30. Розкрийте сутність процесу обґрунтування інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини. Показники теперішньої та майбутньої вартості у прийняття інвестиційних рішень.

Процес прийняття інвестиційного рішення повинен включати такі елементи: формування проблеми і встановлення меж області дослідження; збереження формального механізму контролю за станом параметрів навколишнього ділового середовища в регіоні; виявлення функціональних взаємозв’язків між визначальними змінними проблемами і факторами зовнішнього ділового середовища регіону; чітке встановлення цілей і задач, які постають перед інвесторами в регіоні; встановлення критеріїв, що дозволяють класифікувати альтернативи з погляду того, наскільки їх результати сприяють досягненню цілей інвесторів в регіоні; пошук інформації з метою визначення факторів зовнішнього ділового середовища реалізації проекту і доступних альтернатив; побудова моделі оцінки процесу (опис різних альтернативних проектів і розробка гіпотез щодо взаємозв’язку між цими проектами і зовнішніми умовами за ймовірними результатами реалізації); введення в модель прогнозних значень змінних, що залежать від системи управління організацією, і значень різних змінних, що описують стан навколишнього ділового середовища в регіоні; вибір альтернатив, що забезпечує максимальний розвиток регіону.  Важливо, що всі елементи цього процесу взаємозалежні, не існує фіксованих точок, у яких закінчується один етап і починається інший. Часто визначення первісної проблеми принципово змінюється на основі інформації, отриманої під час реалізації етапів аналізу.  Практично всі дослідники поділяють інвестиційний процес на три етапи: передінвестиційний етап; етап інвестування; етап експлуатації.  У свою чергу, кожен з цих етапів складається з декількох стадій: передінвестиційний етап складається зі стадії ідентифікації, стадії підготовки і стадії оцінки; етап інвестування складається зі стадії переговорів і укладання контрактів, стадії складання графіка і дизайну, стадії будівництва і стадії пусконалагоджувальних робіт; експлуатаційний етап містить стадії освоєння, зростання, зрілості та занепаду продукту, що досить повно розкрито в сучасній економічній літературі.  Для прискорення прийняття інвестором рішення про те, чи вкладати кошти в те чи інше підприємство регіону, необхідно скласти інвестиційний проект, що визначає мету, яку прагне досягти фірма, створюючи і реалізуючи стратегію підприємницької діяльності, в сукупності з термінами досягнення мети.  Інвестиційний проект є комплексом взаємозалежних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей в умовах обмежених фінансових, часових та інших ресурсів.  Проектний аналіз припускає використання методики, що дозволяє оцінювати фінансові та економічні переваги інвестиційних проектів, раціонального використання ресурсів регіону з урахуванням їх макро- і мікроекономічних наслідків.  Світова практика поділяє життєвий цикл інвестиційного проекту на такі стадії: 1)формулювання проекту – концепція проекту; 2) проектний аналіз – планування і розробка проекту; 3) здійснення проекту – реалізація; 4) завершення – оцінка результатів.  Підготовка інвестиційного проекту повинна враховувати такі принципи: 1) аналіз „внутрішнього” і „зовнішнього” середовища проекту; 2) аналіз альтернативних технічних і організаційних рішень; 3) порівняння варіантів „з проектом” і „без проекту”; 4) комплексний (технічний, фінансовий, інституціональний, комерційний, екологічний) аналіз проекту на всіх етапах життєвого циклу; 5) розгляд цінності проекту з погляду його учасників: підприємства, інвесторів регіону, держави; 6) використання різних критеріїв і альтернативних оцінок в аналізі цінності проекту; 7) врахування інфляції, фактора часу, ризику і невизначеності при економічному і фінансовому аналізі.

Поняття дисконтованої величини.

Дисконтування означає перерахунок вигод і витрат для кожного розрахункового періоду за допомогою норми (ставки) дис­конту. При дисконтуванні за допомогою приведеної про­центної ставки, що визначається альтернативними інвести­ційними можливостями, здійснюється розрахунок відносної цінності однакових грошових сум, одержуваних або сплачу­ваних у різні періоди часу. Приведення до базисного періо­ду витрат і вигод t-го розрахункового періоду проекту зруч­но здійснювати через їх множення на коефіцієнт дисконту­вання d, що визначається для постійної норми дисконту г як:

, де t — номер кроку розрахунку.

У стабільній ринковій еко­номіці величина норми дисконту стосовно власного капіта­лу визначається з депозитного процента по вкладах з ураху­ванням інфляції та ризиків проекту. Якщо норма дисконту буде нижчою від депозитного процента, інвестори воліти­муть класти гроші в банк. Якщо норма дисконту істотно пе­ревищуватиме депозитний банківський процент (з ураху­ванням інфляції та інвестиційних ризиків), виникне підви­щений попит на гроші, а отже, підвищиться банківський процент.

Метод розрахунку чистого приведеного (дисконтованого) доходу, який базується на співставленні величини первісної інвестиції з загальною сумою дисконтованих чистих грошо­вих надходжень, що генеруються нею протягом прогнозова­ного періоду. Оскільки притік грошових коштів розподіле­но в часі, його дисконтують за допомогою коефіцієнта, що встановлює інвестор, самостійно виходячи зі щорічного відсотку повернення, який він бажає або в змозі мати на інвестований ним капітал.

Чистий приведений (дисконтований) дохід визначаєть­ся з урахуванням дисконтування за відомою формулою: ЧПД = ГП – ІС, де ЧПД - чистий приведений дохід; ГП - грошовий потік (у теперішній вартості) за весь період експлуатації інвестиційного проекту; ІC - сума інвестиційних коштів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту. 

Показники теперішньої та майбутньої вартості у прийнятті інвестиційних рішень.

В інвестиційній практиці, як правило, необхідно порівнювати суму грошей, що вкладається в проект, із сумою, яку інвестор сподівається отримати після завершення інвестиційного періоду. Для порівняння суми грошових коштів під час їх вкладання з сумою, яка буде одержана, використовують поняття майбутня та теперішня вартість грошей. Майбутня вартість грошей – це та сума, в яку повинні перетворитись через визначений час вкладені сьогодні під процент гроші. Розрахунок майбутньої вартості грошей пов’язаний із процесом нарощування (компаундування) початкової суми. Нарощування – це збільшення початкової суми грошей шляхом приєднання до неї суми процентних платежів.  Для розрахунку майбутньої вартості грошей використовується формула складних процентів: FV=P(1+r)n , де: FV (Future value) – майбутня вартість грошей; Р (present value) – початкова вкладена сума; r – ставка відсотків або ставка дохідності; n – кількість періодів, за якими нараховуються проценти; (1+r)n – множник нарощування (компаундування). Складний процент – це сума доходу, яку отримає інвестор у результаті інвестування певної суми грошей за умов, що простий процент не сплачується наприкінці кожного періоду, а додається до суми основного вкладу і в наступному періоді також приносить дохід. Процентна ставка використовується не тільки як інструмент нарощування вартості грошових коштів, але і як норма дохідності інвестиційних операцій. Множник нарощування (компаундування) – майбутня вартість 1 долара, залишеного на рахунку під відсоткову ставку на даний період. Теперішня (сучасна) вартість грошей – це сума майбутніх грошових надходжень, приведених до сучасного моменту, з урахуванням процентної ставки або норми дохідності. Теперішня вартість грошей розраховується за формулою:

PV= ,, де: PV (present value) – теперішня вартість грошей.