
- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Курс лекцій
- •«Загальні положення досудового розслідування» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування
- •2. Форми досудового розслідування: дізнання і досудове слідство
- •Початок досудового розслідування
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.
- •Строки досудового розслідування, порядок їх продовження
- •Участь спеціаліста, перекладача, понятих при провадженні досудового розслідування.
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •Тема 2. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Кримінально-процесуальні строки та витрати. Відшкодування шкоди у кримінальному процесі. План лекції
- •1 Питання. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Фіксування кримінального провадження.
- •2 Питання. Кримінально-процесуальні строки та витрати
- •Процесуальні витрати
- •3.Питання Відшкодування та компенсація шкоди, заподіяної злочином у кримінальному провадженні
- •1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •2. Суд, слідчий суддя, присяжний як суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності
- •3. Сторона обвинувачення
- •5. Потерпілий та його представник у кримінальному процесі. Їх процесуальний статус
- •6. Інші учасники кримінального провадження
- •7. Відводи суб’єктів кримінального провадження
- •«Слідчі (розшукові) дії»
- •1. Поняття і значення слідчих (розшукових) дій, умови та підстави їх проведення
- •2. Класифікація слідчих (розшукових) дій та їх види
- •3. Процесуальна характеристика окремих слідчих (розшукових) дій
- •Глава 21 кпк України не містить самостійної статті, що стосується допиту експерта, проте передбачає таку слідчу дію в суді (ст. 356 Допит експерта в суді).
- •«Негласні слідчі (розшукові) дії» план лекції вступ
- •1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •1. Формальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Документальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Засоби, що використовуються під час проведення негласних розшукових дій
- •1. Поняття та зміст засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби.
- •3. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій
- •4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
- •5. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
- •6. Обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як негласна слідча (розшукова) дія.
- •7. Спостереження за особою, річчю або місцем
- •8. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •9. Контроль за вчиненням злочину
- •1. Контрольована поставка як форма контролю за вчиненням злочину
- •2. Контрольована та оперативна закупка як форма контролю за вчиненням злочину.
- •3. Спеціальний слідчий експеримент
- •4. Імітування обстановки злочину
- •10. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, має право використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій, що зафіксовані протоколом з відповідними додатками.
- •2. Прокурор, у випадках прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, має повноваження використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві.
- •2. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій
- •«Повідомлення про підозру» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування 1
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування 5
- •1. Поняття, зміст та значення повідомлення особи про підозру
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •2. Зміст і форма письмового повідомлення про підозру
- •3. Порядок повідомлення про підозру.
- •4. Зміна повідомлення про підозру
- •1) Підозрюваний захворів на важку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком.
- •2) Підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.
- •3) Наявна необхідність виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.
- •2. Форми закінчення досудового розслідування
- •3. Закриття кримінального провадження
- •4. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •5. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
- •«Заходи забезпечення кримінального провадження не повязані із позбавленням волі»
- •1. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •2. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
- •3. Накладення грошового стягнення.
- •4. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
- •5. Відсторонення від посади.
- •6. Тимчасовий доступ до речей і документів.
- •7. Тимчасове вилучення майна та арешт майна.
- •1) За видом примусу запобіжні заходи в літературі поділяють на:
- •2) Залежно від форми досудового розслідування запобіжні заходи можна поділяти на:
- •3) Залежно від поширеності дії на тих суб’єктів, щодо яких може бути застосовано запобіжні заходи, вони поділяються на:
- •2. Загальний порядок застосування, зміни та скасування запобіжних заходів
- •3. Порядок застосування окремих видів запобіжних заходів
- •1. Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. Ст. 187−191 кпк).
- •2. Затримання без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення регулюється у таких нормах:
3. Порядок повідомлення про підозру.
ДОПИТ ПІДОЗРЮВАНОГО
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення прокурором або слідчим, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, тобто шляхом виклику або приводу. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше 24 годин з моменту її затримання.
У випадку, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після спливу 24 годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.
Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання, повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки/
Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Якщо підозрюваний який був у встановленому КПК порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
У випадку неприбуття підозрюваного без поважних причин на виклик до нього може бути застосовано привід.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Підозрюваний має право:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим КПК, а також отримати їх роз'яснення;
3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій;
4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 КПК;
8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
Підозрюваний викликається до слідчого до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, а під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.
Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого.
Виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства або органів державного бюро розслідувань.
Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.
Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов'язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.
Допит підозрюваного є слідчою дією, спрямованою на одержання від підозрюваного показань зі змісту підозри, а також з приводу всіх інших відомих йому обставин, що мають значення для правильного вирішення кримінального провадження.
Перед допитом встановлюється особа, роз'яснюються її права, а також порядок проведення допиту.
Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.
У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов'язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.
Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис.