- •1.Теорія соціального управління як наука та навчальна дисципліна
- •2.Комплексний підхід до управління
- •3.Соціальне управління: зміст науки та напрями розвитку
- •4. Основні категорії соціального управління
- •7.Форми соціального управління
- •5.Основні етапи становлення організаційних наук
- •6.Порівняльна характеристика понять «менеджмент» та «соціальне управління»
- •7. Передумови та головні риси першої та другої управлінських революцій
- •8. Передумови та головні риси третьої та четвертої управлінських революцій
- •9.Передумови та головні риси п*ятої та шостої управлінських революцій
- •10.Античні теорії управління: Платон, Арістотель, Полібій.
- •11.Розвиток управлінської думки в Давньому Китаї.
- •12.Теорія і практика управління а.Сміта та р.Оуена
- •13.Школа наукового управління
- •14. Школа людських стосунків
- •15.Пітер Друкер і концепція цільового управління
- •17.Теорія ієрархії людських потреб
- •18. Г.Мінцберг і рольова теорія менеджменту
- •19.Школа соціальних систем: ч.Барнард і функціональна теорія менеджменту
- •Школа управління людськими ресурсами: р.Майлс і ч.Сноу та концепція адаптивних стратегій організацій
- •21.Школа організаційної культури: е.Шейн і системна модель організаційної мотивації
- •22.Адміністративна школа управління
- •Діяльність організації поділяється:
- •Функції управління:
- •23.Функції управління: поняття та ознаки.
- •24.Загальні функції управління за а.Файолем
- •25.Спеціальні функції соціального управління:
- •26. Спеціальні функції соціального управління точки зору призначення, спрямування впливу.
- •Зміни в умовах якості і способу життя людей
- •Спеціальні функції соціального управління як характеристики самого процесу управління.
- •28.Види су
- •29.Адміністративно-державне управління.
- •Структура державного управління
- •30. Управління матеріальним та духовним виробництвом
- •31.Закони соціального управління
- •32.Загальні принципи соціального управління
- •33.Спеціальні принципи соціального управління
- •34.Методи соціального управління
- •35.Організаційно-адміністративні методи соціального управління
- •36.Економічні методи управління
- •37.Соціальні та соціально-психологічні методи управління
- •38.Метод самоуправління в соціальних системах
- •39. Метод «Дерево цілей».
- •40.Поняття та сутність системи управління
- •41. Системи меншого рівня.
- •42. Соціальні системи та їх ознаки
- •43.Компоненти системи соціального управління
- •44.Зміст процесу управління.
- •45.Властивості процесу управління та його види
- •46.Організація процесу управління
- •47.Технологія та техніка процесу управління
- •48. Організаційна структура. Види управлінських структур.
- •49. Механізм та об»єкти соціального управління.
- •50. Характеристика кадрів управління.
- •51.Сутність соціального контролю
- •52.Основні функції та види соціального контролю
- •53. Сутність поняття «ефективність управління»
- •54.Оцінка параметрів ефективності управлінської діяльності
- •55.Сутність та типологія влади.
- •56. Функції влади:
- •57.Стилі керівництва
- •58. Ефективна теорія лідерства
- •59.Фактори, які визначають стиль керівництва:
- •60. Програми та проекти як організаційна форма цілепокладання
- •61. Етапи підготовки стратегічного плану
- •62.Стратегічне управління та стратегічне планування
- •63. Складники стратегічного плану
- •64. Стратегічне планування як ресурс антикризового управління
- •65. Складові культури управління
- •66.Поняття корпоративної культури
- •67.Основні принципи й типи корпоративної культури
- •68. Фірмові стандарти як частина корпоративної культури
- •69. Компоненти корпоративної культури та стадії розвитку корпоративної культури
38.Метод самоуправління в соціальних системах
Самоврядування (самоуправління) – особливий варіант організації управління, коли кожен сам вирішує питання в межах відведених повноважень, розподілу ресурсів, трудових функцій і спільного заробітку;
– зацікавлена і творча діяльність всіх працівників, які усвідомили себе повноправними і реальними учасниками управління виробничими і соціальними процесами.
