15. Доходи державних цільових фондів та джерела їх формування

Доходи державних цільових фондів – сукупність грошових коштів що знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади, спеціальних органів управління формуються з цільових джерел та використовуються на фінансових відповідних видатках.

Як економічна категорія доходи державних цільових фондів це економічні відносини які виникають у державі та місцевому самоврядуванні з юридичними та фізичними особами в процесі формування фондів цільового призначення.

Матеріальною основою відносин у сфері мобілізації доходів державних цільових фондів є національний дохід у процесі розподілу і перерозподілу якого вони формуються.

Формування доходів державних цільових фондів регламентується фінансовим правом.

Джерела формування доходів державних цільових фондів: обов’язкові внески та відрахування юридичних та фізичних осіб; бюджетне фінансування; фінансові санкції, кредити і позики; добровільні внески та інші.

16. Зміст і принципи організації державних видатків

Державні видатки – сукупність фінансових відносин, що виникають на завершальному етапі розподільчого процесу у зв’язку з використанням грошових фондів держави.

За матеріальним змістом державні видатки це сума коштів що витрачаються державою в процесі здійснення її фінансової діяльності.

Об’єкти відносин у сфері державних видатків – грошові фонди сформовані в процесі розподілу та перерозподілу частини вартості сукупного суспільного продукту та спрямовані на потреби суспільного розвитку.

Ознаки державних видатків: своєрідність(полягає в тому що державні видатки не закріплені за державними доходами), форма прояву( прямі витрати держави та державних підприємств, організацій, що здійснюються для розширення виробництва), рівень функціонування( здійснюються як на макрорівні з централізованих грошових фондів, так і на мікрорівні з децентралізованих грошових фондів), відображення( розподіл і використання ВВП та НД на накопичення й споживання)

Головне завдання державних видатків забезпечення раціонального розміщення та ефективного використання держави.

Організаційна будова державних витрат базується на дотримання принципів: цільового спрямування коштів, незворотні витрати, дотримання режиму економії, постійний контроль за використання коштів.

Державні видатки мають: якісну характеристику( відображає економію природи і суспільне призначення кожного виду державних видатків) кількісну характеристику( дозволяють визначити величину державних видатків)

Фактори що зумовлюють різноманітність державних видатків: рівень соціально економічного розвитку держави; розгалуженість зв’язків бюджету в галузях економіки; методи фінансування державних витрат.

17 Класифікація державних видатків

Система державних видатків – сукупність державних видатків які тісно пов’язані між собою.

Система державних видатків призначена забезпечити раціональне розміщення та ефективне використання державних коштів. Вона характеризує державну політику фінансового забезпечення та соціально - економічного розвитку.

Класифікація державних видатків: за функціями держави – на управління функціями, видатки на соціальні функції держави, політичні функції, видатки на економічні функції; за участю у суспільному виробництві – видатки на утримання та розвиток не матеріальних виробництв. Пов’язані з розвитком матеріальних виробництв; за галузевою ознакою – видатки на фінансування виробничої сфери(промисловості, зв’язку, транспорту, сільського господарства), і не виробничої сфери( освіти, культури, охорони здоров’я)

Відповідно до рівня розміщення державні витрати поділяються на: централізовані( видатки що здійснюються з держави та місцевих бюджетів, держави та регіональних цільових фондів) та децентралізовані( видатки що здійснюються державою та комунальними підприємствами, установами)

Відповідно до цільового призначення державні видатки класифікуються за статтями витрат: капітальні вкладення, заробітна плата, комунальні, оплата послуг, матеріалів.