16. Логічні точки між категоричними судженнями
Категоричне судження - судження, в якому констатується наявність чи відсутність властивості предмета безвідносно до будь-яких умов.
За кількістю, тобто за обсягом суб'єкта, категоричні судження поділяють на загальні ("Всі люди мають свідомість"); часткові ("Деякі люди - талановиті") та одиничні ("Гегель - геніальний мислитель").
17. Модальні судження
М о д а л ь н и м судженням називається таке просте судження, в якому відношення між предметом думки і ознакою предмета думки обумовлюється своєрідним характером зв'язку. Цей характер зв'язку фіксується спеціальними оцінками, які називаються модальностями. Модальність - це оцінка висловлювання, яка проголошена з тієї чи іншої точки зору. Модальні оцінки виражаються за допомогою понять: "необхідно", "можливо", "ймовірно».
У традиційній логіці модальні судження за природою модальності поділяють на :
а)судження за об'єктивною модальністю:
1) судження можливості - таке модальне судження, в якому відображена реально існуюча, але не реалізована можливість ( "Можливий позитивний результат іспиту" ).
2) судження дійсності - вид модального судження, в якому дещо відображається як уже існуюче в дійсності ("Конституція України прийнята").
3) судження необхідності - модальне судження, яке відображає неминучість існування якогось предмета, явища, або зв'язку між ними ( "Після зими необхідно приходить весна").
б) судження за логічною модальністю:
1) проблематичні (ймовірні) - вид модального судження в якому яка-небудь ознака стверджується або заперечується відносно предмета думки лише передбачувано.
2) достовірні - судження в якому фіксується знання, що містить цілковиту визначеність про належність ознаки предмету.
18.Питання як особлива форма мислення
Надзвичайну роль у пізнанні та практиці міркування відіграють думки, що втілені в запитальних реченнях. Розв'язання різноманітних проблем передбачає постановку тих або інших запитань. Від правильного формулювання запитань значною мірою залежить успішне розв'язання проблеми.
З а п и т а н н я - це думка, в якій зафіксована вимога або прохання поновити наявну інформацію з метою усунення або зменшення пізнавальної невизначеності.
Логічно к о р е к т н и м називається запитання, на яке можна дати істинну або хибну відповідь. Логічно н е к о р е к т н и м називається запитання, на яке не можна дати ні хибної, ні істинної відповіді.
Логічно некоректні запитання бувають двох видів:
а) тривіально некоректні запитання - запитання на яке не можна дати ніякої відповіді. Втілюються в реченнях, що містять неясні слова або словосполучення. Наприклад, "Які інтенції властиві квадрату в точці перетину його діагоналей ?".
б) нетривіально некоректні запитання - запитання, на яке не можна дати істинної відповіді. Такі запитання називають ще провокаційними. Наприклад, "Коли перестануть вирощувати ананаси на Місяці?"
19.Види складних суджень
До складних відносяться:
з'єднувальні - складні судження, які утворюються із двох або більше простих суджень, зв'язаних таким логічним сполучником, як кон'юнкція
2) роз'єднувальні - судження, яке складається із двох і більше простих суджень, зв'язаних таким логічним сполучником, як диз'юнкція. має два значення: слабка (буде істинним при наявності в його складі істинного хоча б одного простого судження) і сильна диз'юнкція (буде істинним при реалізації лише однієї альтернативи і не реалізації іншої).
3) умовні - складне судження, яке складається із двох простих суджень, з'єднаних таким логічним сполучником, як імплікація. Судження, яке стоїть до знаку імплікації, називається – антецедентом (підставою), а після – консиквентом. Існує три види підстав: "достатня підстава", "необхідна підстава", "достатня і необхідна підстава". Достатньою підставою називається підстава, при наявності якої наслідок наступає, а при її відсутності наслідок може як наступити, так і не наступити. Необхідною підставою є підстава, відсутність якої викликає відсутність наслідку, а при її наявності наслідок як може наступити, так і не наступити.
в умовному судженні не можна переставляти місцями судження, які його складають. Воно найбільш повно показує, що в складних судженнях прості судження зв'язуються логічними сполучниками за значенням, а не за змістом.
4) еквівалентні - складне судження, яке складається із двох простих, з'єднаних таким логічним сполучником, як еквіваленція".
Запереченням називається логічна дія, за допомогою якої істинне судження перетворюється в хибне, а хибне - в істинне.
Складні судження поділяють на:
порівнювані - судження, які складаються з одних і тих же простих суджень, але різняться логічними термінами.
- сумісні - при однакових наборах значень простих можуть бути істинними
- несумісні - при однакових наборах значень простих не можуть бути разом істинними.
2) непорівнювані