25.Спеціальні функції соціального управління:

1. Функції правового регулювання (здатність вирішувати соціальні проблеми за допомогою нормативно – правових актів, шляхом удосконалення існуючих актів як на державному, так і локальному рівнях);

2. Функції структурного регулювання (створення нових чи підтримка існуючих організаційних структур,соціальних інститутів,спеціально створених соціальних організацій;зміна застарілих організаційних систем більш ефективними новими);

3. Функції ціннісного регулювання (ціленаправлена зміна соціальних цінностей, включаючи соціальні норми організації з метою вирішення соціальних проблем);

4. Управління інноваціями (розробка та впровадження власних інновацій, чи запозичення „чужих” для вирішення соціальних проблем);

5. Функції між організаційного регулювання (здатність вирішувати загальні проблеми шляхом об'єднання організацій, установ на постійній чи тимчасовій основі. Передбачає також укладання договорів, створення асоціацій, недержавних організацій тощо).

26. Спеціальні функції соціального управління точки зору призначення, спрямування впливу.

Спеціальні (конкретні) функції соціального управління

Є ще два підходи до визначення спеціальних функцій:

• перший з точки зору призначення, спрямування впливу;

• другий — характеристики самого процесу управління.

За першого підходу виділяють три групи конкретних функцій соціального управління:

1. Зміни в умовах якості і способу життя людей

• зміни в зовнішніх умовах життєдіяльності людей (вилучення частини доходів у багатих людей для допомоги бідним, надання останнім деяких пільг для здобуття освіти, працевлаштування);

• забезпечення порядку та умов безпеки громадян (діяльність з поліпшення організації правоохоронної, судової роботи);

• створення умов, які гарантують права і свободи громадян через підтримку і вдосконалення умов забезпечення їх захисту;

• створення і вдосконалення умов участі громадян в управлінні соціальними процесами;

2. Формування й розвиток соціальних якостей особистостей (формування, підтримання, розвиток творчої енергії людини, надання їй можливості виявляти ініціативу, самостійність, заповзятливість; формування у людей сприйнятливості до інновацій і забезпечення зростання освітнього і культурного рівня тощо);

3. Формування функціонування й розвиток соціальних систем як цілісних утворень (охоплює цілеспрямований вплив на процеси формування, функціонування й розвитку соціальних систем як цілісних утворень, змін їх соціальної організації й структури).

27. Спеціальні функції соціального управління як характеристики самого процесу управління.

За другого, процесного підходу, виділяють:

1. Діагностичну;

2. Організаційну;

3. Регуляційну;

4. Обліково-контрольну функції.

Діагностична

1. Збирання інформації (вона обґрунтовує цілі управління, розробку завдань і засоби їх реалізації, забезпечуючи соціальну діагностику)

Соціальна діагностика — це вид оперативного аналізу соціального об’єкта з метою визначення його стану, оцінки конкретної ситуації, проблемної характеристики.

2. Прийняття управлінського рішення (розгорнутий у часі логіко-розумовий, емоційно-психологічний, організаційно-правовий процес, що здійснюється у межах компетенції суб’єкта управління, результатом якого є певним чином зафіксований проект будь-яких змін у конкретних системах суспільства).

• Організаційна функціяспрямована на формування об’єкта і суб’єкта управління, тобто двох систем: системи, яка управляє, і системи, якою управляють.

Оптимальна організація, за якої коорди­нується діяльність людей на досягнення цілей, значно підвищує її результати.

• Регуляційна функція - це регулювання, спрямоване на збереження, підтримку і вдосконалення системи управління.

Воно завжди пов’язане з правом, з впливом на свідомість і поведінку людей, забезпечує стабільність функцій управління.

• Функції обліку і контролю

Облік — це отримання, обробка, аналіз і систематизація інформації, яка за правилом виражається у кіль­кісній формі (види обліку: статистичний, бухгалтерський, оперативно-технічний тощо).

Контроль — це система спостереження й перевірки відповідності процесу функціонування прийнятим рішенням, визначення результатів.