20. Сутність, призначення, функції державного бюджету

Державний бюджет (ДБ)– найважливыший засыб. За допомогою якого держава здійснює розподіл і перерозподіл ВВП.

Бюджет – план формування фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного року.ДБ є складовою частиною бюджетної системи і провідною ланкою державних фінансів.

Сутність ДБ:

1. Утворення централізованого фонду фінансів, необхідних для виконання функцій держави

2. Планування бюджетних показників доходів і витрат

3. Використання централізованих фондів грошових коштів

Сутність ДБ реалізується через його функції:

1. Розподільча – дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розподілі держави і використати їх на задоволення загальнодержавних потреб. Притаманний багаторівневий, багатовидовий, міжгалузевий, міжтериторіальний розподіл коштів. Об’єкт бюджетного перерозподілу – національний дохід, ВВП.

2. Контролююча – наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють до розпорядження держави, чи відповідають розміри державних централізованих ресурсів потребам держави, чи ефективно використовуються бюджетні кошти. Охоплює майже всіх учасників виробництва, відбиває економічні процеси, які відбуваються в усіх структурних ланках економіки. Об’єкт – рух бюджетних ресурсів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і витратних призначеннях.

3. Регулююча – створюється матеріально-технічна база для функціонування держави через формування централізованих фондів фінансових ресурсів, що дає можливість централізованим та місцевим органам влади виконувати свої функції.

Призначення бюджету в державі виявляється через систему економічних відносин:

1. Між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування з бюджету.

2. Між державою і населенням в процесі розподілу і перерозподілу ВВП.

3. Між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні

21. Бюджетний дефіцит

Дефіцит бюджету - перевищення видатків над доходами, характеризує його незбалансованість і виникає на основі дії різних чинників — як об'єктивних, так і суб'єктивних. Загальновідомий чинник дефіциту бюджету — не що інше, як неможливість держави забезпечити наповнення бюджету необхідними доходами. Причиною цього можуть бути спад виробництва, високий рівень собівартості виробництва товарів, потреби у новітньому обладнанні та реконструкції виробництва за рахунок впровадження нових технологій, незбалансування економіки, а в цілому зниження ефективності господарювання.

Другим чинником бюджетного дефіциту є непомірне зростання видатків без урахування фінансових можливостей. Причому витрати провадяться незважаючи на їх доцільність й ефективність. Наприклад, зростання витрат на утримання невиробничої сфери без урахування фінансових можливостей призводить до перевитрат видаткової частини бюджету.

Третім чинником дефіциту бюджету, і найвагомішим, є інфляційні процеси, розбалансування грошового обігу та системи розрахунків, невиважена податкова, інвестиційна та кредитна політика.

Бюджетний дефіцит є складним явищем, яке не може мати однозначної

оцінки. Визначають різні види бюджетного дефіциту.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і

прихований:

• відкритий — офіційно визнаний у законі про бюджет;

• прихований — офіційно не визнається. Його форми: завищення планових

обсягів доходів; включення до складу доходів бюджету джерел покриття

бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит — негативніше явище, ніж

відкритий.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.

Вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП і зумовлений

недостатністю фінансових ресурсів у країні.

Свідомий визначається характером фінансової політики держави — вона

намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки.

Недостатні ресурси держава мобілізує за допомогою позик. Крім того,

використання державних позик необхідне для регулювання фінансового

ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється

мінімальний рівень процентних ставок за максимальної надійності — за їх

допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний

бюджетні дефіцити.

Активний — це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме

зростанню ВВП.

Пасивний — покриття поточних витрат.