- •1.Теорія соціального управління як наука та навчальна дисципліна
- •2.Комплексний підхід до управління
- •3.Соціальне управління: зміст науки та напрями розвитку
- •4. Основні категорії соціального управління
- •7.Форми соціального управління
- •5.Основні етапи становлення організаційних наук
- •6.Порівняльна характеристика понять «менеджмент» та «соціальне управління»
- •7. Передумови та головні риси першої та другої управлінських революцій
- •8. Передумови та головні риси третьої та четвертої управлінських революцій
- •9.Передумови та головні риси п*ятої та шостої управлінських революцій
- •10.Античні теорії управління: Платон, Арістотель, Полібій.
- •11.Розвиток управлінської думки в Давньому Китаї.
- •12.Теорія і практика управління а.Сміта та р.Оуена
- •13.Школа наукового управління
- •14. Школа людських стосунків
- •15.Пітер Друкер і концепція цільового управління
- •17.Теорія ієрархії людських потреб
- •18. Г.Мінцберг і рольова теорія менеджменту
- •19.Школа соціальних систем: ч.Барнард і функціональна теорія менеджменту
- •Школа управління людськими ресурсами: р.Майлс і ч.Сноу та концепція адаптивних стратегій організацій
- •21.Школа організаційної культури: е.Шейн і системна модель організаційної мотивації
- •22.Адміністративна школа управління
- •Діяльність організації поділяється:
- •Функції управління:
- •23.Функції управління: поняття та ознаки.
- •24.Загальні функції управління за а.Файолем
- •25.Спеціальні функції соціального управління:
- •26. Спеціальні функції соціального управління точки зору призначення, спрямування впливу.
- •Зміни в умовах якості і способу життя людей
- •Спеціальні функції соціального управління як характеристики самого процесу управління.
- •28.Види су
- •29.Адміністративно-державне управління.
- •Структура державного управління
- •30. Управління матеріальним та духовним виробництвом
- •31.Закони соціального управління
- •32.Загальні принципи соціального управління
- •33.Спеціальні принципи соціального управління
- •34.Методи соціального управління
- •35.Організаційно-адміністративні методи соціального управління
- •36.Економічні методи управління
- •37.Соціальні та соціально-психологічні методи управління
- •38.Метод самоуправління в соціальних системах
- •39. Метод «Дерево цілей».
- •40.Поняття та сутність системи управління
- •41. Системи меншого рівня.
- •42. Соціальні системи та їх ознаки
- •43.Компоненти системи соціального управління
- •44.Зміст процесу управління.
- •45.Властивості процесу управління та його види
- •46.Організація процесу управління
- •47.Технологія та техніка процесу управління
- •48. Організаційна структура. Види управлінських структур.
- •49. Механізм та об»єкти соціального управління.
- •50. Характеристика кадрів управління.
- •51.Сутність соціального контролю
- •52.Основні функції та види соціального контролю
- •53. Сутність поняття «ефективність управління»
- •54.Оцінка параметрів ефективності управлінської діяльності
- •55.Сутність та типологія влади.
- •56. Функції влади:
- •57.Стилі керівництва
- •58. Ефективна теорія лідерства
- •59.Фактори, які визначають стиль керівництва:
- •60. Програми та проекти як організаційна форма цілепокладання
- •61. Етапи підготовки стратегічного плану
- •62.Стратегічне управління та стратегічне планування
- •63. Складники стратегічного плану
- •64. Стратегічне планування як ресурс антикризового управління
- •65. Складові культури управління
- •66.Поняття корпоративної культури
- •67.Основні принципи й типи корпоративної культури
- •68. Фірмові стандарти як частина корпоративної культури
- •69. Компоненти корпоративної культури та стадії розвитку корпоративної культури
53. Сутність поняття «ефективність управління»
Сутність ефективності управління забезпечує розв’язання поставлених завдань в можливо короткий термін при найменших витратах ресурсів: економічних, фінансових, трудових, соціальних, духовних тощо.
інтегруючим є соціальний результат: підвищення якості життя громадян при найменших витратах всіх інших засобів.
якість життя — основна мета суспільного розвитку і головний критерій ефективності
Ефективністсоціального контролюь оцінюється як плідність зусиль по досягненню соціальних цілей, як міра наближення до виконання соціальних нормативів
Центральна проблема методології ефективності — узгодження цілей (загальних і особистих, стратегічних, середньострокових і поточних), вибір пріоритетів, врахування термінів і досягнення і отримання тих чи інших результатів.
необхідною умовою отримання ефективності є:
1. узгодженість результатів з фундаментальними, перспективними цілями розвитку соціальної системи (суспільства), особливо в період його реформування або модернізації;
2. орієнтація на людину, "людський ресурс" як мету і вирішальний фактор всіх змін
труднощі такого розрахунку
1)різні ефекЯкати не можуть бути виміряні в одних і тих же одиницях;
2)ефекти можуть мати різну спрямованість, модальність (позитивну, негативну);
3)не існує в повній мірі вартісних оцінок деяких результатів діяльності, наприклад, ціни людського життя, втрати культурних цінностей, геніальних ідей, художніх зразків і т. п.;
4)практична значимість всіх дій суб'єктів управління визначається результатами розвитку суспільства, збалансованістю інтересів його членів, якістю їх життя відповідно до існуючих зразків
54.Оцінка параметрів ефективності управлінської діяльності
Універсальною схемою оцінки ефективності побудова оптимальної теоретичної моделі об'єкту управління з врахуванням передового світового і вітчизняного досвіду і накладення цієї моделі на реальне життя
Критерій — засіб для оціночного судження, конкретна ознака, на основі якої виробляється оцінка або класифікація будь-чого, визначається значимість або не значимість будь-чого, стани об'єкту.
Показники: статистичні дані в основному розділяються на 4 рівні: міжнародний, державний, регіональний і місцевий (муніципальний), які мають бути побудовані на одній концептуальній основі, об'єднані єдиним банком даних і співвіднесені з міжнародними нормативами
Критерії визначають об'єктивну спрямованість ефективності, а показники оцінюють досягнутий її рівень.
Критерії мають нормативний характер, а показники фіксують досягнутий рівень.
Еталони — кількісно-якісний стан об'єкту, процесу, який відповідає всім суспільно необхідним і сприятливим характеристикам та очікуванням.
Вони поділяються на 2 типи:
1) міжнародні:розробляються такими організаціями, як ООН, МОП, МЕГТ, ЮНЕСКО ін.
2) національні: державного рівня, регіонального, місцевого, муніципального.
Критерії, показники, еталони диференціюються за сферами життя: економічною, соціальною, політичною, духовно-культурною.
До економічних критеріїв і показників : темпи зростання, сукупний національний продукт, зростання продуктивності праці, технічна оснащеність виробництва та ін
До соціальних критеріїв відносяться: дохід на душу населення, сімейний дохід, мінімальний прожитковий рівень, споживчий кошик і ін.
Політична сфера характеризується: розвиненістю демократичних інститутів, наявністю громадянського суспільства, розвиненістю правового регулювання, включенням населення в управління суспільними справами тощо
Стан духовно -культурного життя суспільства зазвичай оцінюється рівнем розвитку науки, культури, освіти.
Ефективне управління можливе при ефективному функціонуванні не лише сильної держави, але і всіх суспільних інститутів суспільства (трудових асоціацій, сім'ї, творчих організацій, науки як суспільного інституту, місцевого співтовариства, кожного громадянина, партій і політичних рухів, ЗМІ, народних референдумів і т. п.).
