Проведення попередніх переговорів.

Встановленню договірних відносин, як правило, передує переддоговірний період, протягом якого ведуться попередні перего­вори про майбутню угоду й узгоджуються її основні умови (тракту­вання угоди). Ці переговори можуть вестися шляхом переписки (по­штової, телеграфної, телетайпної, факсом), шляхом особистих зус­трічей і по телефону.

Найбільш поширені в комерційній практиці переговори, які про­водять шляхом переписки. Необхідність ведення особистих пере­говорів з можливим контрагентом виникає в тих випадках, коли умови оферти, запропонованої експортером, чи умови запиту, що був присланий імпортером, в деякій частині не підходять адресату. Якщо обидві сторони зацікавлені в укладанні угоди, то з ініціативи однієї зі сторін починають переговори з метою зміни на свою ко­ристь тих чи інших умов.

Особисті переговори широко використовуються для вста­новлення контактів на ярмарках і виставках, при укладанні контрактів на великі партії товарів чи товарообмінних угодах, при узгодженні кооперованих поставок і т.п.

Переговори по телефону досить широко використовується при укладанні угод на масові стандартизовані товари, коли основні умови угоди є типовими і заздалегідь відомі продавцю і покупцю.

У переддоговірний період звичайно входить створення проекту договору, у якому враховуються фактичні домовленості, що до­сягнуті сторонами. Проект контракту найчастіше складається од­нією стороною і ретельно вивчається іншою.

  Попередні переговори, які ще називають«трактацією угоди» -- це серйозний і складний процес. Тим, хто починає безпосередню роботу з узгодження всіх конкретних умов (статей)майбутнього контракту, можна порекомендувати таке:

• край важливо чітко уявляти мету угоди, тобто те, що потрібно зробити і на одержання якого результату ці дії спрямовані. Щоб успішно вирішити цю проблему, доречно створити модель майбутньої операції, визначити послідовність та строки її здійснення, врахувати можливі ризики. Необхідно обміркувати, що повинен зробити кожен з партнерів. І тільки після цього можна приступати до формулювання умов договору, звертатися за консультаціями до спеціалістів, готувати всі необхідні документи;

• проект майбутнього договору кожному з партнерів краще готувати самостійно, не покладаючись повністю на здійснення організаційно-технічних заходів іншою стороною, оскільки кожна зі сторін орієнтована передусім на реалізацію власних інтересів; таким чином, ви зможете реалізувати свої інтереси.

• договір необхідно підписувати лише після того, як його переглянув і завізував юрист цієї фірми, або фірми, що надає юридичні послуги;

• формуючи умови договору, не припустима двоїстість висловлювань, розпливчастих фраз, нечіткості.

Міжнародний контракт купівлі-продажу товарів.

Типова структура міжнародного контракту

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів

(контрактів) від 5 жовтня 1995 р. № 75 передбачає, що у контракті по-винні міститися такі обов’язкові умови :

1. Назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення.

2. Преамбула. У преамбулі зазначається повне найменування сто-рін — учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офі-ційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сто-рін як контрагентів («Продавець», «Покупець», «Замовник» «Постачальник» тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньо-економічний договір (контракт), документів, якими керуються контра-генти договору (контракту) (установчі документи тощо).

3. Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов’язаний поста-вити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.

У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або ко-нтракту на переробку давальницької сировини визначається також то-чне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характери-стики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід’ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначкав тексті договору (контракту).

Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується іще за загальною вар-тістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).

У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки.

Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати:

• усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію;

• кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з об-ґрунтуванням технологічних втрат сировини;

• втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг). У цьому розділі визначається залежно від номенклатури оди-ниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кіло-грамах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.

У тексті договору (контракту) про виконання робіт (надання по-слуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних

робіт або послуг). У цьому розділі зазначається вид транспорту та ба-

зисні умови поставки (у відповідності до Міжнародних правил інтер-претації комерційних термінів чинної редакції, які визначають

обов’язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний

строк поставки товару (окремих партій товару) (дод Б).

У випадку укладення договору (контрактут) про виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки вико-наних робіт (послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту). У цьому розділі визначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), крім випадків, коли ціна

товару розраховується за формулою, а також валюта контракту. Якщо

згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та

асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного

сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається

його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути за-

значені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в текстідоговору (контракту).

При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладення.

У договорі (контракті) про переробку давальницької сировини,

крім того, зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки.

У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається

загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загаль-

на вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором

(контрактом), з обов’язковим вираженням в іноземній валюті, віднесе-ній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.