- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Курс лекцій
- •«Загальні положення досудового розслідування» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування
- •2. Форми досудового розслідування: дізнання і досудове слідство
- •Початок досудового розслідування
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.
- •Строки досудового розслідування, порядок їх продовження
- •Участь спеціаліста, перекладача, понятих при провадженні досудового розслідування.
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •Тема 2. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Кримінально-процесуальні строки та витрати. Відшкодування шкоди у кримінальному процесі. План лекції
- •1 Питання. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Фіксування кримінального провадження.
- •2 Питання. Кримінально-процесуальні строки та витрати
- •Процесуальні витрати
- •3.Питання Відшкодування та компенсація шкоди, заподіяної злочином у кримінальному провадженні
- •1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •2. Суд, слідчий суддя, присяжний як суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності
- •3. Сторона обвинувачення
- •5. Потерпілий та його представник у кримінальному процесі. Їх процесуальний статус
- •6. Інші учасники кримінального провадження
- •7. Відводи суб’єктів кримінального провадження
- •«Слідчі (розшукові) дії»
- •1. Поняття і значення слідчих (розшукових) дій, умови та підстави їх проведення
- •2. Класифікація слідчих (розшукових) дій та їх види
- •3. Процесуальна характеристика окремих слідчих (розшукових) дій
- •Глава 21 кпк України не містить самостійної статті, що стосується допиту експерта, проте передбачає таку слідчу дію в суді (ст. 356 Допит експерта в суді).
- •«Негласні слідчі (розшукові) дії» план лекції вступ
- •1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •1. Формальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Документальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Засоби, що використовуються під час проведення негласних розшукових дій
- •1. Поняття та зміст засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби.
- •3. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій
- •4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
- •5. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
- •6. Обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як негласна слідча (розшукова) дія.
- •7. Спостереження за особою, річчю або місцем
- •8. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •9. Контроль за вчиненням злочину
- •1. Контрольована поставка як форма контролю за вчиненням злочину
- •2. Контрольована та оперативна закупка як форма контролю за вчиненням злочину.
- •3. Спеціальний слідчий експеримент
- •4. Імітування обстановки злочину
- •10. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, має право використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій, що зафіксовані протоколом з відповідними додатками.
- •2. Прокурор, у випадках прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, має повноваження використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві.
- •2. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій
- •«Повідомлення про підозру» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування 1
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування 5
- •1. Поняття, зміст та значення повідомлення особи про підозру
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •2. Зміст і форма письмового повідомлення про підозру
- •3. Порядок повідомлення про підозру.
- •4. Зміна повідомлення про підозру
- •1) Підозрюваний захворів на важку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком.
- •2) Підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.
- •3) Наявна необхідність виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.
- •2. Форми закінчення досудового розслідування
- •3. Закриття кримінального провадження
- •4. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •5. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
- •«Заходи забезпечення кримінального провадження не повязані із позбавленням волі»
- •1. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •2. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
- •3. Накладення грошового стягнення.
- •4. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
- •5. Відсторонення від посади.
- •6. Тимчасовий доступ до речей і документів.
- •7. Тимчасове вилучення майна та арешт майна.
- •1) За видом примусу запобіжні заходи в літературі поділяють на:
- •2) Залежно від форми досудового розслідування запобіжні заходи можна поділяти на:
- •3) Залежно від поширеності дії на тих суб’єктів, щодо яких може бути застосовано запобіжні заходи, вони поділяються на:
- •2. Загальний порядок застосування, зміни та скасування запобіжних заходів
- •3. Порядок застосування окремих видів запобіжних заходів
- •1. Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. Ст. 187−191 кпк).
- •2. Затримання без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення регулюється у таких нормах:
1. Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. Ст. 187−191 кпк).
Даний вид затримання відрізняється від інших видів затримання наступним:
− метою − здійснюється з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто для забезпечення участі особи в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, коли для забезпечення об'єктивності такого розгляду необхідною умовою, є особиста присутність на судовому засіданні особи, щодо якої розглядається це питання;
− строком затримання – до 36 годин ( ч.1 ст.191 КПК);
− юридичною підставою − затримання з метою приводу здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу.
Процесуальний порядок прийняття рішення про затримання.
Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором звертається з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого яке може бути подане:
− одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під варту;
− після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
− після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю ( ст.188 КПК).
Слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу складається з дотриманням вимог, визначених в ч.ч.1, 2 ст. 190 КПК.
Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що:
− зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого;
− є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування;
− одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу й зазначені у ст. 177 КПК.
Ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК. При цьому, ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
Процесуальний порядок виконання ухвали слідчого судді, суду про затримання.
Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання, затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.
Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Певні особливості має затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків. Таке затримання службова особа здійснює тільки в присутності офіційних представників цього розвідувального органу.
Не пізніше 36 годин з моменту затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду особа повинна:
− бути звільнена;
− або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу ( ч.1 ст. 191 КПК).
Кримінальний процесуальний кодекс України у ст. 209 чітко визначив момент, з якого особа вважається затриманою − з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Певні особливості має визначення місця затримання особи на транспорті, а саме:
− у разі затримання на транспорті, місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана;
− у разі затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива без зайвих труднощів, місцем затримання вважається територія району, на якій розташована найближча попутна зупинка громадського транспорту;
− у разі затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України, місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
3) відкликання ухвали прокурором.
Варто відмітити, що вищенаведений різновид затримання із запобіжного заходу фактично перетворюється на примусовий захід забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого для розгляду подання.