3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування

Основні положення досудового розслідування - це встановлені процесуальним законом правові вимоги, які визначають процесуальний порядок провадження досудового розслідування, що ґрунтується на загальних принципах кримінального процесу і відображає найбільш важливі та специфічні ознаки досудового розслідування як самостійної стадії кримінального процесу.

Система загальних положень включає: 1) вимогу про провадження досудового розслідування уповноваженими на те держаними органами, посадовими особами і своєчасний початок розслідування;

2) підслідність;

3) об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування;

4) строки досудового розслідування;

5) розгляд клопотань під час досудового розслідування;

6) взаємодію слідчого з органами дізнання;

7) участь спеціаліста, перекладача, понятих у провадженні досудового розслідування;

8) недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування; 9) складання процесуальних документів при провадженні досудового розслідування;

10) повідомлення про підозру і ін.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;а також має інші повноваження ( ст.36 КПК)

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Підслідність - це сукупність встановлених законом ознак кримінального провадження, відповідно до яких воно належить до відання того чи іншого органу розслідування.

Розрізняють чотири вида підслідності.

Предметна (родова) підслідність - визначається кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, залежно від якої підслідність розмежовується між слідчими ОВС, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (ст. 216 КПК).

Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585, 261, 2651, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.

Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 209, 212, 2121, 216, 219 Кримінального кодексу України.

Персональна підслідність виникає у зв’язку з особливими рисами суб’єкта, який вчинив злочин.

Так, слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

Підслідність за зв’язком справ застосовується тоді, коли розслідування однієї справи пов’язане з розслідуванням іншої справи

Територіальна підслідність визначається місцем проведення досудового розслідування.

На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.