
- •3. Основні категорії економічного аналізу
- •4. Види економічного аналізу
- •5.Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами
- •6. Аналітичний метод економічного аналізу
- •7. Деталізація
- •8. Порівняння і моделювання
- •9. Балансовий метод економічного аналізу
- •10. Елімінування
- •11. Статистичний метод економічного аналізу
- •12 Економіко-математичні та інші методи економічного аналізу
- •13. Інформаційна база економічного аналізу
- •14. Організація економічного аналізу на підприємстві
- •15. Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання.
- •17. Аналіз обсягів виробництва продукції
- •21. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
- •22. Аналіз складу, структури й технічного стану основних фондів
- •23.Аналіз забезпеченості й використання матеріальних ресурсів на п-ві
11. Статистичний метод економічного аналізу
Серед статистичних методів, що використовуються в аналізі, чільне місце посідає табличний метод. Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганим цифрової інформації. У процесі збору цифрової інформації та заповнення таблиць виникає низка технічних складностей, якщо її занадто багато. З метою забезпечення компактності таблиць вихідну інформацію: 1) спрощують чи закруглюють (до тисяч, мільйонів та ін.); 2) скорочують або частково відкидають другорядні дані; 3) об'єднують у групи, проміжні підсумкові показники, передають через середні показники; 4) комбіновано показують частину показників у деталізованому вигляді, а інші розміщують разом в одному рядку (як інші); 5) поділяють на кілька самостійних сукупностей із наступним складанням кількох більш простих таблиць із вузьким змістом. Таблиці можуть виконувати роль програми і переліку питань, що вивчаються. Між тим, не слід перебільшувати значення таблиць: це важливий, однак здебільшого технічний бік аналізу. Динамічні ряди — це порівняння не двох, а кількох предметів, показників. Розрізняють інтервальні й моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити: 1) напрям зміни показників (зростання, зменшення, сталість або нестабільний характер, його розхитаність); 2) наявність тенденцій у зміні показників; 3) середній рівень показників і варіації. Серйозною проблемою для дослідження є порушення у динамічних рядах. Це пов'язано з неоднаковими інтервалами часу, а також із неоднорідними показниками, які потрапили до загальної сукупності даних. Нарешті, виникають перерви в динамічному ряду у зв'язку з браком інформації.
12 Економіко-математичні та інші методи економічного аналізу
В аналізі досить часто використовують методи оптимізації програми робіт, завантаження устаткування або розподілу ресурсів. Це насамперед симплексний метод, транспортна задача, методи мереж у плануванні. Такі методи передбачають використання комп'ютерної технології та належних програм. У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосування знаходять соціологічні методи дослідження, насамперед анкетний, опитування, співбесіди та ін. Анкетний метод — це письмове опитування працівників, причетних до якихось проблем або виробництва з метою з'ясування певних питань. Анкетне опитування потребує багато зусиль і часу. Тому частіше звертаються до простішого усного опитування (інтерв'ю). Проте і це теж вимагає старанної підготовки і кваліфікованої стратегії спілкування з тими чи іншими виконавцями або свідками подій. Знання психології людей, їхньої готовності до співпраці, можливості одержання інформації в неперекрученому вигляді — дуже важливі моменти у проведенні досліджень за допомогою соціологічних методів діючого показника, на який вони сумісно здійснювали дію.
13. Інформаційна база економічного аналізу
Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації Інформація — це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових елементів тощо. Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної цінності, ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами. Інформація, яка використовується в економічному аналізі, має відповідати певним вимогам. Перша — це якість, вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану речей і явищ. Досягається це шляхом усунення передумов викривлень інформації, застосуванням більш досконалих систем реєстрації, методів її вимірювання та прийомів наступного контроля. Друга вимога — це повнота і різнобічність даних. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень. І, якщо аналіз усе-таки проводиться в умовах певного браку даних, це не може не зашкодити якості роботи і висновків. Проблеми з інформацією виникають не лише у разі її відсутності, перекручень, а й у зв'язку з обмеженнями щодо порядку і використання, впровадженням різного роду комерційних, службових, державних та інших таємниць. У процесі аналітичного дослідження використовують великі обсяги різної інформації. Основними джерелами є: 1) планово-нормативна (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо); 2) дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку та звітності; 3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки та ін.) 4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і закордонних установ, дані переписів і анкетних обстежень); 5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства).. Всю інформацію поділяють також на внутрішню і зовнішню, початкову, базову та похідну розрахункову. Показники класифікують за різними ознаками. У практиці аналітичних досліджень розрізняють такі показники: 1) кількісні й якісні; 2) натуральні, трудові, вартісні; 3) абсолютні й відносні; 4) загальні й часткові; 5) планові (нормативні) й фактичні (звітні); 6) основні й допоміжні; 7) вихідні й розрахункові (похідні).