3. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

Розподіл і перерозподіл ВВП може здійснюватися за річними моделями фінансових відносин у суспільстві. Основою побудови фінансової моделі суспільства є роль і місце у ній держави.

За послідовністю розподілу ВВП розрізняють ринкову і адміністративну.

Ринкова- спочатку вартість реалізованого ВВП розподіляється між тими хто зайнятий у його створенні. Насамперед це власники виробництва, що отримують прибуток, а також робітники та службовці, яким виплачується заробітна плата. Є відкритою,зрозумілою і досить повно відображає реалії у суспільстві.

Адміністративна – переважна частина ВВП централізовано концентрується державою в держ. бюджеті і виключно з розподільчих процесів. Є закритою і не відображає фінансових реалій у суспільстві : не показує реального рівня доходів юридичних та фізичних осіб, не можна достовірно визначити рівень оподаткування.

За рівнем державної централізації ВВП: американська, західноєвропейська та скандинавська.

Американська – максимальний рівень самофінансування та самозабезпечення юрид та фіз. осіб; незначний рівень централізації ВВП у бюджеті (25-30%); фінансове втручання в економіку зведено до мінімуму; соц. захист надається тільки громадянам, які не можуть існувати без допомоги держави; створює максимальну фінансову стимуляцію – з одного боку надає можливість заробляти, з іншого – вимагає цього.

Західноєвропейська – помірний рівень державної централізації ВВП ( 35-45%); паралельне функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері; Є розгалуженою державно соціальна сфера.

Скандинавська – досить високий рівень централізації ВВП (50-60%); розгалужена соціальна державна сфера.

4. Фінансові ресурси, їх характеристика.

Це сукупність фондів грошових коштів, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу та використанням ВВП, перебувають у розпорядженні держави, суб’єктів господарювання та населення. Характеризують стан економіки та мають вплив на її розвиток.

За формою утворення це :

- накопичення завдяки господарській діяльності, що відображають первинний розподіл новоствореної вартості( прибуток, відрахування на соціальні потреби)

- ресурси вторинного розподілу та перерозподілу новоствореної вартості (прямі та непрямі податки, доходи від зовнішньоекономічної діяльності)

Основне джерело формування – це ВВП.

Основні елементи фінансових ресурсів і складі ВВП: прибуток, амортизаційні відрахування, відрахування на соціальні заходи, акцизний збір, податок на доходи громадян.

Фінансові ресурси: централізовані та децентралізовані.

Централізовані – утворюються на рівні держави та окремих адміністративно-територіальних одиниць: бюджетні ресурси, ресурси державних та регіональних фондів цільового призначення.

Децентралізовані – перебувають у розпорядженні суб’єктів господарювання та домогосподарств: фінансові ресурси господарюючих суб’єктів усіх форм власності; заробітна плата населення, доходи від особистих підсобних господарств.

Методи, за допомогою яких держава мобілізує фінансові ресурси: Стягнення податків, отримання позик, емісія грошей, здача в оренду майна, продаж державних цінних паперів, відрахування на соціальне страхування.

Напрями використання фінансових ресурсів:

- поповнення фонду відшкодування, до якого належать витрати на капітальний ремонт, дотації збитковим державним підприємствам та галузям господарства.

- витрати, пов’язані з формуванням фонду споживання ( на соціальні гарантії населення, не науку, оборону, управління)

- витрати на формування фонду нагромадження.

Чинники, що впливають на використання фінансових ресурсів:

- розвиток товарно-грошових відносин.

- соціальний стан.

- внутрішня і зовнішня політика держави.

- рівень демократизації суспільства.