55.Сутність та типологія влади.

Влада - зверхність однієї людини над іншими

Грунтується на:

• силі

• впливі

• авторитеті

Сутність влади - це відносини керівництва, панування, авторитету.

У широкому, політичному сенсі влада - це визначальний вплив на поведінку мас, груп, організацій за допомогою засобів, які має держава.

Основними компонентами влади є:

• її суб'єкт,

• об'єктивні засоби (ресурси)

• процес, який приводить в дію всі її елементи.

за класифікацією Френча і Рейвена, існує п'ять основних видів влади

1.Влада, основана на примусі,

2.Влада, основана на винагороді,

3. Експертна влада

4.Еталонна влада (влада прикладу),

5. Законна (традиційна) влада,

Відповідно до сфер життя:

• Політична влада - це відносини панування і підлеглості, породжені відмінністю соціально-структурних інтересів та побудовані на соціальних перевагах й авторитеті суб'єкта влади

• Державна влада впливає різними засобами - ідеологією, економічним стимулюванням, примусом, насильством за допомогою спеціального апарату.

• Державна влада - власник засобів виробництва підпорядковує своїм інтересам усіх інших учасників виробництва.

• Духовна влада - це організація духовного впливу панівних у суспільстві сил і духовних цінностей на свідомість і волю населення країни

• Сімейна влада - це вплив когось із членів сім'ї на сімейну життєдіяльність відповідно до сімейних і суспільних потреб.

56. Функції влади:

• Економічна функція - це контроль над економічними ресурсами, володіння різного роду матеріальними цінностями.

• Соціальна функція - розподіляє людей за місцем у соціальній структурі, статуси, посади, пільги та привілеї.

• Духовно-інформаційна функція основана на наукових знаннях та інформації.

• Примусова функція влади означає контроль над людьми за допомогою фізичної сили чи морального тиску

Головний принцип влади - це командування в різних формах:

• розпорядження,

• наказ,

• директиви,

• переконання тощо.

Влада реалізується на таких рівнях:

1. Суспільний рівень охоплює найскладніші, комплексні соціально-політичні відносини.

2. Публічний (або асоціативний) рівень задіює суспільні організації, союзи, спілки, виробничі колективи.

3. Особистий, або приватний, рівень влади діє в малих групах.

може набувати двох форм:

влада легальна (офіційна, формалізована структура)

влада нелегальна, неформальна (наприклад, впливові люди, наближені особи, лобі та ін.).

Інші форми влади:

• Харизматична влада базується на особистих характеристиках людини і основується на відданості певній людині

• Традиційна влада основана на багатовікових звичаях, підкоренні владі, вірі в непорушність усталеного порядку. Така влада характерна для монархічного устрою

• Легальна влада ще має назву розумно узаконеної, оскільки панування пов'язане з вірою в правильність соціальних норм та обов'язковість їх виконання.

Типологію влади визначають за різними критеріями:

• за ступенем інституціоналізації (урядова, міська, шкільна влада тощо);

• за кількісною ознакою (одноосібна або монократична, множинна);

• за типом правління (монархічна, республіканська);

• за режимом правління (демократична, авторитарна, бюрократична, тоталітарна);

• за соціальним типом (соціалістична, буржуазна);

• за засобами правління (панування, насильство, авторитет,переконання);

• за функціями (контроль, організація, управління, дисципліна тощо).