34.Методи соціального управління

Проблема методів, як і принципів управління, також завжди була актуальною, адже ефективність управління залежить від урахування різних факторів соціального буття. Щоб управлін­ська діяльність була успішною, потрібна методологічна основа, адже завдяки методології можна прийняти оптимальне управ­лінське рішення, зменшити витрати всіх видів ресурсів, досягти певної мети в коротший термін тощо.

Визначимо саме поняття методу. Метод управління - це спосіб керівного впливу, засіб реалізації досягнення цілей управління. Усі методи управління в загальному сенсі можна поділити на основні та комплексні. Застосування методів відповідає сферам суспільного життя. Так, до основних методів належать такі, у яких відображено відповідність певним соціальним законам.

Складними, або комплексними, називають методи, у яких поєднуються, комбінуються основні методи.

Метод (з гр. methodos) – спосіб досягнення мети. Метод управління – це спосіб впливу на окремих працівників і виробничі колективи з метою досягнення визначених цілей.

Основою класифікації методів управління є мотиви, якими керується людина у процесі діяльності.Мотив (з лат. мoveo - рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків.

Методи соціального управління є найважливішим засобом реалізації функцій, законів та принципів управління.

-економічні методи управління

- Організаційно-адміністративні методи соціального управління

- Соціальні та соціально-психологічні методи управління

- Метод самоуправління в соціальних системах

35.Організаційно-адміністративні методи соціального управління

Адміністративні методи управління – це спосіб впливу на окремих працівників і виробничі колективи з метою досягнення визначених цілей.

Адміністративні методи забезпечують:

• чіткий розподіл обов’язків в апараті управління

• дотримання правових норм і повноважень у вирішенні питань господарської діяльності

• застосування заходів примусу і дисциплінарної відповідальності

Адміністративні методи управління поділяють на:

1. Організаційні (впливають на структуру управління). Застосовуються в період створення нових організацій (підприємств), а також під час їхньої реорганізації.

До організаційних методів відносяться:

Організаційне регламентування – встановлює правила, на основі яких діє підприємство, його підрозділи, окремі працівники:

• статут підприємства

• положення про відділи

• посадові інструкції

• правила внутрішнього розпорядку.

Організаційне нормування– визначає межі технічних, технологічних, економічних і організаційних норм: норми витрат

• норми виробітку

• чисельності робітників

• нормативи відрахувань у різні фонди.

Організаційно-методичне інструктування – доведення до працівників найраціональнішого способу виконання робіт, а також перевірка знань та вмінь виконавців:

Ÿметодичний інструктажŸ методичні вказівкиŸ інструкції.

2. Оперативно-розпорядчі (впливають на процес управління).

Вони існують у формі:

1. обов’язкових приписів (наказ, розпорядження);

2. узгоджувальних дій (наради, консультації);

3. рекомендацій (роз’яснення, вказівка).

Націлені на деталізацію плану, оперативну ліквідацію відхилень від нього, регулювання виробничого процесу, забезпечення чітких дій апарату управління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства.

Оперативно-розпорядча дія має включати елементи за наявності яких розпорядчі методи будуть ефективними:

• вид дії;

• адресата;

• завдання і критерії його виконання;

• відповідальність;

• інструктування;

• контролювання;

• стимулювання.