31

Практичне заняття №1 Тема: Будова рослинної клітини Теоретичні питання:

1. Цитологія рослин та її основні завдання.

2. Історія вивчення клітини. Клітинна теорія, її автори, основні положення.

3. Загальний план будови клітини. Прокаріоти та еукаріоти. Відмінності між рослинною і тва­рин­ною клітинами.

4. Протопласт рослинної клітини та його компоненти. Ядро, його будова, хімічний склад, зна­чен­ня.

5. Ци­­то­плаз­ма: структура, хімічний склад, біологічні та фізико-хімічні вла­сти­вості.

6. Органели рослинної клітини: мітохондрії, рибосоми, ен­доплаз­матичний ретикулум, ком­п­­лекс Гольджі, лізосоми. Їх будова, розміщення у клітині, зна­чення.

7. Пластиди, їх різновиди, будова, хімічний склад і функції.

Зміст теми: цитологія, її завдання

Наука, що вивчає клітину, нази­ває­ть­ся цито­ло­гією (від грец. „кітос” – клітина і „логос” – вчення). Ци­то­ло­гія роз­гля­дає бу­дову, хімічний склад, життєдіяльність та еволюційні зміни клітин одно- і бага­токлітинних ор­га­нізмів. Зав­дя­ки прогресу цієї важливої галузі біології вже досить ба­гато відомо про структуру, хімізм і функ­ції живих компонентів клітини – орга­­нел, про їх взаємозв’язки і закономірності розвитку.

Клітинна будова рослин. Клі­тина – основна структурна одиниця живої ма­те­рії, елементарна біологічна сис­тема, що ле­жить в основі будови й розвитку всіх рослинних і тва­рин­них орга­нізмів. Вона являє собою са­мо­від­новну систе­му, яка, з одно­го боку, відокремлена від сере­до­ви­ща і зберігає певну концентрацію хіміч­них ре­чо­вин, а з іншого – здійс­­нює пос­тійний обмін із ним. Єдність клітинної бу­дови організмів підтверджується не тіль­ки подібністю струк­тури різних клітин, а й подібністю хімічного складу і процесів обміну.

У клітині відбуваються всі ос­нов­ні жит­тєві процеси: новоутворення її еле­мен­тів, генерація енергії, живлен­ня, реак­ція на под­разнен­ня, поділ клітини тощо. Клітини існу­ють самос­тій­но як одноклітинні орга­нізми (бакте­рії, багато во­доростей і гри­бів) і в складі багато­клі­тин­них.

Клітина з її компонентами форму­ва­ла­ся у процесі тривалої еволюції живої ма­терії. Численні наукові дані вказу­ють на те, що рослинні і тваринні організми свій ево­лю­цій­ний шлях пройшли в тісному взає­мо­зв’яз­ку. Першими жи­ви­ми істотами на Землі були неклітинні форми, що утво­рилися у водах первинного океану. З усклад­ненням процесів обміну з неклітинних істот виникли перші клітинні організми. Зго­дом вони утво­рили колонії, в яких клітини три­ма­ли­ся ра­зом, але функціонували самос­тій­но. Нас­туп­ним важливим етапом ево­люції рос­лин­ного світу була поява бага­то­клі­­тинних орга­ніз­мів, клітини яких, вико­ну­ючи різні функ­ції, пов’язані в єдине ціле. Свідченням ево­люційного пере­хо­ду одноклітинних істот до бага­то­клі­тинних є існування су­час­ної групи зелених водо­рос­тей, в якій наявні всі описані форми організмів – одно­клі­тинні (хламідомона­да, хлорела), ко­ло­ніа­ль­ні (во­львокс, пан­до­рина) та багато­клітин­ні (уло­т­­рикс, спі­ро­гіра).

Завдання цитології. Перед цитоло­гією стоять важливі завдання. Головні з них – вивчення деталей будови клі­ти­ни та її ком­по­нентів, їхніх захисних присто­су­ва­нь, механізмів спадковості, змін клітин під впливом зов­ніш­ніх чин­ни­ків та ін. Роз­в’я­зання цих та інших завдань має велике значення в розвитку наукових основ екс­пе­ри­ментальної бота­ні­ки, селекції, інтро­дукції рослин, у фармацевтичній галузі то­що.

Розвиток нових галузей цитології – фі­зіо­логії, біохімії, фізичної хімії компо­нен­тів клітини – наближає су­часну нау­ку до розгадки однією з найважливіших таєм­ниць природи – суті самого життя.