
- •1.Теорія соціального управління як наука та навчальна дисципліна
- •2.Комплексний підхід до управління
- •3.Соціальне управління: зміст науки та напрями розвитку
- •4. Основні категорії соціального управління
- •7.Форми соціального управління
- •5.Основні етапи становлення організаційних наук
- •6.Порівняльна характеристика понять «менеджмент» та «соціальне управління»
- •7. Передумови та головні риси першої та другої управлінських революцій
- •8. Передумови та головні риси третьої та четвертої управлінських революцій
- •9.Передумови та головні риси п*ятої та шостої управлінських революцій
- •10.Античні теорії управління: Платон, Арістотель, Полібій.
- •11.Розвиток управлінської думки в Давньому Китаї.
- •12.Теорія і практика управління а.Сміта та р.Оуена
- •13.Школа наукового управління
- •14. Школа людських стосунків
- •15.Пітер Друкер і концепція цільового управління
- •17.Теорія ієрархії людських потреб
- •18. Г.Мінцберг і рольова теорія менеджменту
- •19.Школа соціальних систем: ч.Барнард і функціональна теорія менеджменту
- •Школа управління людськими ресурсами: р.Майлс і ч.Сноу та концепція адаптивних стратегій організацій
- •21.Школа організаційної культури: е.Шейн і системна модель організаційної мотивації
- •22.Адміністративна школа управління
- •Діяльність організації поділяється:
- •Функції управління:
- •23.Функції управління: поняття та ознаки.
- •24.Загальні функції управління за а.Файолем
- •25.Спеціальні функції соціального управління:
- •26. Спеціальні функції соціального управління точки зору призначення, спрямування впливу.
- •Зміни в умовах якості і способу життя людей
- •Спеціальні функції соціального управління як характеристики самого процесу управління.
- •28.Види су
- •29.Адміністративно-державне управління.
- •Структура державного управління
- •30. Управління матеріальним та духовним виробництвом
- •31.Закони соціального управління
- •32.Загальні принципи соціального управління
- •33.Спеціальні принципи соціального управління
- •34.Методи соціального управління
- •35.Організаційно-адміністративні методи соціального управління
- •36.Економічні методи управління
- •37.Соціальні та соціально-психологічні методи управління
- •38.Метод самоуправління в соціальних системах
- •39. Метод «Дерево цілей».
- •40.Поняття та сутність системи управління
- •41. Системи меншого рівня.
- •42. Соціальні системи та їх ознаки
- •43.Компоненти системи соціального управління
- •44.Зміст процесу управління.
- •45.Властивості процесу управління та його види
- •46.Організація процесу управління
- •47.Технологія та техніка процесу управління
- •48. Організаційна структура. Види управлінських структур.
- •49. Механізм та об»єкти соціального управління.
- •50. Характеристика кадрів управління.
- •51.Сутність соціального контролю
- •52.Основні функції та види соціального контролю
- •53. Сутність поняття «ефективність управління»
- •54.Оцінка параметрів ефективності управлінської діяльності
- •55.Сутність та типологія влади.
- •56. Функції влади:
- •57.Стилі керівництва
- •58. Ефективна теорія лідерства
- •59.Фактори, які визначають стиль керівництва:
- •60. Програми та проекти як організаційна форма цілепокладання
- •61. Етапи підготовки стратегічного плану
- •62.Стратегічне управління та стратегічне планування
- •63. Складники стратегічного плану
- •64. Стратегічне планування як ресурс антикризового управління
- •65. Складові культури управління
- •66.Поняття корпоративної культури
- •67.Основні принципи й типи корпоративної культури
- •68. Фірмові стандарти як частина корпоративної культури
- •69. Компоненти корпоративної культури та стадії розвитку корпоративної культури
1.Теорія соціального управління як наука та навчальна дисципліна
Зміст науки соціального управління виявлення законів і закономірностей, розробка принципів, функцій, форм і методів цілеспрямованої діяльності людей у процесі управління суспільством, його головними сферами і ланками.
Теорія соціального управління-узагальнююча система науково-теоретичних знань про управління як єдину соціальну функцію.
предмет дослідження
пізнання загальних, основних, найсуттєвіших закономірностей здійснення соціальної функції як цілісної системи.
Вона виробляє загальнотеоретичні поняття й категорії соціального управління.
