42. Соціальні системи та їх ознаки

Соціальна система є сукупністю соціальних відносин, утворюваних в результаті сумісної діяльності людей і соціальних груп.

Вона спільно з економічною визначає цілі матеріального і духовного виробництва, суспільної політики, формує принципи і методи їх організації.

Соціальні системи мають такі ознаки:

1. Цілеспрямованість (наявність мети) системи: створення відповідно з певними цілями.

2. наявність функцій системи: для досягнення мети система певним чином діє.

3. прагнення до самозбереження: кожна система прагне збереження в існуючій якості; якщо система досить високоорганізована, то вона прагне ще й впливати на інші системи.

4. інформаційність: існування та розвиток систем не може здійснюватись без інтенсивного обміну інформацією між системою і середовищем, між ланками системи, між різними системами.

5. відкритість: обмін інформацією із зовнішнім середовищем. Ступінь відкритості залежить від об»єктивних факторів (державна, службова таємниця) та су»активних (надумані причини, викликані необґрунтованими заборонами тощо).

6. здатність до самоуправління: підтримування своєї діяльності в оптимальному для системи режимі з метою збереження її цілісності

43.Компоненти системи соціального управління

Механізм управління; Об’єкти управління; Функції управління; Організаційна структура управління; Кадри управління; Процес управління.

Механізм управління — це сукупність цілей, принципів, методів, прийомів, форм і стимулів, взаємозалежний вплив яких забезпечує найбільш ефективний розвиток соціальної групи, організації й суспільства в цілому.

• Механізм соціального управління складається з таких фундаментальних ланок: загальних принципів , функцій , цілей і методів.

• у загальному механізмі управління виділяють економічний, організаційний та соціально-культурний механізми

• залежить від підготовленості кадрів управління, їх умінь виявляти і об’єктивно оцінювати найбільш суттєві елементи і зв’язки механізму управління

• визначає конкретну форму використання соціальних законів і поєднує загальні принципи, цілі, функції та методи управління

Об'єкт управління — комплекс діяльності людей, виділений із соціального середовища або як ланка соціальної системи або як особлива функція, що вимагає спеціального механізму управління.

Соціальні системи є одночасно суб'єктом і об'єктом управління

В узагальненому вигляді об'єктами управління є людина та її праця, в більш широкому масштабі - це великі колективи та спільності людей (організація, регіон, галузь, країна).

Об'єктом управління можуть бути також окремі функції, наприклад управління фінансами, збутом, персоналом і т.д.

Існує три види об'єктів управління:

• виробничі, що включають в себе ланки організації суспільного виробництва;

• структурні, що виникають як ланки системи управління;

• функціональні, є функціями, які виділяються спеціальним механізмом управління.

Функції управління — особливі види діяльності, що виражають напрямки або стадії здійснення цілеспрямованого впливу на зв'язки й відносини людей у процесі життєдіяльності соціуму й управління ним. 

Аналіз функцій соціального управління передбачає чотири основних етапи:

• виділення об'єктів і конкретних функцій управління;

• побудова моделі процесу управління;

• виявлення фактично виконуваного складу робіт і операцій з реалізації функцій менеджменту;

• зіставлення фактичного складу управлінських робіт з об'єктивно необхідними і виявлення розбіжностей з побудованою моделлю

Кадри управління — працівники, що здійсню­ють функції управління або сприяють їхньому здійсненню, тобто професійно беруть участь у процесі управління і входять в апарат управління

Базовою класифікацією кадрів управління є класифікація керівників за їхньою участю в процесі прийняття й реалізації управлінських рішень:

• Керівники,

• Фахівці

• Допоміжний персонал (технічні виконавці)

Керівники - це працівники, які очолюють відповідний колектив, спрямовують і координують роботу всього апарату управління або його окремих ланок, що здійснюють контроль і регулюють діяльність колективу з виконання поставлених завдань і досягнення цілей.

Керівники розділяються на лінійних і функціональних.

Лінійні керівники - це особи, що діють на основі єдиноначальності, відповідальні за стан і розвиток організації або її відокремленої, організаційно оформленої

Функціональні керівники - особи, відповідальні за певну функціональну ділянку роботи в системі управління і очолюють підрозділи, які виконують конкретні функції управління

Спеціалісти - це спеціалізовані працівники, які розробляють на основі наявної в них інформації варіанти вирішення окремих конкретних, як правило функціональних, питань виробничого або управлінського характеру.

Фахівці управління класифікуються відповідно з функціями управління та їх професійною підготовкою:

• головні спеціалісти,

• провідні спеціалісти,

• фахівці різних категорій і класів

Допоміжно-технічний персонал - це працівники, які обслуговують діяльність керівників і фахівців.

Їх класифікують за окремими операціями управління: секретарі, техніки, оператори, лаборанти та ін. вони мають вузьку і конкретну професійну підготовку, забезпечують технічну допомогу керівникам та спеціалістам

Процес управління — вплив органів і кадрів управління на об'єкт управління за допомогою обраних методів для досягнення запланованих цілей.

У конкретному вираженні організація процесу управління виявляється в розподілі поетапних робіт, встановленні послідовності й тривалості їхнього виконання, забезпеченні тих чи інших ланок і щаблів управління в проведенні певних робіт.