С амостійна навчально-дослідницька робота:

1. Розглянути, вивчити і зарисувати постійний мі­кро­­препарат епідерми лис­т­ка пелар­гонії.

Розгляньте постійний мікропрепарат епідерми лист­ка пеларгонії, або кім­нат­ної ге­рані. Вивчіть його спо­чат­ку при малому, а потім при вели­кому збільшенні мікро­скопа. Знайдіть різ­ні клітини шкірки: основні клі­ти­ни, або власне епідермальні; замикальні клітини про­­ди­хів; клітини прос­тих криючих і залозистих во­лосків; нав­ко­ловолоскові клітини.

Уважно розгляньте цю тканину, зверніть увагу на форму основних клі­тин шкір­ки, три­хом і навколо­во­лос­­кових клітин, а також на будову продихо­вого апа­рату. Вивчіть будову про­диха. Зверніть увагу на нерів­номір­ність по­тов­щення оболонки в замикальної кліти­ни: во­на більш товста на боці, звер­не­ному до міжклі­тин­ника. Ви­ко­ристовуючи мікро­гвинт, при ве­ликому збіль­шен­ні переконайтеся, що продих зану­ре­ний у гли­­бину листка, а ото­чу­ючі його клі­­тини нависають над ним (рис. 4).

П

Рис. 4. Епідерма нижнього боку листка пеларгонії (Pelargonium zonale):

а – основні клітини епідерми; б – замика­льні клітини про­диха; в – продихова щіли­на; г – криючий волосок; д – за­лозистий волосок; е – навколоволоскові клітини.

ри вивченні внутрішнього вмісту клітин епідерми зверніть увагу на наявність хлоро­пластів у власне епі­дер­мальних клітинах і замикальних кліти­нах продихів. Визначте, чи од­на­­кові в них забарвлення і розміри.

Зарисуйте шкірку листка пеларгонії. На рисунку поз­начте: основні клі­тини епі­дер­ми; за­ми­кальні клітини про­диха; продихову щілину; кри­ю­чий волосок; зало­зис­тий волосок; навко­ловолоскові клітини.

2. Розглянути постійний мікропрепарат по­перечного зрізу стебла бузини, з’я­су­­ва­ти бу­­до­ву його покрив­ної ткани­ни, зарису­ва­ти ділянку перидерми.

На постійному мікропрепараті попе­реч­ного зрізу стебла бузини або іншої де­рев­ної поро­ди при малому збільшенні мі­кроскопа знайдіть пе­ридерму. Покладіть пре­­па­рат таким чином, щоб вторинна по­кривна тканина опинилася в центрі поля зору мікроскопа. Після цього роз­гля­ньте цю тка­нину при великому збільшенні.

З

Рис. 5. Перидерма бузини (Sambucus nigra)

На поперечному зрізі:

1 – виповнююча паренхіма; 2 – залишок епідерми; 3 – фе­­лема; 4 – фелоген; 5 – фелодерма; 6 – пери­цик­лічні луб’яні волокна; 7 – паренхіма первинної ко­ри; 8 – розірваний замикальний шар корка.

верніть увагу на внутрішні клітини пе­­ри­дерми, які мають майже напів­округлу фор­му, їх­ня опукла сторона звернена до центру стебла – це фелодерма. Назовні від фелодерми роз­мі­щений вузький шар клі­тин із щільним вмістом – фелоген. Біля фе­логену із зовнішнього бо­ку міс­тяться клі­тини корка, раді­альні стінки яких спів­па­дають одна з одною. На поверхні кор­ка може зберіга­тися епідерма. Її легко розпіз­нати, оскільки радіальні стін­ки її клітин не спів­­па­да­ють з такими у клітин пери­дер­ми (рис. 5).

3. Приготувати мікропрепарат зрізу листка буряка, вив­чи­ти та описати мор­­фологію ко­лен­хіми. Ознайо­ми­ти­ся з якісною реакцією на наявність це­лю­лози.

Приготуйте мікропрепарат поперечного зрізу череш­ка лис­тка буряка у краплі води. При великому збіль­шен­ні мі­кроскопа зверніть увагу на добре помітні білі блискучі по­тов­щення сті­нок клітин у кутках, між ними є тонкі, не­потовщені ділянки. По­рожнина клі­­тин заповнена живим вміс­том із хло­ропластами (якщо взяти свіжий матеріал). Стінки клітин ко­ленхіми міс­тять целюлозу. Якщо на зріз подіяти хлор-цинк-йодом (після вида­лення води фільтру­валь­ним папером), то стінки клітин набудуть фіоле­то­вого забарвлення. Таким чи­ном проводять якісну реак­цію на це­люлозу. Опишіть її. Зарисуйте кілька клітин коленхіми (рис. 6).

Рис. 6. Кутова коленхіма черешка листка буряка (Beta vulgaris):

А – при малому збільшенні; Б – при великому збільшенні: 1 – порожнина клі­тини; 2 – потовщена стінка.