1. Природа та сутність фінансів.

Фінанси як е.к. – сукупність економічних відносин, які виникають у зв’язку з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових коштів у процесі розподілу та перерозподілу ВВП.

Фінанси – іст.к.: виникли у період зародження рабовласницьких відносин; кожному історично визначеному суспільному ладу відповідає певна сукупність суспільних відносин між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання, що утворюють єдину цілісну систему виробничих відносин; пов’язані з виникненням держави, її інститутів, розвитком товарно-грошових відносин.

Об’єктивна необхідність фінансів обумовлена: - виникнення держ.,- виник. грошей, - поділ суспільства на класи, - три великих розподілу праці,- дія закону вартості.

За допомогою фінансів держава:

- здійснює регулювання економічних процесів на макро- і макрорівнях;

- організовує перерозподіл грошових доходів між сферою матеріального виробництва та невиробничою сферою, між окремими галузями економіки, економічними регіонами і верствами населення.

- визначає найважливіші народногосподарські пропорції;

- контролює формування фондів грошових коштів та ефективність їх використання.

Фінансові відносини зумовлені внутрішньою соціально-економічною природою даного суспільного ладу. Пов’язані з об’єктивною необхідністю перерозподілу державою частини вартості сукупного суспільного продукту.

Об’єкт фінансових відносин (те на що направлені фінанси) ВВП, вал.нац.прод, нац.дох, нац.баг.

Суб’єкти: держава, юрид, фіз. особи.

Ознаки фінансів:

- грошовий характер фінансових відносин. Гроші - обов’язкова умова існування фінансів.

- фінансові відносини викликані фактом наявності держави як органу управління.

- розподільчий характер фінансових відносин.

- пов’язані з формуванням грошових доходів та накопичень.

Мають зв'язок з кредитом, ціною, заробітною платою.

Фінанси дозволяють:

- регулювати пропорції виробництва та споживання і тим самим задовольняти нестабільні потреби відтворення.

- формувати різні за складом і структурою грошові фонди цільового призначення.

- забезпечити суспільний та індивідуальний кругообіг виробничих фондів.

- регулювати масштаби суспільного виробництва.

- акумулювати кошти на різних рівнях для здійснення заходів щодо захисту навколишнього середовища.

2. Функції фінансів.

Це вияв суті фінансів, специфічні засоби вираження їх властивостей та реалізація суспільного призначення фінансів як ек.к.

- розподільча- полягає у розподілі та перерозподілі ВВП та національного доходу між різними суб’єктами господарювання та напрямами цільового використання. Охоплює первинний розподіл ВВП та вторинний. Первинні доходи: заробітна плата працівників, службовців, доходи селян, зайнятих у сфері матеріального виробництва. Первинний розподіл ВВП не утворює суспільних грошових фондів для забезпечення економічних, соціальних і політичних функцій держави, здійснення соціального захисту населення. Такі фонди створюються шляхом вторинного розподілу ВВП. Перерозподіл ВВП пов'язаний з існуванням виробничої та невиробничої сфери; перерозподіл доходів між різними групами населення. Вторинні доходи – це доходи одержані в галузях невиробничої сфери, тобто у бюджетній сфері ( медицина, культура, соц.. захист та соц.. забезпечення)

- регулююча- втручання держиви завдяки фінансам у процеси відтворення ( податки, держ. дох, видатки, кредит)

- контрольна- виявляється у контролі за розподілом ВВП за відповідними фондами та використ. Коштів цих фондів за їх цільовим призначенням.

Спрямована на вирішення таких завдань:

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- своєчасне виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, банками, бюджетом, державними цільовими фондами;

- збільшення власного капіталу;

- забезпечення ефективного цільового розподілу та використання фінансових ресурсів;

- мобілізація фінансових ресурсів у обсязі, необхідному для фінансування виробничого і соціального розвитку;