задовольняє вимогам і потребам розвитку та функціонуванню господарських суб’єктів суспільства, які утворюють єдину фінансово-економічну систему.

Створення нових повноцінних благ - це позитивний результат діяльності суб’єктів господарювання. Отримання неповноцінних благ є негативним результатом господарювання господарювання економічних суб’єктів. Ступінь затратності отримання позитивного результату характеризується позитивною результативністю. Негативна результативність відображає ступінь затратності одержання негативного результату.

9. Проаналізуйте реакцію споживача на зміну цін товарів. Лінія “ціна – споживання”. Побудова лінії індивідуального попиту споживача.

Почнемо із дослідження, як змінюється рівень споживання, коли змінюється ціна на продукти при постійному доході. На рис. 4.1 (а) показано варіанти споживчого вибору, який зробила б особа, розподіляючи фіксовану кількість доходу між двома товарами у міру зменшення ціни на товар Х.

Від кривої “ціна-споживання” можна перейти до кривої індивідуального попиту на товар Х (рис. 4.1 (б)). Для цього із точок оптимуму споживача (Е₁, Е₂, Е₃) потрібно спустити перпендикуляри на вісь абсцис (кількість блага Х), а на осі ординат – зафіксувати відповідні значення ціни Р_х. Крива попиту та крива “ціна -споживання” – це два способи описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього, за умови, що інші фактори незмінні.

Крива попиту має дві важливі властивості. По-перше, рівень корисності, якого можна досягти, змінюється впродовж даної кривої. Чим нижча ціна на продукт, тим вищий рівень корисності (криві байдужості підіймаються все вище у міру падіння ціни). По-друге, в кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність, що відповідає умові, за якої гранична норма заміщення блага Х на Y дорівнює співвідношенню цін на товари Х та Y.