Проаналізуйте вплив держави на ринкову рівновагу (податки, субсидії, фіксовані ціни).
Вперше наукове обгрунтування ролі держави в ринковій економіці було зроблено основоположником політичної економії шотландцем А.Смітом. У своїй праці “Дослідження про природу і причини багатства народів” він стверджував, що: а) держава не повинна втручатися в економіку, бо це веде до порушення дії ринкових механізмів; б) рівновага між пропозицією і попитом на всіх ринках встановлюється за рахунок самоізоляції. “Вільна гра ринкових сил”, на думку А.Сміта, створює сама, без зовнішнього втручання, гармонійний устрій. Ідеї А.Сміта лягли в основу моделі вільного ринкового господарства. Згідно цієї моделі господарюючі суб’єкти приймають свої рішення на ринку незалежно один від одного. Ціни визначаються співвідношенням попиту і пропозиції. Приватна власність захищається і гарантується державою. Планування економічної активності здійснюється децентралізовано окремими господарюючими суб’єктами. Споживачі вільно вирішують як використати свій доход. Виробники планують випуск продукції згідно оцінкам попиту на неї. Економічну взаємодію учасників господарського процесу координують ціни. Мотивом дій підприємців є прагнення до максимізації прибутку. Фірми, які тривалий час мають лише збитки, банкротують і вибувають з ринку. Державі відводяться лише завдання, які не вирішує сам ринок. Більше того, держава повинна шляхом відповідного правового регулювання дбати про те, щоб виникло якнайменше перешкод функціонуванню вільного ринку.
Проте історичний досвід показав, що в процесі свого розвитку реальні економічні системи все більше віддалялися від ідеальної смітовської ринкової моделі. Практика довела, що ринковий механізм саморегулювання має цілий ряд вроджених пороків. 1.Періодично виникаючі порушення стабільності економічного розвитку (економічні кризи). 2. Неможливість на основі “вільної гри ринкових сил” задоволення цілого ряду економічних потреб суспільства. 3. Формується така система розподілу, яка породжує крайні форми соціальної несправедливості. 4. Розвиток процесів монополізації з досить негативними наслідками для системи конкуренції і системи цін та ін. І в першу чергу ці пороки проявилися в Америці - країні, яка найповніше сповідала “вільну гру ринкових сил”. З приводу цього у досить популярному підручнику з економіки П.Самуельсона констатується, що мабуть Америка XX ст. підійшла найближче, ніж буть-яка інша країна, до такого стану, коли ціле століття швидкого економічного прогресу і індивідуальної свободи привели також до періодичних економічних циклів, розкраданню і виснаженню природних ресурсів, які не поповнюються, полярності бідності і багатства, розкладанню державного апарату, і часом до витіснення монополією саморегульованої конкуренції.
Тобто практика господарювання показала, що чисто ринковими методами забезпечити високу ефективність сучасного великого за масштабами, складного та інтегрованого виробництва неможливо. Ринковий механізм в реальному житті все більше доповнюється державним регулюванням. Держава через свою особливу роль у суспільстві за всіх часів тією чи іншою мірою втручалася в економічні процеси. Але спочатку це втручання було досить обмеженим і зумовлювалося необхідістю вилучення частини суспільного продукту для утримання державної машини: апарату чиновників державної влади, армії, поліції, судів тощо. Такі утриманські інтереси визначили пасивну роль держави в економіці. Тому іронічно її називали “нічним сторожем”. Активним регулятором економіки виступав ринок. Проте, в міру розвитку товарного виробництва, його монополізації і ускладнення відтворювальних процесів стали виразно проявлятися обмеження регулюючих можливостей ринкового механізму. За цих умов виникла об’єктивна необхідність активізації ролі держави у регулюванні економіки. Особливо прискорила цей процес світова економічна криза 1929-1933 pp., яка переконливо показала, що один ринковий механізм без державного регулювання не спроможний забезпечити макроекономічної стабільності соціально-економічної системи.
В умовах ринку ціна здебільшого визначається в процесі вільних торгів між продавцем і покупцем. Така узгоджена ціна за умов збігу між попитом і пропозицією називається рівноважною. Але в деяких випадках до цього процесу підключається держава, установлюючи остаточну величину ціни на іншому рівні.
Якщо регульована ціна близька до рівноважної, то таке обмеження буде тільки підтримувати стабільність цін і істотно не вплине на стан попиту та пропозиції. Але якщо державні органи будуть обмежувати свободу зміни цін з метою стримання їхнього зростання (наприклад, в умовах інфляції) або введуть надмірні податкові платежі, то в більшості випадків це негативно вплине на виробництво та продаж товарів, викличе їх дефіцит і, як наслідок, призведе до підвищення цін.
Найбільш жорстким методом цінового регулювання є встановлення фіксованих або граничних цін. При цьому такі ціни можуть бути встановлені на рівні, що перевищує ціну рівноваги або нижче її. У першому випадку виникає надлишок продукції, а в другому — її дефіцит (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Наслідки введення фіксованих цін
Фіксовані ціни, які можуть перевищувати рівноважні, застосовуються окремими країнами у вигляді заставних цін на сільськогосподарську продукцію. Такі ціни, з одного боку, захищають інтереси фермерів, гарантуючи їм мінімальний дохід від реалізації своєї продукції на ринку. Але з іншого боку, держава має витрачати на закупівлю та зберігання надлишкової продукції кошти з бюджету. Крім того, цю продукцію держава не може реалізувати на внутрішньому ринку, бо це безумовно призведе до зниження цін.
З метою соціального захисту малозабезпечених верств населення держава може надавати субсидії до цін та тарифів на товари та послуги першої необхідності (рис. 7.8).
Рис. 7.8. Вплив субсидій на ринкову рівновагу
З рисунку видно, що субсидії споживачам піднімають праву частину лінії попиту з положення D до D1. У результаті попит зросте, хоча ціна на такі продукти та послуги підвищиться з ЦР до Ц1. При цьому попит збільшиться в тієї частини населення, яка здатна купувати даний товар за відносно низькими цінами.
Таким чином, непрямий вплив держави на ринкові ціни через податки та дотації, як і директивне ціноутворення, у більшості випадків знижує ефективність функціонування економіки. Але це не виключає можливості застосування перелічених інструментів з метою досягнення певних соціальних цілей.
Вплив держави на встановлення ринкової рівноваги в Україні.
Форми державного регулювання ринкової ціни:
фіксовані ціни. Держава встановлює фіксовані ціни на певні групи товарів, або фіксовані цінові кордони (коридори);
вплив на попит за допомогою прямих методів (штрафи, ліміти), непрямих (дотації, субсидії, по доходний податок, податки на споживання). При регулюванні прямими методами крива попиту стає нееластичною, що може привести до значного коливання цін;
вплив на пропозицію за допомогою прямих та непрямих методів – через прямі та непрямі податки на виробництво, пільги, квоти, ліцензії, дотації продавцям тощо.
