1)Охарактеризуйте значення Берестейської церковної юнії для розвитку культурного життя в Україні

Берестейська унія – це об’єднання православної і католицької церкви з ініціативи частини українського православного духовенства при підтримці польських єзуїтських кіл. Внаслідок унії греко-католицька церква підпорядковувалась могутньому і авторитетному Риму, відкривала шлях до цивілізованої Європи, частково рятувала українське право-слав’я від повного окатоличення в Речі Посполитій, а в ХІХ-ХХ ст. рятувала і зберігала українство від повної полонізації і русифікації.

Суперечки навколо Берестейської унії започаткували новий етап у українській літературі. З’явилася небачена злива полемічних писань. Літературна продукція полемістів була невеликою за обсягом. Протягом кількох десятків років дискусій представники обох ворогуючих таборів разом узяті написали всього 20—ЗО творів. Чи не найяскравішим православним письменником того періоду був Іван Вишенський, галичанин, що провів більшу частину свого життя як чернець-відлюдник у Греції на горі Афон.Вишенський був фанатичним оборонцем православних традицій. У своєму творі «Послання єпископам —відступникам від православ'я» він безжально таврує греко-католиків.

2)Українське малярство періоду Ренесансу

Переважна більшість творів українського малярства того часу була церковної тематики (фрески, ікони), тоді як картини або портрети побутового характеру зустрічалися рідко. Митці продовжували розвивати давньоруські традиції, але відчувався вплив західноєвропейського, італійського й німецького мистецтва. Найбільшого визнання в цей час здобули львівська й перемишльська школи іконопису. Видатними творами середини XVI ст. були ікони «Поклоніння волхвів» та «Різдво Христове». Високого рівня розвитку досягла книжкова мініатюра.Особливе місце за своїм оздобленням посідає Пересопницьке Євангеліє, мініатюри якого прикрашено пишним рослинним орнаментом. У XVI ст. успішно розвивалося українське різьбярство(переважало різьблення по дереву), яке замінило занадто дорогу і розкішну давньоруську мозаїку. У другій половині XVI ст. у зв’язку з поширенням книгодрукування стало розвиватися мистецтво гравюри. Першими українськими гравюрами вважають ілюстрації до «Апостола» й «Букваря», виданих 1574 р. у Львові І. Федоровим. Також у цей час відбувається відокремлення портрета від іконопису й перетворення його на самостійний жанр мистецтва. Талановитим художником-портретистом того часу був Войцех Стефанович зі Львова. Найвідоміші портрети українського Ренесансу: портрет галицького магната Яна Гербурта, портрет К. Острозького, портрет Роксолани, та на жаль імена їх авторів досі залишаються невідомими.

В-9

1) культурнi цiнностi - об'єкти матерiальної та духовної культури, що мають художнє, iсторичне, етнографiчне та наукове значення i пiдлягають збереженню, вiдтворенню та охоронi вiдповiдно до законодавства України

а саме: оригiнальнi художнi твори живопису, графiки та скульптури; предмети, пов'язанi з iсторичними подiями; старовиннi книги та iншi видання; унiкальнi та рiдкiснi музичнi інструменти; вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату.

мають дуже сильну прив’язку до місцевості, точніше, до країни, в якій вони народилися. Культурною цінністю є навіть будь-яка наука та її досягнення. Пояснити, що таке цінності культури можна ще таким чином. Все, що створено для духовного розвитку людини, є культурна цінність. кожна держава точно визначає своїми законодавчими актами, що таке культурні цінності, що до них відноситься, як вони можуть виставлятися, продаватися та інше

2) Ренесанс зароджується в Італії в кінці ХІІІ ст., Визначальною рисою культури Ренессансу стає гуманізм

З Острога бере початок формування ренесансної культури.початок можна датувати 1574 р. коли князь Василь-Констянтин Острозький (1526-1608) переніс сюди з Дубна головну адміністрацію своїх володінь.

XVI ст. форми середньовічного замку в м. Острозі, що перетворився на справжній ренесансний центр у Східній Європі і заслужено називався "волинськими Афінами". Найкращі споруди замку - Кругла Башта і Луцька брама без перебільшення належать до визначних споруд Європи доби Відродження.

