
- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Курс лекцій
- •«Загальні положення досудового розслідування» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування
- •2. Форми досудового розслідування: дізнання і досудове слідство
- •Початок досудового розслідування
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.
- •Строки досудового розслідування, порядок їх продовження
- •Участь спеціаліста, перекладача, понятих при провадженні досудового розслідування.
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •Тема 2. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Кримінально-процесуальні строки та витрати. Відшкодування шкоди у кримінальному процесі. План лекції
- •1 Питання. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Фіксування кримінального провадження.
- •2 Питання. Кримінально-процесуальні строки та витрати
- •Процесуальні витрати
- •3.Питання Відшкодування та компенсація шкоди, заподіяної злочином у кримінальному провадженні
- •1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •2. Суд, слідчий суддя, присяжний як суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності
- •3. Сторона обвинувачення
- •5. Потерпілий та його представник у кримінальному процесі. Їх процесуальний статус
- •6. Інші учасники кримінального провадження
- •7. Відводи суб’єктів кримінального провадження
- •«Слідчі (розшукові) дії»
- •1. Поняття і значення слідчих (розшукових) дій, умови та підстави їх проведення
- •2. Класифікація слідчих (розшукових) дій та їх види
- •3. Процесуальна характеристика окремих слідчих (розшукових) дій
- •Глава 21 кпк України не містить самостійної статті, що стосується допиту експерта, проте передбачає таку слідчу дію в суді (ст. 356 Допит експерта в суді).
- •«Негласні слідчі (розшукові) дії» план лекції вступ
- •1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •1. Формальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Документальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Засоби, що використовуються під час проведення негласних розшукових дій
- •1. Поняття та зміст засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби.
- •3. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій
- •4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
- •5. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
- •6. Обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як негласна слідча (розшукова) дія.
- •7. Спостереження за особою, річчю або місцем
- •8. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •9. Контроль за вчиненням злочину
- •1. Контрольована поставка як форма контролю за вчиненням злочину
- •2. Контрольована та оперативна закупка як форма контролю за вчиненням злочину.
- •3. Спеціальний слідчий експеримент
- •4. Імітування обстановки злочину
- •10. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, має право використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій, що зафіксовані протоколом з відповідними додатками.
- •2. Прокурор, у випадках прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, має повноваження використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві.
- •2. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій
- •«Повідомлення про підозру» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування 1
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування 5
- •1. Поняття, зміст та значення повідомлення особи про підозру
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •2. Зміст і форма письмового повідомлення про підозру
- •3. Порядок повідомлення про підозру.
- •4. Зміна повідомлення про підозру
- •1) Підозрюваний захворів на важку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком.
- •2) Підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.
- •3) Наявна необхідність виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.
- •2. Форми закінчення досудового розслідування
- •3. Закриття кримінального провадження
- •4. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •5. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
- •«Заходи забезпечення кримінального провадження не повязані із позбавленням волі»
- •1. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •2. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
- •3. Накладення грошового стягнення.
- •4. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
- •5. Відсторонення від посади.
- •6. Тимчасовий доступ до речей і документів.
- •7. Тимчасове вилучення майна та арешт майна.
- •1) За видом примусу запобіжні заходи в літературі поділяють на:
- •2) Залежно від форми досудового розслідування запобіжні заходи можна поділяти на:
- •3) Залежно від поширеності дії на тих суб’єктів, щодо яких може бути застосовано запобіжні заходи, вони поділяються на:
- •2. Загальний порядок застосування, зміни та скасування запобіжних заходів
- •3. Порядок застосування окремих видів запобіжних заходів
- •1. Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. Ст. 187−191 кпк).
- •2. Затримання без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення регулюється у таких нормах:
2 Питання. Кримінально-процесуальні строки та витрати
Під процесуальним строком, відповідно до ст. 113 КПК - слід розуміти встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК.
Відповідно до ст. 115 КПК строки, встановленні КПК, обчислюються годинами, днями, місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.
При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.
Строки можуть бути поновлені, а саме: пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК.
Процесуальні витрати
кримінально-процесуальні витрати – це передбачені кримінально-процесуальним законом затрати, пов’язані із здійсненням кримінального провадження, які відшкодовуються державою певним суб’єктам кримінального процесу і підлягають стягнення з осіб, визнаних винними у вчиненні злочину чи, в окремих випадках, відносяться на рахунок держави.
Процесуальні витрати – це юридичне поняття, межi якого встановлюються кримiнально-процесуальним правом. Вiднесення до них витрат, пов'язаних з кримінальним провадженням, але не передбачених статтями 118-123 КПК, недопустимо.
У ст. 118 КПК визначено, що процесуальні витрати складаються:
1) витрат на правову допомогу;
2) витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
3) витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
4) витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Витрати на правову допомогу ( ст. 120 КПК)
Витрати, пов’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою ст. 120 КПК.
Допомога захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням у випадках, передбачених КПК та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, надається за рахунок коштів Державного бюджету України і є безоплатною для підозрюваного, обвинуваченого.
Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження (ст. 121)
Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв’язку із відривом від звичайних занять.
Витрати, пов’язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ст. 122 К)
Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених КПК.
Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і документів (ст. 123 КПК).
Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.