- •1.Теорія соціального управління як наука та навчальна дисципліна
- •2.Комплексний підхід до управління
- •3.Соціальне управління: зміст науки та напрями розвитку
- •4. Основні категорії соціального управління
- •7.Форми соціального управління
- •5.Основні етапи становлення організаційних наук
- •6.Порівняльна характеристика понять «менеджмент» та «соціальне управління»
- •7. Передумови та головні риси першої та другої управлінських революцій
- •8. Передумови та головні риси третьої та четвертої управлінських революцій
- •9.Передумови та головні риси п*ятої та шостої управлінських революцій
- •10.Античні теорії управління: Платон, Арістотель, Полібій.
- •11.Розвиток управлінської думки в Давньому Китаї.
- •12.Теорія і практика управління а.Сміта та р.Оуена
- •13.Школа наукового управління
- •14. Школа людських стосунків
- •15.Пітер Друкер і концепція цільового управління
- •17.Теорія ієрархії людських потреб
- •18. Г.Мінцберг і рольова теорія менеджменту
- •19.Школа соціальних систем: ч.Барнард і функціональна теорія менеджменту
- •Школа управління людськими ресурсами: р.Майлс і ч.Сноу та концепція адаптивних стратегій організацій
- •21.Школа організаційної культури: е.Шейн і системна модель організаційної мотивації
- •22.Адміністративна школа управління
- •Діяльність організації поділяється:
- •Функції управління:
- •23.Функції управління: поняття та ознаки.
- •24.Загальні функції управління за а.Файолем
- •25.Спеціальні функції соціального управління:
- •26. Спеціальні функції соціального управління точки зору призначення, спрямування впливу.
- •Зміни в умовах якості і способу життя людей
- •Спеціальні функції соціального управління як характеристики самого процесу управління.
- •28.Види су
- •29.Адміністративно-державне управління.
- •Структура державного управління
- •30. Управління матеріальним та духовним виробництвом
- •31.Закони соціального управління
- •32.Загальні принципи соціального управління
- •33.Спеціальні принципи соціального управління
- •34.Методи соціального управління
- •35.Організаційно-адміністративні методи соціального управління
- •36.Економічні методи управління
- •37.Соціальні та соціально-психологічні методи управління
- •38.Метод самоуправління в соціальних системах
- •39. Метод «Дерево цілей».
- •40.Поняття та сутність системи управління
- •41. Системи меншого рівня.
- •42. Соціальні системи та їх ознаки
- •43.Компоненти системи соціального управління
- •44.Зміст процесу управління.
- •45.Властивості процесу управління та його види
- •46.Організація процесу управління
- •47.Технологія та техніка процесу управління
- •48. Організаційна структура. Види управлінських структур.
- •49. Механізм та об»єкти соціального управління.
- •50. Характеристика кадрів управління.
- •51.Сутність соціального контролю
- •52.Основні функції та види соціального контролю
- •53. Сутність поняття «ефективність управління»
- •54.Оцінка параметрів ефективності управлінської діяльності
- •55.Сутність та типологія влади.
- •56. Функції влади:
- •57.Стилі керівництва
- •58. Ефективна теорія лідерства
- •59.Фактори, які визначають стиль керівництва:
- •60. Програми та проекти як організаційна форма цілепокладання
- •61. Етапи підготовки стратегічного плану
- •62.Стратегічне управління та стратегічне планування
- •63. Складники стратегічного плану
- •64. Стратегічне планування як ресурс антикризового управління
- •65. Складові культури управління
- •66.Поняття корпоративної культури
- •67.Основні принципи й типи корпоративної культури
- •68. Фірмові стандарти як частина корпоративної культури
- •69. Компоненти корпоративної культури та стадії розвитку корпоративної культури
65. Складові культури управління
Культура управління – це теорія раціональної організації роботи апарату управління, прищеплення йому найбільш ефективних засобів, форм і методів праці, розкриття ролі культурного елемента в ньому.
Культура управління – ставлення до роботи й відповідальність, розподіл і заміщення роботи, чистота робочого місця; оцінка роботи й винагороди; індивідуальна чи групова робота; просування по роботі.
Основні елементи культури управління:
культура працівників управління,
культура процесу управління,
культура умов праці,
культура документації.
культура управлінського апарату
наявність ділових якостей
знання науки управління і вміння використовувати ці знання у своїй діяльності (мистецтво управління),
стиль роботи
зацікавлене ставлення до потреб споживачів .
Основними шляхами забезпечення культури працівників апарату управління є:глибоке оволодіння наукою управління, систематичне підвищення кваліфікації та загальної культури, аналіз і практичне узагальнення результатів своєї діяльності, розвиток позитивних якостей
Культура організації процесу управління:
використовуються прогресивні методи
правильний поділ процесів збору і опрацювання інформації та процесу прийняття рішень
раціональна організація управлінської праці.
Раціональна організація означає раціональний поділ, кооперацію і регламентацію управлінської праці, нормування складу, чисельності працівників, правильну розстановку і використання кадрів, застосування прогресивних методів та засобів праці.
Суттєвим елементом культури є організація процесу прийому відвідувачів, розмови по телефону, проведення нарад, зборів, засідань і т. ін.
Культура умов праці:
Зручне приміщення і робоче місце працівника, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам
Чітко визначені об’єми роботи
Розпорядок дня
Визначені завдання та форми звітності
Культура документації – ефективність управління залежить від оформлення документів, організації їх руху і зберігання, зручності користування, надійності і довговічності
Врахування елементів культури дозволяє поліпшити організацію управління, спростити і здешевити цей процес, забезпечити злагодженість і чіткість роботи управлінського апарату підвищити трудову дисципліну.
66.Поняття корпоративної культури
Корпоративна культура – є системою, що складається з набору правил і стандартів, які визначають взаємодію і консенсус членів колективу, управлінських ланок, структурних підрозділів і ключових факторів розвитку компанії.
Організаційна культура - це набір найбільш важливих припущень, які приймаються членами організації і відображаються в заявлених нею цінностях, які є орієнтирами для працівників у їхній поведінці і діях.
Комунікаційна система і мова спілкування (використання усної, письмової, невербальної комунікації, "телефонного права" і відкритості).
Зовнішній вигляд, одяг і поведінка на роботі (різноманітність уніформ і спецодягу, ділових стилей, охайність правила харчування та ін.).
Усвідомлення часу, ставлення до нього і його використання (ступінь точності і відносності часу у працівників; дотримання тимчасового розпорядку; монохронічне чи поліхронічне використання часу).
Взаємовідносини між людьми (за віком і статтю, статусом і владою, мудрістю й інтелектом, досвідом і знанням, рангом і протоколом, релігією, національністю й громадянством тощо; ступінь формалізації відносин, шляхи вирішення конфліктів).
Цінності (як набір орієнтирів, що таке добре і що таке погано) і норми (як набір передбачень очікувань відносно певного типу поведінки) - що люди цінують у своєму організаційному житті (своє становище, титули чи саму роботу тощо) і як ці цінності зберігаються.
Трудова етика і мотивація (ставлення до роботи й відповідальність, розподіл і заміщення роботи, чистота робочого місця; оцінка роботи й винагороди; індивідуальна чи групова робота; просування по роботі.
