40.Поняття та сутність системи управління

Система – це сукупність елементів (частин), що утворюють єдине ціле та взаємодіють один з одним та навколишнім середовищем.

Соціальні системи можна умовно розділити на три види: соціально-політичні (політичні партії, суспільні рухи і т.д.), соціально-культурні (творчі, наукові, просвітницькі співтовариства і т.п.), соціально-економічні (підприємства, організації, галузі і т.д.). Генезис соціальних систем привів до того, що внутрішньо властиве їм управління перетворилося на самостійну область діяльності. Наприклад, суспільне виробництво є соціально-економічною системою (соціальною— тому, що люди, що здійснюють процеси виробництва і управління їм, виступають головними елементами, а економічною — тому, що в результаті здійснення процесів виробництва і управління їм створюються матеріальні блага, сукупний суспільний продукт, споживаний членами суспільства) .

Система управління – це форма реалізації взаємодії і розвитку відносин управління, що виражається в законах і принципах управління, а також у цілях, функціях, структурі, методах і процесі управління.

Будь-яка система є сукупністю елементів. Елемент завжди є структурною частиною системи (наприклад, підприємство — елемент виробничого об'єднання (корпорації) як системи; разом з тим саме підприємство є складною сукупністю елементів — цехів і служб). Елементу властиво одне або декілька властивостей, які визначають його місце у внутрішній організації системи.

Управляюча і керована підсистеми. Кожна соціальна система складається з двох самостійних, але взаємозв'язаних підсистем: керованої і управляючої. До керованої підсистеми відносяться всі елементи, що забезпечують безпосередній процес створення матеріальних і духовних благ або надання послуг. До управляючої підсистеми відносяться всі елементи, що забезпечують процес управління, тобто процес цілеспрямованої дії на колективи людей, зайнятих в керованій системі. Найважливішим елементом управляючої системи є організаційна структура управління.

Типи систем соціального управління:

1. Універсальна - орієнтована на всіх і кожного

2. Спрямована - рієнтована на конкретного, визначеного адресата.

3. Дифузна - не має конкретного адресату і звернена до всіх, кого це «не стосується

41. Системи меншого рівня.

При цьому, говорячи про систему і сукупність її елементів, слід звернути увагу на те, що в самій соціальній системі і в її великих частинах (керованій і управляючій підсистемах) ясно прослідковуються однорідні групи елементів, які створюють своєрідні системи меншого рівня: технічну, технологічну, організаційну, економічну і соціальну .

Технічна система є пропорційним поєднанням окремих технічних засобів та безлічі окремих видів різного устаткування. Наприклад, в соціально-економічних системах вона виражає виробничі потужності підприємства, організації, галузі, за допомогою яких люди в процесі матеріального виробництва здатні виробляти продукцію в певній кількості і заданої якості.

Технологічна система заснована на розподілі політичної діяльності, матеріального або духовного виробництва на стадії і процеси. Елементами технологічної системи є предмети праці, окремі операції і процеси. Дана система є набором правил і норм, що визначають послідовність операцій в процесі матеріального або духовного виробництв і управління ними.

Організаційна система за допомогою розробки структури управління, відповідних положень і інструкцій дозволяє раціонально використовувати технічні засоби, предмети праці, інформацію, площі і трудові ресурси.

Економічна система є єдністю господарських і фінансових процесів і зв'язків.

Соціальна система є сукупністю соціальних відносин, утворюваних в результаті сумісної деяльності людей і соціальних груп. Саме соціальна система спільно з економічною визначає цілі матеріального і духовного виробництва, суспільної політики, формує принципи і методи їх організації.

Всі системи — технічна, технологічна, організаційна, економічна і соціальна — взаємозв'язані. У своїй єдності вони складають цілісний організм. При цьому технічна, технологічна і організаційна системи в сукупності забезпечують і характеризують організаційно-технічну сторону управління, а економічна і соціальна — соціально-економічну.