11

Херсонський базовий медичний коледж

Херсонської обласної ради

П(Ц)К фармацевтичних дисциплін

Методична розробка теоретичного заняття

Тема: Основи матеріалознавства

Спеціальність 5.12020101 «Фармація»

Дисципліна Основи медичного та фармацевтичного оварознавства

Курс ІІІ Кількість годин 2

Викладач Фоменко Т.С.

Розглянуто і схвалено на засіданні

П(Ц)К фармацевтичних дисциплін

Протокол №________від__________201__року

Голова П(Ц)К ____________ Залевська В.М.

Херсон, 2014 р.

ПЛАН

1. Гума, її класифікація. Одержання каучуку.

2. Технологічний процес виготовлення гумових виробів.

3. Старіння, зберігання, відновлення гумових виробів.

4. Скло і керамічні матеріали.

5. Дерев’яні матеріали. Шкіра та її замінники.

6. Перев’язувальні матеріали і готові перев’язувальні засоби.

Актуальність теми: Знання їх асортименту та документації, яка супроводжує від виробника до споживача, правила приймання та методи випробувань, проведення товарознавчого аналізу, створення відповідних умов зберігання та відпуску, безумовно, є один із важливих аспектів для практичної роботи фармацевта.

1. Гума, її класифікація. Одержання каучуку.

В сучасних аптечних закладах є багато виробів з гуми, які користуються великим попитом, це пов’язано з тим, що гума має комплекс цінних властивостей, таких як економічність, газонепроникність, фізико-механічні показники та інші важливі експлуатаційні властивості.

Гума - це продукт спеціальної обробки (вулканізації) суміші каучуку і сірки з різними добавками. Гума як технічний матеріал відрізняється від інших матеріалів високими еластичними властивостями, які притаманні каучуку - головному вихідному компоненту гуми. Вона здатна до дуже великих деформацій, які майже повністю оборотні. При нормальній температурі гума знаходиться у високоеластичному стані і її еластичні властивості зберігаються в широкому діапазоні температур. Для гумових матеріалів характерні висока стійкість до стирання, газо- і вологостійкість, хімічна стійкість, електроізолюючі властивості і невелика щільність.

Класифікація гуми

Гуми класифікуються на гуми загального призначення (вулканізати неполярних каучуків - Н, СКБ, СКС, СКІ) і гуми спеціального призначення.

Гуми загального призначення можуть працювати в середовищі води, повітря, слабких розчинів кислот і лугів. Інтервал робочих температур становить від 35 до 130°С. З цих гум виготовляють шини, ремені, рукави, конвеєрні стрічки, ізоляцію кабелів, різні гумотехнічні вироби.

Спеціальні гуми підрозділяють на:

• маслобензостійкі;

• теплостійкі;

• світлозносостійкі;

• зносостійкі;

• електротехнічні;

• стійкі до гідравлічних рідин.

Технічні гумові вироби класифікуються:

за будовою: безтканинні;

• з тканинним прошарком;

• армовані металевими деталями;

за технологією виготовлення

• клеєні;

• формовані;

• штамповані;

• литі;

за типом конструкції

• шинні;

• камерні;

• рукавні;

• протекторні;

• транспортні;

• амортизаційні.

Асортимент гумових виробів в даний час значно розширюється. До них відносяться ущільнювальні, віброізолюючі, силові, протизносні, декоративні, фрикційні, несилові і захисні деталі, труби і рукави, транспортні стрічки, шини.

Натуральний каучук (НК) — полімер рослинного походження, вулканізацією якого одержують гуму. Товарний каучук одержують із молочного соку (латексу) гевеї бразильської, що росте на плантаціях Індонезії, Індокитаю, Цейлону та деяких країн Африки. Латекс — молочно-біла рідина, що являє собою полідисперсну колоїдну систему, яка містить 34—37% каучуку, 52—60% води, 2—2,7% білків, 1,65—3,4% смол, 1,5—4,2% цукру і 0,2—0,7% мінеральних солей. Склад латексу залежить від віку дерева, кліматичних умов, часу добування. На місці добування латекс перемішують і коагулюють, додаючи в нього розведену мурашину або оцтову кислоту. Отриманий продукт (гель) промивають водою, прокочують на вальцях у листи, сушать, коптять або відбілюють і відправляють споживачеві.

Синтетичні каучуки (СК), одержувані шляхом синтезу, поділяють на органічні, що складаються в основному з вуглеводнів або їх похідних; елементо-органічні, до макромолекул яких входять атоми силіцію, оксигену, сульфуру, стануму та ін., а бічні ланцюги містять карбонові групи; і неорганічні — що не містять карбону. Синтетичні каучуки, до яких входять ланки одного мономеру, називаються гомополярними, а ті, що складаються з двох або більше мономерних ланок,— сополімерними каучуками. За призначенням каучуки діляться на: каучуки загального призначення, придатні для виготовлення шин, ременів, взуття тощо, і каучуки спеціального призначення — для виробництва гумових виробів з особливими властивостями (високою хімічною стійкістю, морозостійкістю, теплостійкістю), що застосовують у спеціальних галузях техніки й медицини.