Урок 17
Тема: Вікторіанська Британія. Велика Британія в 50-60-х роках ХІХ століття.
Мета:
охарактеризувати економічний розвиток В.Британії в 50-60-х роках ХІХ ст.., визначити причини економічного піднесення Британії; охарактеризувати політичну систему Британії, порівняти політичні платформи лібералів і консерваторів, охарактеризувати суть Другої парламентської реформи; визначити напрямки зовнішньої політики Британії;
розвивати вміння учнів: аналізувати джерела історичних знань, встановлювати причинно-наслідкові зв`язки, критично оцінювати історичні події, порівнювати історичні події і явища, аргументувати власну думку;
виховувати толерантність, бажання мати власну думку.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: настінна карта «Колоніальні володіння з 1789 по 1876 рік», атлас («Картографія»)(с.7, 14-15), підручник «Всесвітня історія. 9 клас» (Я.М.Бердичевський, І.Я.Щупак, Л.В.Морозова)(§ 12), мультимедійна презентація, роздатковий матеріал.
Основні поняття: протекціонізм, метрополія, колонія, домініон
Хід уроку:
І. Організаційний етап.
ІІ. Оголошення теми уроку
ІІІ Вивчення нового матеріалу
1. Велика Британія - «майстерня світу».
У 50-60-х роках XIX ст. першість Англії у світовій промисловості і торгівлі сягнула своєї вершини.
Переваги, пов'язані з більш раннім завершенням промислового перевороту, а також використання ресурсів колоній забезпечили британським підприємцям монопольне становище на світовому ринку.
Наприкінці 60-х років Англія видобувала вугілля в 5 разів більше, ніж Німеччина, і в 4 рази більше, ніж США. У 1860 р. вона переробляла на своїх фабриках стільки бавовни, скільки всі інші країни світу разом узяті. У середині XIX ст. в Англії було зосереджено половину світового виробництва чавуну, вугілля і бавовняних тканин. Країна стала найбільшим експортером машин і устаткування, своєрідною «майстернею світу».
Важливу роль у прискоренні промислового розвитку Англії відіграла відмова від протекціонізму і перехід до вільної, безмитної торгівлі. Це відбулося після скасування в 1846 р. «хлібних законів» і останніх мит на ввезення товарів. Не боючись конкуренції на власному ринку, англійські підприємці використовували безмитну торгівлю (фритред) як засіб економічної експансії.
Використання машин дозволяло виробляти дешевші товари, конкурувати з якими не могла жодна країна. У 60-х роках XIX ст.
Англія домоглася підписання ряду дуже вигідних торговельних угод із Францією, Італією, Австрією і німецькими державами, заполонивши ринки цих країн дешевою промисловою продукцією.
Швидкому прогресу промисловості й торгівлі Англії сприяв розвиток транспортної мережі. У 50-60-х роках залізничний транспорт став основним у суходільних перевезеннях, а пароплави витісняли вітрильні судна. Англія будувала торговельні кораблі на замовлення багатьох країн, які використовували їх для перевезення товарів до найвіддаленіших частин світу.
Величезні багатства потрапляли до Англії з її заморських колоній.
Водночас англійські підприємці одержували значні прибутки від своїх іноземних капіталовкладень. Найбільші банки надавали позики іншим країнам, вкладали гроші в будівництво фабрик, заводів і залізниць за кордоном.
Англія перетворилася на «світового банкіра». Фунт стерлінгів став головним засобом міжнародних розрахунків, а Англійський банк - світовим центром фінансових угод.
Противники скасування «хлібних законів», великі землевласники пророкували занепад сільського господарства, якщо запровадити вільну торгівлю. Але цього не сталося.
Величезний попит на продукти харчування і сировину для фабрик давали можливість лендлордам і фермерам-підприємцям збільшувати посівні площі та застосовувати нову техніку і хімічні добрива. Внаслідок цього врожайність в Англії стала набагато вищою, ніж у сусідній Франції.
Сировиною і продовольством Англію також постачали її колонії.
Велика виставка промислових робіт усіх народів проходила у лондонському Гайд-парку з 1 травня до 15 жовтня 1851 року. На виставці були представлені промислові товари та різні ремісничі вироби, машини, виробничі методи, а також корисні копалини і роботи образотворчого мистецтва.
Організацією і керівництвом виставки займався англійський держслужбовець та винахідник Генрі Коул і комітет із 24 людей за сприяння принца Альберта. Для проведення виставки був зведений Кришталевий палац, гігантська будівля зі скла і сталі розміром 80 тисяч м². Виставку відвідало приблизно 6 мільйонів людей. Найбільшу кількість експонатів (7381) представили англійські виробники, вони ж отримали більшу кількість перших винагород.
На виставці можна було побачити даггеротип, паровий молот, друкарський верстат, що робив 5 тисяч відтисків за годину, телеграф, «провісник бур», діамант «Кохінор» та ін. Ініціативу проведення всесвітніх виставок одразу підхопили французи, які через чотири роки провели всесвітню виставку 1855 року. З тих пір такі заходи почали проводити регулярно.