8.4. Ліберально-реформістська модель регульованого капіталізму сша

Періоди процесу етатизації

Найбільшим катаклізмом другого десятиліття XX ст. стала Перша світова війна 1914—1918 р. В її орбіту було втягнуто ЗО країн з півторамільярдним населенням, що становило 2/3 всього людства. Найбільшою трагедією стали людські жертви — 10 млн загиблих, 20 млн поранених і скалічених, більше 10 млн померлих від голоду і епідемій. Війною було знищено приблизно 1/3 матеріальних цінностей її країн-учасниць.

Війна вимагала концентрації всіх сил усередені кожної країни. Воєнгл витрати були надзвичайно великі. Наприклад, ксож-ний день війни для Росії в 1914 р. обходився в середньому пфи-близно в 10 млн рублів, у 1915 р. — в 24 млн, в 1916 р. — У 40 млн, а в 1917 р. — в 50—65 млн рублів. На потреби війіни було задіяно 86 % промислового потенціалу. Пріоритет назда­вався галузям, які працювали на військові потреби. Це вимагало посилення ролі держави у господарському житті. В цілому віійна прискорила процес становлення системи регульованого капіта­лізму. Необхідною умовою продовження війни стало введеіння жорсткої державної регламентації господарських відносній з метою мобілізації економічних ресурсів на виконання воєншо-політичних завдань в екстремальних умовах постійного сксоро-чення економічного потенціалу. Тому до завершення війніи в 1918 р. практично у всіх країнах склалася яскраво виражсена етатистська система господарських відносин.

Залежно від рівня соціально-економічного розвитку, особливостей національного укладу і соціально-економічних відносин ступінь, форми і методи етатизації у різних країнах були ркзни-ми. Економіки більшості країн світу переживали потрясініня і нестабільність. Вони залежали від завданих втрат, перемогіи чи поразки певної країни у війні, міри мілітаризації й етатиззації економіки в роки війни, загального рівня соціально-економгчного і політичного розвитку.

Період стабілізації 1924—1929 рр. не привів до повіногс повороту від етатизму до системи вільних ринкових відносин, Викликано це було тим, що у 20-ті роки практично у всіх «сраь нах спостерігався об'єктивний процес монополізації економііки, зрощування монополій і держави, подальшого викривлеенщ вільних ринкових відносин, що виражалось, зокрема, в пог.'^ілиб₁ ленні внутрішньогосподарських диспропорцій. Версальськаї угода (1918), за якою встановлювався "новий" політичний поряідок, у цілому не вирішувала гострих європейських і світових ссупе, речностей, а сприяла збереженню загальної тенденції до мі;літа, ризації, підштовхувала переможені країни до намагань нсовогі територіального й економічного переділу світу. Цим пояснюєвтьц збереження досить значних елементів етатизму і в період сзтабі лізації.

Світова економічна криза 1929—1933 рр. знову, але вже в мирний час, сприяла посиленню державного втручання у капіта­лістичну ринкову економіку. Теоретично його обґрунтовано в кейнсіанській теорії, ідеї якої в дещо іншому ключі були підтри­мані популярними в той час доктринами — італійського корпо-ративізму, німецького націонал-соціалізму, численними соціалі­стичними концепціями.

Післякризовий період 1934—1939 рр. не позначений відмо­вою від етатизму в більшості розвинених країн, продовжувалася практика 20-х років. Причини цього явища такі. По-перше, в цілому вкрай нестійке післякризове становище національних еко­номік Заходу. По-друге, посилення яскраво виражених тенденцій до мілітаризації в умовах підготовки провідних західних країн до Другої світової війни. По-третє, вплив загалом успішного на той час досвіду централізованого планування та управління еко­номікою СРСР.

Слід також зазначити, що у післявоєнний період посилились взаємозв'язок і взаємозалежність центрів світового капіталістичного господарства. Англія і Франція виявились при­в'язаними до США значними боргами, викликаними ввезенням із-за океану промислових та сільськогосподарських товарів. Япо­нія, Англія, США мали суперечливі інтереси на ринках Південно-Східної Азії. Тому будь-який прояв нестабільності в одному з центрів світового господарства в цих умовах призводив до збою всієї системи. Переконливим підтвердженням може слугувати економічна криза 1929—1933 рр., що розпочалася в США і швидко охопила все світове господарство. Криза показала, що капіталізм вільної ринкової конкуренції втратив здатність до саморегулювання, тому необхідна радикальна перебудова економічної системи, впровадження якогось регулювального механізму. Пошуки цього механізму в різних країнах привели до створення різних моделей регульованого капіталізму.

Конверсія та її наслідки США вийшли з війни, зміцнивши свої

позиції як лідер світового господар­ства (країна зберігала нейтралітет аж до 6 квітня 1917 р., втра­тила під час війни близько 120 тис. осіб). За період підготовки до Першої світової війни, і особливо в її роки, США удалось активно використати місткий ринок воюючих країн. Виконання контрактів на постачання зброї сприяло прискореному про_мисловому розвитку, а поставки продовольства зумовили швидке збільшення рівня сільськогосподарського виробництва в країні. Американський експорт за період 1914—1919 рр. зріс бщ_ьше ніж у три рази — з 2,4 млрд до 7,9 млрд дол. США вда_лось також розширити свій вплив на ринках, які раніше контролювалися західноєвропейськими країнами, зайнятими в той пе.рі_од воєнними проблемами. Війна була "великим" бізнесом для американських підприємців, прибуток яких за ті роки сягнув іуіай-же 35 млрд дол. До закінчення війни, завдяки прибуткам масового експорту, країна погасила половину всієї зовнішньо­економічної заборгованості та перетворилась у найбільшого кре­дитора. У 1918 р. США зосередили у своїх руках половину ситового золотого запасу.

Тимчасовий післявоєнний спад 1920—1921 рр. був викл_ика. ний конверсією промисловості. Як і в інших країнах, у СтПА протягом війни відчутно виявилась диспропорція в розви_тКу галузей народного господарства. Це було частково як пр^чи-ною, так і наслідком державного втручання у господарське 5к_Ит-тя країни.

США, на відміну від інших воюючих країн, не зазнали т^ких потрясінь і спадів виробництва. Протягом двох післявоєнних років у країні зберігалася досить висока господарська кон'юнк­тура, підставою для якої була активна державна допомога Сідд, американських приватних компаній європейським країнам у відбудові зруйнованого війною їхнього господарського потенціа­лу. Проте скорочення розмірів воєнних і цивільних замовлень

негативно відбилось на розвитку економіки країни. Криза 19^0__