Основні характеристики:
економічний і соціальний інтерес кожного учасника виробничого процесу залежить від ефективності управління організацією в цілому;
колективна матеріальна і моральна зацікавленість спонукає всі суб'єкти управління до участі в обговоренні всіх аспектів суспільної діяльності, прийнятті та реалізації управлінських рішень;
обов'язковою є участь в проведенні обліку та контролю за ступенем праці і споживання, збереженням товарно-матеріальних цінностей: функція контролю трансформується у самоконтроль;
передбачає не лише вибір і самостійне прийняття тих чи інших рішень, але й обов'язкове їх виконання;
кожний член колективу несе особисту відповідальність за виконання рішень;
можливе лише в таких економічних умовах, в яких кожен працівник і трудові колективи реалізують себе як суб'єкти власності (корпоративні відносини).
39. Метод «Дерево цілей».
Метод “Дерево цілей”— це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.
«Дерево цілей» можна визначити, як «цільовий каркас» організації, явища чи діяльності.
Декомпозиція (метод розкриття стр-ри системи, при якому за однією ознакою її поділяють на окремі складові) використовується для побудови «дерева цілей», щоб пов'язати генеральну мету зі способами її досягнення, сформульованими у вигляді завдань окремим виконавцям.
Не існує універсальних методів побудови «дерева цілей». Це залежить від характеру мети, обраного методологічного підходу, а також від того, хто розробляє «дерево цілей.
Основне правило побудови «дерева цілей» — це «повнота редукції» (процес зведення складного явища, процесу або системи до більш простих складових).
Метод дезагрегації цілей застосовується для формалізованих цілей, які найчастіше характеризують реально існуючі об'єкти або ті, що створюються. Він базується на с-мному уявленні про об'єкт дослідження і передбачає використання таких понять:
1) система як цілісний об'єкт, тобто генеральна ціль або ідеальне уявлення про те, що треба створити (О);
2) підсистема як частина більш загальної системи(1,2,3, 4), у якій підсистеми є функц-но значущими;
3) ел-ти як сукупність складових ел-тів підсистем (1.1 - 1.5).
Другий та нижчі рівні «дерева цілей» мають містити основні та альтернативні ел-ти досягнення цілей вищого рівня. Далі побудову «і/або» - «дерева цілей» методом дезагрегації виконують за тими самими правилами: кожна з цілей поділяється на ел-ти і для кожної з них створюється комплекс альтернативних дій для їхнього досягнення.
Дерево цілей" можна визначити, як "цільовий каркас" організації, явища чи діяльності. Загальний вигляд "дерева цілей" .
Основна ідея щодо побудови "дерева цілей" - декомпозиція.
Декомпозиція (розукрупнювання) - це метод розкриття структури системи, при якому за однією ознакою її поділяють на окремі складові.
Вимоги до побудови "дерева цілей":
1. Цілі кожного рівня повинні бути порівнянні по масштабу і значенню.
2. Формулювання цілей повинне забезпечувати можливість кількісної і якісної оцінки досягнення мети.
3. Основним принципом побудови дерева цілей є повнота редукції, тобто кожна мета певного рівня повинна бути зображена у вигляді підцілей наступного рівня так, щоб сукупність підцілей давала повне уявлення про початкову ціль.
4. Формулюючи цілі різних рівнів необхідно описати бажані результати, а не способи їх отримання.
5. Підцілі кожного рівня повинні бути незалежні одна від однієї і не повинні виходити одна з іншої.
6. Ознакою завершення побудови дерева цілей є формулювання таких понять, які визначають альтернативні способи досягнення цілі. Самі вони не є цілями, це заходи щодо досягнення цілі вищого рівня.
7. Відсутність суперечностей між цілями, що знаходяться на різних рівнях "дерева цілей".
8. Декомпозицію місії і цілі на всіх рівнях слід проводити за одним і тим же методологічним підходомє
9. Цілі усіх рівнів мають бути виражені в конкретних обсягах, строках з визначенням конкретних виконавців (відповідальних).
10. Забезпечення узгодженості, зв'язку між цілями різного порядку. При цьому слід враховувати наявність двох видів зв'язків між цілями - горизонтальних і вертикальних.
Розрізняють нормативні та фактичні "дерева цілей" організації.
Перше - має плановий характер,
друге - характеризує поточний стан підприємства з точки зору діяльності, яку воно тепер виконує.
Перехід від фактичного до нормативного "дерева цілей" є завданням, яке розв'язує стратегічне управління.
