28.Види су

• Адміністративно-державне управління(політична сфера)

• Управління соціально-культурною сферою (духовна сфера)

• Управління матеріальним виробництвом (економічна сфера)

Адміністративно-державне управління- це здійснення державної політики через систему адміністративних установ

Духовне виробництвоє складною системою духовної діяльності, включаючи як сферу духовної творчості (наукового, художнього, ідеологічного і т.д.), так і сферу розподілу і освоєння продуктів цієї творчості в масштабі всього суспільства

Управління духовним виробництвом – стосується переважно відносин, в які вступають виробники духовного продукту може здійснюватися за допомогою певного знання, зокрема, ідеологічного, у формі маніпулювання суспільною і особистою свідомістю (через систему засобів масової інформації)

Управління матеріальним виробництвом- це системна, конкретна, практична діяльність по свідомій організації всього народного господарства на всіх його стадіях і рівнях.

29.Адміністративно-державне управління.

Адміністративно-державне управління- це здійснення державної політики через систему адміністративних установ

Державне адміністрування— це діяльність професійних державних службовців по здійсненню суспільної політики

Теорія адміністративно-державного управління ідеї М.Вебера, В.Вільсона, Ф.Гуднау

В.Вільсон (професор, майбутній президент США :

• "наука адміністрування шукатиме способи поліпшення діяльності уряду, зробить його роботу менш трудомісткої, приведе в порядок організацію управління".

• розробив модель "адміністративної ефективності".

• американський політолог ФренкДж.Гуднау :

• прагнув розробити модель бюрократії, здатної ефективно працювати в умовах демократичного суспільства щоб забезпечити розвиток демократії, політикам необхідно контролювати діяльність адміністраторів

Основні функції державного управління

1. Функції верховної влади: оборона; підтримка і розвиток зовнішніх зв'язків; поліцейська служба; судочинство; суспільне положення; відносини з релігійними установами; функціонування політичних інституцій і інші, що відносяться до соціально-політичної сфери.

2. Економічні функції: державні прерогативи у області грошового обігу; діяльність у області прикладних досліджень в різних галузях народного господарства; загальна координація економічної політики і інші, що відносяться до соціально-економічної сфери.

3. Соціальні функції: діяльність у області охорони здоров”я; соціального забезпечення, розвитку житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, громадського харчування, організації дозвілля і інша;

4. Поліпшення навколишнього середовища;

5. організація ринку праці; перерозподіл доходів;

6. Загальна і професійна освіта, виховання молоді;

7. Розвиток культури і мистецтва, а також інші, що відносяться до соціально-культурної сфери

Структура державного управління

Три основні гілки: законодавча (парламент), виконавча (уряд) і судова влада.

Главою держави є, як правило, президент (або монарх), главою уряду — прем'єр-міністр. Уряд включає різні міністерства і відомства (державні комітети, управління, агентства, бюро)

Центральні органи законодавчої, виконавчої і судової влади представлені в регіонах місцевими органами влади (районними і міськими органами освіти, зайнятості, охорони здоров'я, соціального забезпечення і т.д.), які здійснюють державне управління і самоврядування на місцевому рівні