- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Курс лекцій
- •«Загальні положення досудового розслідування» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування
- •2. Форми досудового розслідування: дізнання і досудове слідство
- •Початок досудового розслідування
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.
- •Строки досудового розслідування, порядок їх продовження
- •Участь спеціаліста, перекладача, понятих при провадженні досудового розслідування.
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •Тема 2. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Кримінально-процесуальні строки та витрати. Відшкодування шкоди у кримінальному процесі. План лекції
- •1 Питання. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Фіксування кримінального провадження.
- •2 Питання. Кримінально-процесуальні строки та витрати
- •Процесуальні витрати
- •3.Питання Відшкодування та компенсація шкоди, заподіяної злочином у кримінальному провадженні
- •1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •2. Суд, слідчий суддя, присяжний як суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності
- •3. Сторона обвинувачення
- •5. Потерпілий та його представник у кримінальному процесі. Їх процесуальний статус
- •6. Інші учасники кримінального провадження
- •7. Відводи суб’єктів кримінального провадження
- •«Слідчі (розшукові) дії»
- •1. Поняття і значення слідчих (розшукових) дій, умови та підстави їх проведення
- •2. Класифікація слідчих (розшукових) дій та їх види
- •3. Процесуальна характеристика окремих слідчих (розшукових) дій
- •Глава 21 кпк України не містить самостійної статті, що стосується допиту експерта, проте передбачає таку слідчу дію в суді (ст. 356 Допит експерта в суді).
- •«Негласні слідчі (розшукові) дії» план лекції вступ
- •1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •1. Формальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Документальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Засоби, що використовуються під час проведення негласних розшукових дій
- •1. Поняття та зміст засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби.
- •3. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій
- •4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
- •5. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
- •6. Обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як негласна слідча (розшукова) дія.
- •7. Спостереження за особою, річчю або місцем
- •8. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •9. Контроль за вчиненням злочину
- •1. Контрольована поставка як форма контролю за вчиненням злочину
- •2. Контрольована та оперативна закупка як форма контролю за вчиненням злочину.
- •3. Спеціальний слідчий експеримент
- •4. Імітування обстановки злочину
- •10. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, має право використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій, що зафіксовані протоколом з відповідними додатками.
- •2. Прокурор, у випадках прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, має повноваження використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві.
- •2. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій
- •«Повідомлення про підозру» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування 1
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування 5
- •1. Поняття, зміст та значення повідомлення особи про підозру
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •2. Зміст і форма письмового повідомлення про підозру
- •3. Порядок повідомлення про підозру.
- •4. Зміна повідомлення про підозру
- •1) Підозрюваний захворів на важку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком.
- •2) Підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.
- •3) Наявна необхідність виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.
- •2. Форми закінчення досудового розслідування
- •3. Закриття кримінального провадження
- •4. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •5. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
- •«Заходи забезпечення кримінального провадження не повязані із позбавленням волі»
- •1. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •2. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
- •3. Накладення грошового стягнення.
- •4. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
- •5. Відсторонення від посади.
- •6. Тимчасовий доступ до речей і документів.
- •7. Тимчасове вилучення майна та арешт майна.
- •1) За видом примусу запобіжні заходи в літературі поділяють на:
- •2) Залежно від форми досудового розслідування запобіжні заходи можна поділяти на:
- •3) Залежно від поширеності дії на тих суб’єктів, щодо яких може бути застосовано запобіжні заходи, вони поділяються на:
- •2. Загальний порядок застосування, зміни та скасування запобіжних заходів
- •3. Порядок застосування окремих видів запобіжних заходів
- •1. Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. Ст. 187−191 кпк).
- •2. Затримання без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення регулюється у таких нормах:
«Негласні слідчі (розшукові) дії» план лекції вступ
1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
1) Формальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
2) Документальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
2. Засоби, що використовуються під час проведення негласних розшукових дій
1) Поняття та зміст засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
2) Ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби.
3. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій
4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
5. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
6. Обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як негласна слідча (розшукова) дія.
7. Спостереження за особою, річчю або місцем
8. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
9. Контроль за вчиненням злочину
1). Контрольована поставка як форма контролю за вчиненням злочину
2). Контрольована та оперативна закупка як форма контролю за вчиненням злочину.
3). Спеціальний слідчий експеримент
4). Імітування обстановки злочину
10. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
1). Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
2). Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій
1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
1. Формальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій вирішується на основі вже отриманої гласної чи негласної інформації, письмових доручень правоохоронних органів, слідчих та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес.
Необхідно констатувати, що законодавець дає перелік приводів для застосування підстав проведення оперативно-розшукової діяльності в частині другій ст. 6 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», але не дає переліку підстав для здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, тому практично негласні слідчі (розшукові) дії мають підстави, аналогічні до підстав проведення оперативно-розшукової діяльності.
Першою з підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій закон визначає наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами.
Отже, наявність гласної чи негласної інформації про підготовку злочину буде не тільки приводом до порушення кримінального провадження, а й приводом для проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Другою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій закон визначає наявність інформації про осіб, які готують або вчинили злочини.
Такими, що готують або вчинили злочини, слід вважати тих фізичних осіб, інформація про яких свідчить, що вони причетні до нерозкритих злочинів.
Третьою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій є наявність інформації про осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінальної відповідальності.
До осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінального покарання і потребують розшуку, належать: особи, які втекли з-під варти, конвою або караулу; обвинувачені та підсудні, які ухиляються від слідства та суду; особи, обвинувачені у злісному порушенні правил адміністративного нагляду; які переховуються; обвинувачені військовослужбовці, які ухиляються від військової служби; обвинувачені в ухиленні від відбування покарання.
До офіційних даних, які є приводами для заведення розшукових справ, належать: постанови слідчого, прокурора, ухвала суду, слідчого судді про оголошення розшуку обвинуваченого, підсудного, засудженого та доручення його провадження органу, який виконує функцію розшуку; ухвала суду про зміну режиму покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі, внаслідок навмисного ухилення засудженого від виконання покарання та заміни одного виду покарання іншим, визначеного вироком суду; висновки органу (інспекції) про навмисне ухилення особи від покарання у вигляді умовного засудження, умовного звільнення та іншого виду покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі.
Залежно від категорії розшукуваних осіб можуть проводитися розшукові заходи в рамках державного, міждержавного, міжнародного розшуку.