- •1.Теорія соціального управління як наука та навчальна дисципліна
- •2.Комплексний підхід до управління
- •3.Соціальне управління: зміст науки та напрями розвитку
- •4. Основні категорії соціального управління
- •7.Форми соціального управління
- •5.Основні етапи становлення організаційних наук
- •6.Порівняльна характеристика понять «менеджмент» та «соціальне управління»
- •7. Передумови та головні риси першої та другої управлінських революцій
- •8. Передумови та головні риси третьої та четвертої управлінських революцій
- •9.Передумови та головні риси п*ятої та шостої управлінських революцій
- •10.Античні теорії управління: Платон, Арістотель, Полібій.
- •11.Розвиток управлінської думки в Давньому Китаї.
- •12.Теорія і практика управління а.Сміта та р.Оуена
- •13.Школа наукового управління
- •14. Школа людських стосунків
- •15.Пітер Друкер і концепція цільового управління
- •17.Теорія ієрархії людських потреб
- •18. Г.Мінцберг і рольова теорія менеджменту
- •19.Школа соціальних систем: ч.Барнард і функціональна теорія менеджменту
- •Школа управління людськими ресурсами: р.Майлс і ч.Сноу та концепція адаптивних стратегій організацій
- •21.Школа організаційної культури: е.Шейн і системна модель організаційної мотивації
- •22.Адміністративна школа управління
- •Діяльність організації поділяється:
- •Функції управління:
- •23.Функції управління: поняття та ознаки.
- •24.Загальні функції управління за а.Файолем
- •25.Спеціальні функції соціального управління:
- •26. Спеціальні функції соціального управління точки зору призначення, спрямування впливу.
- •Зміни в умовах якості і способу життя людей
- •Спеціальні функції соціального управління як характеристики самого процесу управління.
- •28.Види су
- •29.Адміністративно-державне управління.
- •Структура державного управління
- •30. Управління матеріальним та духовним виробництвом
- •31.Закони соціального управління
- •32.Загальні принципи соціального управління
- •33.Спеціальні принципи соціального управління
- •34.Методи соціального управління
- •35.Організаційно-адміністративні методи соціального управління
- •36.Економічні методи управління
- •37.Соціальні та соціально-психологічні методи управління
- •38.Метод самоуправління в соціальних системах
- •39. Метод «Дерево цілей».
- •40.Поняття та сутність системи управління
- •41. Системи меншого рівня.
- •42. Соціальні системи та їх ознаки
- •43.Компоненти системи соціального управління
- •44.Зміст процесу управління.
- •45.Властивості процесу управління та його види
- •46.Організація процесу управління
- •47.Технологія та техніка процесу управління
- •48. Організаційна структура. Види управлінських структур.
- •49. Механізм та об»єкти соціального управління.
- •50. Характеристика кадрів управління.
- •51.Сутність соціального контролю
- •52.Основні функції та види соціального контролю
- •53. Сутність поняття «ефективність управління»
- •54.Оцінка параметрів ефективності управлінської діяльності
- •55.Сутність та типологія влади.
- •56. Функції влади:
- •57.Стилі керівництва
- •58. Ефективна теорія лідерства
- •59.Фактори, які визначають стиль керівництва:
- •60. Програми та проекти як організаційна форма цілепокладання
- •61. Етапи підготовки стратегічного плану
- •62.Стратегічне управління та стратегічне планування
- •63. Складники стратегічного плану
- •64. Стратегічне планування як ресурс антикризового управління
- •65. Складові культури управління
- •66.Поняття корпоративної культури
- •67.Основні принципи й типи корпоративної культури
- •68. Фірмові стандарти як частина корпоративної культури
- •69. Компоненти корпоративної культури та стадії розвитку корпоративної культури
57.Стилі керівництва
Під стилем керівництва
соціальна психологія: система прийомів впливу на підлеглих.
Соціологія: ті чи інші форми соціального управління в залежності від мети керівництва та цінностей.
Стиль керівництва – це спосіб прийняття рішень та передачі завдань підлеглим.
Найкращий стиль- забезпечує гарні результати при досягненні поставлених цілей і відповідає панівним у суспільстві цінностям.
Психологія управління виділяє два протилежних стилі керівництва: авторитарний та ліберальний
Авторитарний:
характеризується надто жорсткою постановкою цілі і небажанням відступити від складеного задуму. Риси: непіддатливість, нетерпимість, прямолінійність, навіть грубість.
має наступні форми:
- патріархального- всі повинні підкорятися „батьку-керівникові”, а він піклується про „дітей”;
- харизматичного – за лідером визнаються видатні, абсолютні якості, тому він може вимагати любої пожертви від підлеглих і не повинен про них піклуватися;
автократичного – керівництво здійснюється апаратом управлінців через нижчі інстанції, які проводять рішення автократа, але залишаються підлеглими йому;
- бюрократичного – свавілля вищої влади є неможливим, домінує деперсоніфікація, керівництво всіх рівнів займає свої місця в структурі і має право на виконання даних повноважень;
Ліберальний:
характеризується надмірною поступливістю керівництва, навіть до втрати самої цілі в процесі комунікації,
надання підлеглим ініціативи у формулюванні цілі і готовність прийняти її без вагань.
демократичний
(кооперативний, колегіальний) стиль керівництва.
У вирішенні управлінських проблем тут приймає участь вся організація.
керування відбувається у співробітництві, а співробітники отримують повноваження для прийняття рішень.
Такий стиль підвищує мотивацію персоналу.
маніпулятивні стилі
опортунізм
фасидизм.
Опортунізм
покладаються на всі існуючі стилі, не дотримуючись певних принципів.
кожна дія виступає засобом для досягнення особистого успіху.
Мотивацією є бажання бути виключним, особливим, першим, тобто людиною, що має владу та відповідний статус.
Основні ознаки опортуністичної поведінки: намагання всім догодити, зверхність до підлеглих, намагання привернути увагу, хвастливість, загравання, необов»язковість, маніпулювання слабкостями людей, відсутність переконань, розрахунок.
Основні ознаки опортуністичної поведінки: намагання всім догодити, зверхність до підлеглих, намагання привернути увагу, хвастливість, загравання, необов»язковість, маніпулювання слабкостями людей, відсутність переконань, розрахунок.
Фасидизм
використовується в тому випадку, якщо мета в досягається обхідними шляхами, що неможливо досягти інакше чи вважається недосяжнаим.
боязкість керівника показати негативну сторону його діяльності.
Головна мета створення “фасада” полягає в тому, щоб приховати бажання господарювати і мати владу.
Характерні ознаки цього стилю: незрозумілі потяги, розрахунок, перевага непрямих ходів, хитрість, лицемірство, уповання владою, маніпулятивність, схильність до блефу, бажання мати позитивну репутацію при одночасній схильності до правопорушень.