Саме в Острозі відбулося синтезування візантійських та західноєвропейських традицій,

В-10

1)Трипільська культура (за назвою розкопаного поселення поблизу с. Трипілля на Київщині) проіснувала два тисячоліття (IV–III тис. до н. е.) і була поширена від Верхньої Наддніпрянщини і Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини і Надчорномор’я. Трипільські селища розташовувалися на високих рівних місцях поблизу рік, мали чітке планування. Житла були наземні, мазались глиною. Всередині були піч, лежанка і вівтар-жертовник. Основним заняттям трипільців було землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові). Трипільські племена розводили худобу, свиней, овець, кіз, коней. Ремеслами трипільців були кушнірство, прядіння і ткацтво. Високого художнього та технічного рівня у трипільців досягло керамічне виробництво. Лад трипільського суспільства був близький до військової демократії

2) Петро Могила здійснив великий план літургійних та теологічних реформ. Йому вдалося впровадити ці нововведення завдяки активній співпраці зі своїм Атенеєм учених. Під його керівництвом вчені підготували Православний Катехізис, Малий Катехізис, схвалений Київським Синодом у 1640 р., потім розглянутий та доповнений грецькими та українськими

теологами на Синоді 1643 р. та наприкінці конформований найвищою церковною владою часу. Реформу внутрішньої організації церкви митрополит розпочав із посилення дисципліни та суворої моральності як серед духовенства, так і чернечої братії. Запровадив щорічні єпархіальні пастирські собори. Також Могила здійснив і освітню реформу. Відомості про освіту Петра Могили надзвичайно скупі та уривчасті. Припущення про котрийсь із західноєвропейських університетів чи єзуїтську колегію і досі залишаються непідтвердженими.

В-11

1) У 70-х рр. ХХ ст. біля сіл Королеве та Молодове Чернівецької обл. на

Закарпатті, біля с. Мізин на Десні Чернігівської обл. та ін. були знайдені стоянки первісної людини часів палеоліту. Носії цієї культури виготовляли примітивні крем’яні та кістяні знаряддя праці ; будували житла з

дерева, кісток, покритих шкурою тварин; займалися збиральництвом та полюванням; виготовляли прикраси з орнаментом У с. Мізин був знайдений унікальний набір 16 кістяних музичних інструментів.

У добу мезоліту: виготовляються нові знаряддя – ножі, кинджали, списи з ріжучими кам’яними пластинами; з’являються зооморфні й антропоморфні зображення.

Неоліт: У цей період відбувається перехід людей до відтворювального типу господарства (хліборобства, скотарства), з’являється перший штучний матеріал – кераміка.

Мідь, енеоліт: виготовляли гостродонний і круглодонний керамічний посуд з високим горлом з орнаментом, прикраси з раковин і

кістки, кам'яні вироби.

2) Полемі́чна літерату́ра-підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання.Літературні твори цього жанру особливо рясно почали з'являтися в Україні у зв'язку з підготовкою і укладенням Брестської церковної унії 1596 p., коли наступ католицизму на культуру, мову, віру українського народу став загрожувати самому його національному існуванню.

Твори: Палінодія,Апокрисис, Пересторога,Тренос,Ключ царства небесного,Послання єпископам — відступникам від православ'я,

В-12

1.Ренесансна архітектура Львова (ХVI – пер. пол. XVII ст.)

Провідну роль в архітектурі 2-ої пол. XVI ст. у Львові відіграють італійські архітектори Петро Барбон, Паоло Домінічі, якого у Львові називали Павлом Римлянином, Петро Італієць та ін. Працювали у Львові також німецькі, польські архітектори, як і місцеві майстри.

Костел Бенедиктинок невеликий, з вузькими стінами-бойницями, могутніми контрфорсами нагадує костели-фортеці XV ст. Костел бернардинів ближче за стилем до споруд Північного Ренесансу - плавні, хвилясті лінії головного фасаду, динамічні статуї святих В одній з найсвоєрідніших споруд лівівського ренесансу, Успенській церкві, яку будував Павло Римлянин, виразно простежується синтез ренесансних і давньоруських архітектурних стилів, які створюють цілісну і естетично досконалу єдність. В ансамбль входять сама церква, вежа Корнякта і каплиця Трьох святителів. Церквою опікувалось славетне Львівське Ставропігійське братство. Авторство повністю належить Павлу Римлянину. Поруч церкви стоїть вежа, побудована на кошти багатого грецького купця Костянтина Корнякта, члена Ста ропігійського братства, в 1572-1578 рр. архітектором Петром Барбоном і ще молодим тоді Павлом Римлянином. Каплиця Трьох святителів побудована в 1584-1591 р архітектором Андрієм Підлісним як усипальниця роду Корняктів. До побудови Успенської церкви в 1591-1629 рр., виконувала роль церкви. Особливою пишністю скульптурного декору вражає каплиця Боїмів біля кафедрального собору, (арх. А.Бемер, скульптори Я.Пфістер, Г.Шольц, А.Бемер; 1609-1611). Треба відмітити, що більшість львівських скульпторів доби ренесансу походила з Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі. Вони принесли в Україну не тільки мистецтво скульптури, яке набуло в цей час особливої досконалості, але й гуманістичні ідеї, світські сюжети скульптури. Поряд з надгробною поступово розвивалась і світська скульптура: магнатські парки прикрашали статуями, що зображували античних богів, богинь, героїв, з'явився також скульптурний портрет.