50.Адаптивні організаційні структури: програмно-цільова, матрична, мережева.

У матричній структурі управління члени проектної групи підпорядковані як керівнику проекту, так і керівникам функціональних відділів, де вони працюють. Вона сприяє зменшенню витрат напроектні роботи, оскільки використовує наявні робочу силу, техніку, приміщення, транспортні засоби тощо.

Переваги застосування матричних структур управління: достатня увага кожному із стратегічних пріоритетів; можливість одночасного впровадження різних типів стратегічної ініціативи; створення умов для прийняття рішення за критерієм найбільшої вигоди для організації; заохочення кооперації, координації споріднених видів діяльності; значна активізація діяльності керівників і працівників управлінського апарату; Обмеження застосування:труднощі в утримуванні балансу між двома лініями влади; можливість нераціональних витрат часу на комунікації;

У програмно-цільових організаційних структурах управління постійно змінюються роль і місце керівника програми, тобто керівник змушений пристосовуватися до нових умов, цілей, завдань. А стиль його керівництва повинен забезпечити ефективність управління за умов постійних змін напрямів діяльності, строків реалізації програм, виконання робіт тощо.

Особливе місце в сучасній теорії організації займають уявлення про мережеві структури та процеси сетізаціі. Термін «сетізація» означає формування організаційної мережі з вузлами і зв'язками для досягнення підприємницьких цілей відповідно до потреб і очікуваннями партнерів і діловою кон'юнктурою. Сетізація може відповідати двом організаційним моделям. По-перше, мережній структурі великої компанії, яка збирає навколо себе фірми меншого розміру, доручаючи їм виконання різних спеціальних завдань. Фірми, у свою чергу, можуть мати власні підрозділи, необхідні для виробництва, але потребують дуже високої спеціалізації. Переваги великого підприємства дозволяють йому здійснювати контроль не за рахунок адміністративного ресурсу та участі в капіталі, а через ринковий механізм. Великі фірми підбирають партнерів компанії, що відрізняються високою гнучкістю, адаптивністю до мінливих умов, творчим потенціалом. По-друге, сетізація відповідає сукупності (мережі) підприємств, переважно однакових за розміром, більшість з яких юридично самостійні, але підтримують стабільність один одного у господарському плані. Подібна співдружність, чинна часто в межах одного регіону або в рамках одного виду діяльності, підвищує конкурентоспроможність вироблених товарів і послуг. Сталість зв'язків, які управляються кількома ключовими фірмами, стимулюючими інноваційний і комерційний процеси, спрощує управлінські завдання дрібних і середніх підприємств, що входять в мережу.

51.Формування документів, що визначають повноваження структурних підрозділів організації.

До нормативних актів, які регламентуються організацією взає­модії та повноважень на підприємстві, відносяться положення про структурні підрозділи і посадові інструкції працівників. Основні функції структурних підрозділів, мела компетентності їх менед­жерів, визначає перший керівник підприємства.

Правильно розроблені положення сприяють поліпшенню орган­ізації управління, підвищенню ефективності праці управлінського персоналу, зміцненню дисципліни, опрацюванню більш якісних уп­равлінських рішень.

Встановлюючи функції підрозділів і компетенцію їх керівників, перший керівник, окрім об'єктивних факторів (обсяг робіт, чи­сельність і підготовка персоналу, порядок роботи), враховує особи­сту, суб'єктивну оцінку діяльності керівників підрозділів, їх про­відних фахівців. Виходячи з цього, розробляють положення про підрозділи, що визначають нормативно-правову регламентацію їхньої діяльності.

Положення затверджуються керівником підприємства або його заступником відповідно до встановленого між ними розподілу функцій. Підготовку і затвердження положень, тобто введення їх у дію, доцільно здійснювати одночасно для всіх підрозділів або згідно з графіком.

Не менш важливим нормативним актом, який регламентує організацію взаємодії і повноважень всередині структурного підроз­ділу, є посадові інструкції.

Посадова інструкція - організаційно-розпорядчий документ, що регламентує роботу виконавця і визначає його компетенцію. її на­явність - необхідна передумова раціональної організації праці.

При розробці посадових інструкцій використовують такі доку­менти: положення про структурні підрозділи; кваліфікаційні харак­теристики, які включено до кваліфікаційного довідника посад кер­івників, спеціалістів і службовців; технологічні схеми виконання управлінських робіт; галузеві і загальногалузеві положення, інструкції, правила тощо, що визначають ті або інші функції відпо­відної категорії працівників.

Посадова інструкція складається з таких розділів: загальні положення, функції, обов'язки, права і відповідальність працівни­ка, взаємодія із співробітниками (зв'язки за посадою), оцінювання діяльності та стимулювання працівника.