4. Ознайомитися з мікроструктурою провідних тканин на постійному мікро­пре­параті ра­діа­льного зрізу стебла гарбуза.

Розгляньте постійний мікропрепарат радіального зрізу стебла гарбуза спочатку при ма­лому, а потім при вели­ко­му збільшенні. Зверніть ува­гу на те, що ближче до поверхні стебла, всередину від шару деревинних волокон, розташовані ситоподібні трубки. Вони мають по­тов­щені, зазвичай дещо жовтуваті поперечні стінки – ситоподібні пластинки. Поряд із си­то­подібними трубками, ближче до центру стебла, помітні судини, за якими знову знахо­дя­ть­ся ситоподібні трубки.

При великому збільшенні розгляньте спочатку судини. Поблизу зовнішньої ділянки си­то­по­дібних трубок судини мають дуже великий діаметр, а їхня поверхня покрита мережею по­товщень. Такі судини називають сітчастими. За ними розміщені одна пориста судина, а да­лі – судини мен­шого діаметра – декілька спіральних і одна-дві малопомітних кільчастих (рис. 7).

Потім розгляньте ситоподібні трубки, які можна роз­піз­­на­ти за блискучими потов­щен­ня­ми по­перечних сті­нок, що мають отвори. Відмітьте, що кожному членику ситоподібної труб­ки відпо­відає кіль­ка клі­тин-су­путників, розміщених в один вертикальний ряд (рис. 8).

Рис. 7. Судини стебла гарбуза звичайного (Cucurbita pepo):

1 – кільчаста; 2 – спіральна; 3 – сіт­часта; 4 – пориста.

Рис. 8. Ситоподібні елементи у стеблі гарбуза звичайного

(Cucurbita pepo):

А – поздовжній; Б – поперечний зрізи: 1 – ситоподібна клітина, яка функціонує; 2 – ситоподібна клітина із закупореними ситоподібними поперечними пере­городками; 3 – незакупорені ситоподібні перегородки; 4 – закупорені ситопо­дібні поперечні перегородки; 5 – клітина-супутник; 6 – луб’яна паренхіма.

З великого збільшення мікроскопа зарисуйте по одній судині кожного типу, один-два членики ситоподібної трубки з клітинами-супутниками, зробіть необхідні позначення.

5. Ознайомитися з будовою трахеїд на постійному мі­кро­пре­­­параті поздовж­нього зрізу деревини сос­ни (Pi­nus sylves­tris), розглянути трахеїди з обля­мо­­ва­ни­ми порами.

П

Рис. 16. Трахеїди сосни (Pinus sylvestris):

1 – первинна стінка; 2 – вторинна стінка; 3 – облямована пора (вигляд збоку); 4 – замикальна плівка; 5 – торус; 6 – облямована пора (вигляд зверху).

ри малому збільшенні видно, що вся деревина скла­дає­ться з довгих прозен­­хім­них клі­тин. Це – трахеїди, серед яких виді­ля­ються ширші, тонкіші трахеїди вес­ня­ної дере­вини і тов­сто­стін­ні трахеїди осінньої деревини з вузькими порожнинами. По­переч­ні стінки трахеїд різ­ко скошені, пер­фора­ції, як між члениками судин, немає (рис. 16). Вода з клітини у клітину проникає лише крізь облямовані пори, які розміщені на ра­діа­льних стінках.

Зарисуйте кілька трахеїд з облямованими порами.

Зробіть і запишіть загальний висновок за темою заняття та проведеною роботою. Набути практичні навички:

1. Уміти описати і зарисувати постійні мікропрепарати покривної тканини.

2. Уміти приготувати тимчасовий мікропрепарат та проаналізувати мікроструктуру ко­лен­хіми.

3. Уміти оформити рисунки фрагментів провідних та механічних тканин з мікроскопа.

4. Уміти описати результати досліджень.