- •1. Роль та місце теорії організації в теорії та практиці менеджменту
- •2. Класична організаційна теорія.
- •3.Теорія організаційної поведінки.
- •4. Теорія інститутів та інституційних змін.
- •5. Сучасна організаційна парадигма.
- •6. Основні положення теорії людських відносин
- •7. Основні ідеї і положення тектології а. Богданова
- •9. Органістичні та механістичні організації
- •10 .Керівництво вищої управлінської ланки: сутність та обов’язки
- •11. Модель внутрішніх змінних організації: місія, цілі, технологія, структура, завдання, люди, ресурси.
- •12. Матриця swot-аналізу для визначення ринкових можливостей та загроз, сильних та слабких сторін організації.
- •14. Pest – аналіз як інструмент, призначений для виявлення політичних, економічних, соціальних і технологічних аспектів зовнішнього середовища
- •16. Диференціація і інтеграція в організаційному проектуванн
- •17. Поняття життєвого циклу проекту..
- •21. Передінвестиційна, інвестиційна та експлуатаційні фази проектного циклу.
- •22. Принципи оцінки ефективності проектних рішень.
- •23. Порівняння проектів за допомогою різних критеріїв оцінки
- •25. Поняття, види та класифікація організацій
- •27.Інтеграція підприємств: корпоративні організації, фінансово-промислові групи, транснаціональні компанії, міжнародні спільні підприємства.
- •28.Міжорганізаційні форми бізнесу: концерн, синдикат, конгломерат, консорціум та картель, їх види, трест.
- •29.Порівняльний аналіз організаційних форм інтеграції.
- •30. Основи реалізації владних повноважень
- •31. Розміри і структурні характеристики організації
- •32. Боротьба з бюрократизацією
- •33.Життєвий цикл організації. Стадії розвитку організації
- •34.Проектування і формування організаційної структури в національних умовах – питання оптимізації
- •36.Проблеми вибору організаційної структури
- •37.Проектування оптимальної організаційної структури в умовах глобальної конкуренції
- •38.Глобалізація міжнародного бізнесу: дочірня та асоційована компанія.
- •39.Формування організаційних структур управління та їх аналіз
- •40.Типи адміністративного апарату: консультативний, обслуговуючий, особистий.
- •41.Різновиди апаратних повноважень
- •42.Перспективні напрями розвитку організацій, головні властивості організацій майбутнього.
- •43.Мереживі організації, віртуальні корпорації, багатовимірні організації, кругові корпорації, інтелектуальні організації, самонавчальні організації.
- •44.Особливості надходження, утворення і використання інформації на різних рівнях менеджменту.
- •46. Індивідуальні акти управління
- •47.Проведення координаційних заходів за участю керівництва.
- •50.Адаптивні організаційні структури: програмно-цільова, матрична, мережева.
- •51.Формування документів, що визначають повноваження структурних підрозділів організації.
- •52.Складання положення про структурний підрозділ.
- •53.Утворення тимчасових структур в організації
- •54.Комітети, комісії та робочі групи як засіб вирішення цільового завдання.
- •55.Розвиток вертикальних інформаційних систем
- •56. Проведення презентацій, прес-конференцій за допомогою методів управління аудиторією
- •57. Розробка прес-релізів, підготовка пабліситі, написання промов.
- •59.Класифікація оглядово-аналітичної інформації.
- •60. Підготовка аналітичних довідок, пропозицій, доповідей щодо діяльності організації на підставі статистичного аналізу показників розвитку.
- •63. Розподіл повноважень.
- •64. Інформаційно-аналітичні технології
- •65. Проведення інформаційно-аналітичної роботи в організації: суб’єкти та напрямки здійснення
- •66. Основні закономірності ефективної праці
- •67. Правові режими ефективної діяльності працівника
- •68. Критерії ефективності діяльності організації
- •69. Методи та засоби інформаційного моделювання управлінських процесів та систем.
- •70. Організація роботи з документами.
- •71. 73. Розробка програм діяльності підприємства
- •74. Державна реєстрація та державне регулювання діяльності організацій
- •75. Використання методу декомпозиції для визначення змісту робіт
- •84. Сучасні підходи до організаційної ефективності
- •85. Моделі ціннісних установок відносно організаційної ефективності
- •76.Документальне підтвердження розподілу повноважень, обов’язків та відповідальності між структурними підрозділами.
- •77.Структурні підрозділи та ієрархічні рівні адміністративної служби.
- •78. Формування тимчасових робочих груп та комісій в організації
- •79. Правові режими ефективної діяльності персоналу: колективний договір, програми, планові завдання та посадові обов’язки.
- •80. Контроль за дотриманням правил внутрішнього розпорядку.
- •81. Інструменти сучасного офісу
- •82. Організаційна ефективність: сутність та показники
- •83. Традиційні підходи до визначення організаційної ефективності
- •85. Моделі ціннісних установок відносно організаційної ефективності
- •86. Застосування методології idef1 як інструменту побудови наочної моделі структури підприємства.
- •87. Проектування економічних інформаційних систем.
- •88. Сучасні інформаційні технології як чинник ефективності управління підприємством.
- •90. Підготовка аналітичних довідок, пропозицій, доповідей щодо діяльності організації на підставі статистичного аналізу показників розвитку.
69. Методи та засоби інформаційного моделювання управлінських процесів та систем.