Умовно поділяється:
Теорії соціального управління як сукупність загальних політико-економічних та соціально-філософських концепцій, що пояснюють механізм функціонування соціуму на різних історичних етапах
Теорії організації та управління, які дають практичні рекомендації з раціоналізації праці та удосконаленню управління
ТСУ -це комплексна система знань, що використовує дані різних соціальних наук для розробки принципів і методів впливу на людей у соціальних процесах на основі встановлення законів і закономірностей управління суспільством.
Як навчальна дисципліна ТСУ забезпечує цілісне уявлення про взаємодію складних соціальних систем, їх структуру, зовнішні і внутрішні зв'язки, саморозвиток і дію однієї на іншу, про специфічні відносини, які складаються між об'єктом і суб'єктом управління в процесі їх взаємодії.
ТСУ як навчальна дисципліна
Розкриває систему законів, принципів, функцій, методів соціального управління в умовах ринкової економіки на сучасному етапі;
Аналізує провідні теорії управління;
Вивчає основні етапи становлення організаційних наук
2.Комплексний підхід до управління
На сучасному рівні пізнання науки про управління становлять певний комплекс наук, для визначення якого можна користуватися збірним поняттям “наука управління” Наука управління покликана передусім досліджувати систему соціального управління, природу та зміст його функцій, форми і методи управлінської діяльності, взаємозв'язок між ними, організацію управлінської праці у різних сферах її застосування. При цьому дослідження науки управління завжди мають чітко виражену мету і спрямованість — максимально сприяти досягненню найбільш оптимальних результатів в організуючій діяльності управління. Ця мета, по суті, й визначає об'єкт і предмет, комплексний характер знань науки управління як творчого результату синтезування досягнень цілого ряду суспільних і природничо-технічних наук.
Управління в різних сферах суспільного життя має свою специфіку, і вивчення управлінського процесу вимагає диференційованого підходу, являє собою предмет спеціального наукового дослідження, що є об'єктивною необхідністю, більше того — потребою розвитку комплексу наук про управління (управлінських наук), кожна з яких вивчає управління в межах свого предмета пізнання. Такими є наука управління виробництвом, дослідною діяльністю, науки, що вивчають управління в духовній та політико-ідеологічній сферах тощо. Всі вони мають власний предмет, характерні особливості методів наукового дослідження, а у своїй сукупності повинні забезпечити вивчення управління як цілісного суспільного явища. Процес диференціації управлінських наук у складі науки управління триває. Нині ще не можна з вичерпною повнотою перелічити всі окремі управлінські науки. Деякі з них повністю сформувались, а деякі не вийшли з початкового стану; цей процес розвивається і прискорюється.
В основу класифікації окремих управлінських наук слід покласти загальноприйняту класифікацію наук. Відтак до комплексу цих наук слід віднести:
- галузеві управлінські науки, що створюються або вже створені (управління виробництвом, дослідницькою діяльністю, соціальне управління тощо);
- міжгалузеві управлінські науки (наукова організація праці, управління трудовим колективом тощо)
-спеціальні управлінські науки (психологія управління та ін.);
- прикладні управлінські науки (техніка конторської справи, діловодство тощо)
- загальнотеоретичні дисципліни, що умовно об'єднуються поняттям “теорія організації” або “теорія організації і управління”.
Окрім комплексу наук про управління, різні аспекти управлінських явищ і процесів у суспільстві вивчаються і так званою організаційною наукою. Оскільки різні науки вивчають процес управління, то й поняття «управління» трактують з позицій різних наук:
1. З позиції менеджменту управління — це процес проектування і інновації соціальних організацій, мотивації людей до діяльності для досягнення цілей організації.
У теорії менеджменту управління в більшій мірі досліджується з погляду конкретної ситуації, що виникає в практиці управління, тобто як мистецтво управління.
2. Економічна наука схильна трактувати управління як спосіб отримання економічного результату при якнайменших виробничих витратах.
3. Правознавство трактує управління як державне правове регулювання за допомогою законів.
4. Політологія розуміє управління як дію на суспільство з боку держави політичними методами і т.п.
Існує безліч позицій і інших підходів, що відображають різноманітне відношення до управління. Часто замість слова управління використовуються поняття: регулювання, керівництво, адміністрування, менеджмент, організація і т.п.
В загальному розумінні управління - це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідного для того, щоб досягнути цілей організації.