1. Цільові настанови рекреаційно-туристичних досліджень.

2. Форми підготовки наукових та науково-педагогічних працівників вищої школи.

3. Значення науково-дослідної роботи студентів.

4. Емпіричні методи досліджень.

5. Методи вибіркового спостереження.

6. Територіальний розподіл основних форм підготовки наукових та науково-педагогічних працівників.

7. Вибір проблеми наукового дослідження та вимоги до теми.

8. Методи теоретичного стану дослідження.

9. Типи наукової інформації в залежності від способу подання.

10. Міжнародна науково-дослідна співпраця України.

11. Методи емпіричного та теоретичного рівнів дослідження.

12. Види науково-дослідної роботи студентів.

13. Поняття про сучасну систему наукових знань.

14. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт.

15. Зміст, завдання та форма викладення наукової дисципліни «Основи наукових досліджень».

16. Основні етапи дослідницької діяльності.

17. Структурні складові або компоненти науки.

18. Загальні методи наукових досліджень.

19. Секторний розподіл наукових організацій в Україні.

20. Форми науково-дослідної роботи студентів.

21. Метод абстрагування, аналізу та синтезу, дедукції та індукції.

22. Система науково-дослідної роботи студентів, її структура.

23. Етапи наукових досліджень.

24. Методи спостереження і порівняння у науково-дослідній роботі студентів.

25. Типи наукової інформації, в залежності від способу подання.

26. Функціональні особливості науки та наукових досліджень.

27. Структура документів за способом фіксації.

28. Джерела первинної наукової інформації.

29. Структура наукових досліджень студента.

30. Види науково-дослідної роботи студента.

31. Класифікація джерел наукових матеріалів.

32. Зв'язок дослідницької та інформаційної наукової діяльності.

33. Молодий науковець: риси та якості для результативної роботи.

34. Спеціальні методи наукових досліджень.

35. Мережа організації науково-дослідницької галузі в Україні.

36. Спеціальні види технічних видань.

37. Управління науковими дослідженнями.

38. Основні вимоги до написання студентських наукових робіт.

39. Сигнальна інформація: структура та особливості.

40. Дипломна робота – як завершальний етап науково-дослідної роботи студента.

41. Логічні закони і правила наукових досліджень.

42. Поняття «курсова робота». Система підготовки та написання.

43. Структура наукових документів.

44. Методи групування наукових досліджень.

45. Чинники, що формують підґрунтя молодого науковця.

46. Структура науково-дослідних кадрів в Україні.

47. Значення науково-дослідної роботи студентів.

48. Схема побудови дослідницької роботи.

49. Вибір проблеми наукового дослідження та вимоги до теми.

50. Методи вибіркового спостереження.

51. Функціональні особливості науки та наукових досліджень.

52. Поняття Універсальної десятинної класифікації.

53. Принципи збору інформації.

54. Секторний розподіл наукових організацій в Україні.

1. Цільові настанови рекреаційно-туристичних досліджень.

В умовах функціонування ринку та конкуренції сфера обслуговування населення, туризм і готельна індустрія, міжнародні відносини потребують фахівців, які змогли б знаходити оптимальні рішення в складних нестабільних умовах економічних відносин, тобто вони повинні мати необхідний мінімум знань з методології проведення наукових досліджень, вміти кваліфіковано самостійно оцінювати і вирішувати поточні та стратегічні проблеми галузі.

Державною програмою розвитку туризму в Україні до 2010 р. передбачено, що головною метою в сфері інноваційної діяльності та наукового забезпечення туризму є розробка та впровадження новітніх технологій та наукових досягнень у практику здійснення туристичної діяльності, створення позитивного іміджу України як туристичної держави та активізація просування національного туристичного продукту на світовий ринок послуг.

Становлення і розвиток інноваційної діяльності та наукове забезпечення туризму сприятиме створенню нових оригінальних туристичних продуктів, комплексному використанню та збереженню природного середовища та культурної спадщини, патріотичному вихованню, пропаганді здорового способу життя, зміцненню міжнародного авторитету України. Актуальність проблеми та динаміка

міжнародних стосунків вимагають швидкого реагування на всі зміни в світовому господарстві, поглибленого вивчення та наукового обґрунтування їх причин та наслідків. Адже Україна завдяки своєму науковому потенціалу здатна відіграти велику роль щодо міжнародної участі її вчених у

вирішенні глобальних завдань переходу до стійкого економічного безпечного розвитку, в якому особливо велике значення належить науці, яка спроможна забезпечити методологічні та технологічні основи всіх необхідних змін..

2. Форми підготовки наукових та науково-педагогічних працівників вищої школи.

Основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантура (ад'юнктура) і докторантура.

2. Аспірантура (ад'юнктура) і докторантура створюють умови для безперервної освіти, підвищення науково-педагогічної і наукової кваліфікації громадян і здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук.

3. Асистентура-стажування відкривається при вищих навчальних закладах мистецького профілю і є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських кадрів зі спеціальностей мистецьких напрямів.

4. Підготовка кандидатів і докторів наук здійснюється вищими навчальними закладами третього і четвертого рівнів акредитації, науково-дослідними установами та їх відокремленими підрозділами.

5. Порядок підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів визначається Кабінетом Міністрів України.

Аспірантура та докторантура — основні форми підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів.

В Україні аспірантура та докторантура відкривається при вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах, де є кваліфіковані науково-педагогічні та наукові кадри, сучасна науково-дослідна, експериментальна та матеріальна база.

Навчання в аспірантурі проводиться з відривом (очна, стаціонар) і без відриву від виробництва (заочна).

Під час навчання аспіранти оволодівають методами наукового дослідження, складають кандидатські іспити та проводять наукові дослідження за обраним науковим напрямком дисертаційної роботи. В Україні кандидатські іспити складаються з філософії, іноземної мови (на вибір), спеціальності (в залежності від спеціальності, за якою готується дисертація). Зараховані в аспірантуру з відривом від виробництва за державним замовленням одержують державну стипендію (аспіранти, зараховані за контрактом не мають права на отримання державної стипендії). Після закінчення терміну навчання аспіранти мають закінчити роботу над кандидатською дисертацією й подати її до захисту.

До докторантури приймаються особи, які мають науковий ступінь кандидата наук, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної наукової спеціальності і які можуть на високому рівні проводити фундаментальні, пошукові і прикладні наукові дослідження.

Результатом трирічної діяльності докторанта стає наукова робота на здобуття ступеня доктора наук, та після привселюдного захисту роботи, затвердження її ВАК України, а також присвоєння наукового ступеня. Вступити до докторантури може громадянин України, який має ступінь кандидата наук, не раніше, ніж через 5 років після захисту відповідної дисертації.