9. Зміст, завдання та принципи фін. Планування

Фін. планування – планування процесів формування, розподілу та використання фін. ресурсів.

Об’єкт фін. планування – фінансова діяльність суб’єктів господарювання та держави.

Предмет фін. планування – фін. ресурси , їхній рух при здійсненні відтворювальних процесів в економіці.

Суб’єкти фін. планування – міністерства, відомства, держ. комітети, фін. органи, органи управління фінансами на місцевому рівні, підприємства, установи.

Мета фін. планування – забезпечення оптимального розподілу та використання ВВП і на цій підставі досягнення, підвищення ефективності суспільного виробництва.

Методи фін. планування:

• Метод екстраполяції – передбачає визначення фін. показників на підставі їхньої динаміки.

• Нормативний метод – передбачає використання для фін. планування встановлених норм та нормативів.

• Метод математичного моделювання – передбачає побудову фін. моделей, що імітують рух реал. економічних і соц. процесів.

• Балансовий метод – дозволяє досягти взаємоузгодження між існуючими фін. ресурсами та фактичними потребами у них, а також узгодження планів між собою.

• Програмно-цільовий метод – полягає у здійсненні фін. планування на основі складання програм, що дає можливість зосереджувати увагу не тільки на фін. можливості, а й на тому як ефективніше їх використовувати з метою отримання конкретних результатів.

Програмно-цільовий метод застосовується у багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні, у бюджетному плануванні.

Бюджетне планування – найважливіша частина фін. планування.

Основні завдання бюджетного планування:

• Забезпечення необхідних макроеконом. пропорцій у розвитку держави.

• Виявлення реал. джерел находження коштів до бюджетів та держ. фондів.

• Ефективний розподіл бюджетних видатків відповідно до завдань та приоритетів соц.-економ. розвитку держави.

• Сприяння найбільш ефективному використанні бюджетних коштівгалузями нар. господарства.

• Забезпечення прозорості бюджет. планування в контексті удосконалення держ. бюджету.

Фін. план – план формуваннята розподілу фін. ресурсів держави, місцевих органів управління, падприємств, організацій, установ.

С-ма фін. планів:

• Держ. бюджет

• Місцеві бюджети

• Зведений фін. баланс держави

• Фін. плани органів соц. страхування та ін. держ. цільових фондів

• Баланси доходів і витрат юридичних осіб усіх форм власності

• Кошториси бюджетних установ та організацій.

10. Фін. Контроль, його суть, необхідність та форми

Фін. контроль – особлива діяльність щодо перевірки формування і викорис. фондів фін. ресурсів у процесі створення , розподілу і споживання ВВП з метою оцінювання обгрунтованості і ефективності прийняття рішень та результатів використ. них.

Об’єкт фін. контролю – процеси формування і використання фондів фін. ресурсів на всіх рівнях та в усіх ланках народ. господарства.

Суб’єкти фін. контролю 1)держ. та недерж. контролюючі установи, ті хто здійснює контроль. 2) підприєм., організац., установи усіх форм власності та фізичні особи.

Предмет фін. контролю – фін. організації, пов’язані зі створенням і використанням фондів фін. ресурсів.

Головне завдання фін. контролю – підтримка фін. дисципліни, запобігання фін. правопорушень та застосування заходів примусу.

Призначення фін. контролю:

• Сприйняття збалансованості між потребами у фін. песурсах та розмірами грош. Доходів і фондів.

• Забезпечення своєчасності і повноти виконання фін. зобов’язань перед бюджетами та держ. цільовими фондами.

• Виявлення резервів зростання фін. ресурсів

• Сприяння раціонал. використанню матеріал. ціностей, грошових ресурсів