Ефективність застосування моделей залежить переважно від правильного використання відповідних методів та інструментів. Для вирішення складних завдань управління в різних галузях діяльності людини накопичений багатий досвід у цьому напрямі. Насамперед це стосується ділових процесів, процесів керування виробництвом тощо.
При моделюванні управлінської системи потрібно визначити такі параметри: склад і кількість функцій; розподіл функцій; рівень виконання функцій, рівень спеціалізації, кооперації, децентралізації і централізації виконання функцій; кількість рівнів управління; рівень дублювання функцій; рівень регламентування функцій; витрати на виконання функцій; тривалість виконання функцій та інше.
Інформація − сукупність відомостей і даних, необхідних для обґрунтування, вироблення, прийняття і виконання рішень по досягненню цілей і завдань організації. При моделюванні управлінської системи визначають: види, структура і об'єм інформації; рівень інформаційного забезпечення; періодичність надходження інформації; витрати на обробку інформації; схема інформаційних потоків; схема документообігу та інше.
70. Організація роботи з документами.
Організація роботи з документами полягає у створенні умов при обробці документів, що надходять, формуванню інформа¬ційно-пошукових систем з документами і контролю за їх вико-нанням, зберіганням необхідної інформації для оперативного використання, а також у підготовці документів для передачі до архіву на зберігання.
Існує чітка система здійснення всіх послідовних операцій з документами: приймання і реєстрація, розгляд керівником, порядок проходження документів в організації, їх виконання, контроль виконання, формування справ, підготовка і передача справ до архіву.
Обіг документів повинен бути прямоточним, тобто, виключати зворотні, зигзагоподібні та інші маршрути. Повинен діяти принцип одноразового перебування документа в одному структурному підрозділі або в одного виконавця.
Основу правильної організації обігу документів становить чітке розмежування функцій і обов'язків між працівниками підприємства. Точне знання обов'язків підвищує відповідальність кожного співробітника, в той же час виключає дублювання операцій при роботі з документами.
Для встановлення єдиного порядку складаня документів і організації роботи з ними на підприємстві розробляється інструкція з діловодства. До неї вводяться зразки правильно оформлених документів і правила роботи з ними.
Помітний вклад у вдосконалення роботи з документами може внести секретар-референт керівника. Значна частина діловодства виконується безпосередньо на його робочому місці. Одна з функцій секретаря-референта - методичне керівництво і контроль за організацією діловодства у структурних підрозділах підприємства і його філіалах.
71. 73. Розробка програм діяльності підприємства
Основним завданням плану виробництва і реалізації продукції є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, що випускається підприємством, за найкращого використання його ресурсів.
Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно на основі:
- даних про попит на продукцію;
- портфеля замовлень на продукцію;
- державного замовлення;
- величини виробничої потужності;
- наявності ресурсів тощо.
Розробка виробничої програми підприємства в натуральному вираженні передбачає:
- визначення номенклатури й асортименту продукції, що буде випускатися;
- розрахунок обсягу поставок і виробництва окремих видів продукції у відповідних натуральних показниках;
- розподіл обсягу виробництва за календарними періодами року й обґрунтування планових обсягів виробництва продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.
Виробнича програма повинна бути ретельно економічно обґрунтована, тобто узгоджена з величиною виробничої потужності підприємства, трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами. Важливою складовою планування виробничої програми є визначення потреби в сировині, матеріалах, паливі, електроенергії, кількості працівників.
72. Види та форми взаємовідносин адміністративної служби зі структурними підрозділами
Адміністративна служба - це підрозділ, який формує управлінскьий стиль, контролює та направляє всі служби в організаціх, нею створюється якісно-виконавча діяльність кадрового складу. Головна функціональна відповідальність адміністративної служби - це використання та удосконалення соціальних технологій, так як в її діях концентруються управлінські функції та створюється перспектива (безперервна модернізація служб) для розвитку. Головною роллю адміністративної служби є профілактична направленість своєї діяльності.
Адміністратор організації, керуючись нормативними актами, впроваджує прогресивні методи для досягнення розвитку компанії. В організаційних прагненнях служби діє професійна перепідготовка кадрів, виконується впровадження гнучкої системи стимулювання для досягнення «індексу людського потенціалу». Як будь-яка структура, адміністративна служба не може існувати ізольовано. Вона долучається до співпраці з іншими структурами, прагне збагатити власний досвід, вдосконалюючи профілактику негативних явищ.
В практиці адміністративної служби широко використовується обмін кадрами, пошук ефективних форм навчання службовців, використання конкурсів для удосконалення конкурентоздібності. Не ігноруючи загальні зібрання, адміністративна служба удосконалює систему управління через підрозділи, виконуючи аналіз їхньої роботи. Підлеглими адміністративної служби є інші підрозділи організації, об`єднання дій яких визначає обличчя компанії.
Організаційне регламентування визначає те, чим повинен займатися робітник управління та представлене положеннями про структурні підрозділи, які встановлюють задачі, функції, права, обов'язки та відповідальність підрозділів та служб організації та їх керівників. На основі положень складається штатний розклад цього підрозділу, організується його щоденна діяльність. Застосування положень дозволяє оцінювати результати діяльності структурного підрозділу, приймати рішення про моральне та матеріальне стимулювання його робітників.
