28. Джерела первинної наукової інформації

Вихідними джерелами наукової інформації служать доку-менти, тобто будь-які матеріали, в яких зафіксована будь-якаінформація. Серед безлічі документів центральне місце за-ймають літературні матеріали, а також різні практичні дані.

Під джерелом інформації розуміється документ, що міститьбудь-які відомості. До документів відносять різного роду ви-дання. Видання — це документ, призначений для поширенняінформації, що міститься в ньому, та пройшов редакційно-ви-давничу обробку, виконаний друкуванням або тисненням, полі-графічно самостійно оформлений, що має вихідні відомості.

Джерелами наукової інформації служать неопублікованідокументи: дисертації, депоновані рукописи, звіти про нау-ково-дослідні роботи й дослідно-конструкторські розробки,наукові переклади, оглядово-аналітичні матеріали. На відмінувід видань ці документи не розраховані на широке й багато-кратне використання, перебувають у вигляді рукописів аботиражуються в невеликій кількості екземплярів засобами ма-шинопису або ЕОМ.

Первинна інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка). ні Первинні документи містять вихіднуінформацію, безпосередні результати наукових досліджень(монографії, збірники наукових праць, автореферати дисер-тацій і т. ін.), а вторинні документи є результатом аналітичноїй логічної переробки первинних документів (довідкові, інфо-рмаційні, бібліографічні й інші тому подібні видання).

Для науково-дослідної роботи необхідну інформацію мо-жна взяти з таких видань: наукових, навчальних, довідковихй інформаційних.

Науковим уважається видання, що містить результати те-оретичних й (або) експериментальних досліджень, а такожнауково підготовлені до публікації пам'ятки культури й істо-ричні документи. Наукові видання діляться на види: моно-графія, автореферат дисертації, препринт, збірник науковихпраць, матеріали наукової конференції, тези доповідей науко-вої конференції, науково-популярне видання.

Монографія — наукове або науково-популярне книжковевидання, що містить повне й всебічне дослідження однієїпроблеми або теми й належить одному або декільком авторам.

Автореферат дисертації — наукове видання у виглядіброшури, яке містить складений автором реферат проведено-го ним дослідження, що представляється на здобуття науко-вого ступеня.

Препринт — наукове видання, що містить матеріали поперед-нього характеру, які публікуються до виходу самого видання.

Збірник наукових праць — збірник, що містить дослідни-цькі матеріали наукових установ, навчальних закладів аботовариств.

Матеріали наукової конференції — науковий неперіодич-ний збірник, що містить підсумки наукової конференції (про-грами, доповіді, рекомендації, рішення).

29. Структура наукових досліджень студента.

31. Класифікація джерел наукових матеріалів.

32. Зв'язок дослідницької та інформаційної наукової діяльності.

33. Молодий науковець: риси та якості для результативної роботи.

34. Спеціальні методи наукових досліджень.

Всі спеціальні методи досліджень, що використовують в конкретних економіках (економіці торгівлі, економіці промисловості, економіці галузей та ін.) поділяють на окремі групи. Цей поділ здійснений у відповідності з

етапами проведення економічного дослідження.

Виділяють наступні групи спеціальних методів: методи збору інформації; методи обробки інформації; методи проведення аналітичної роботи; методи планових розрахунків і обгрунтувань; методи прогнозування.

До методів збору інформації відносять безпосереднє спостереження, опитування, фотографування, хронометраж.

Безпосереднє спостереження - це метод збору необхідної інформації шляхом обстеження досліджуваних явищ чи процесів. Найбільш поширеними його видами в економічних дослідженнях є статистичне та бухгалтерське спостереження. Через статистичне спостереження відбувається збір первинної інформації про господарські процеси, через бухгалтерське - реєстрація її в документах.

Вивчення окремих сторін об´єктів і процесів, що не відображені у звітності, здійснюється шляхом натурних обстежень.

Опитування як метод збору інформації передбачає її збирання шляхом реєстрації показників від осіб, що опитуються. Інформацію, яку отримують в процесі опитування, поділяють на соціально-економічну, товарознавчу, соціально-психологічну. В залежності від характеру інформації опитування бувають анкетні та опитування-інтерв´ю. За формою проведення розрізняють очні та заочні опитування. За частотою проведення - одноразові, періодичні та панельні (багаторазові опитування однієї і тієї ж групи).

Методи фотографування застосовують в дослідженнях економічних процесів, що відбуваються у виробничій сфері. їх поділяють на такі різновиди: фотографія робочого дня, фотографія часу використання обладнання, фотографія виробничого процесу, маршрутна фотографія, самофотографія. Окремо виділяють такий метод як хронометраж. Дані методи використовують для збору інформації про рівень ефективності використання робочого часу на підприємстві. Така інформація дає можливість досліджувати можливості впливу зміни норм часу, рівня продуктивності праці, в цілому ефективність використання трудових та матеріальних ресурсів.

До методів обробки інформації відносять групування, розрахунок відносних і середніх величин, показники варіації, розробку таблиць, графічний метод, побудову динамічних рядів і розрахунок індексів.

Групування - це метод розчленування зібраної інформації на однорідні групи за суттєвими ознаками. Воно може бути типологічним, структурним, аналітичним, ранжуванням.