Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості

Процес

Об’єкти

Галузь

Обезводнення і концентрування

Фруктові та овочеві соки, молоко, сировина для виробництва сиру, екстракти кави, розчини білків, есенції, кисломолочні продукти

Плодоовочева, молочна, виробництво сиру, кави, спецій

Очищення від домішок

Барвники, бактерії, ВМС

Цукрова, виробництво пива, вина

Виділення продуктів

Декстрини, спирти, амінокислоти та продукти

Крохмалопаточна, продуктів бродіння

№

п/п

Запитання

Варіанти відповідей

1

Дисперсні системи класифікують за наступними ознаками:

А) за розмірами частинок, за агрегатним станом, за характером взаємодії між дисперсною фазою та середовищем;

Б) за концентрацією дисперсійного середовища, за молекулярною масою, за здатністю до взаємо розчинення;

В) за агрегатним станом, за поверхневою активністю, за седиментаційними властивостями.

2

Дисперсні системи класифікують за дисперсністю на такі види і в такій послідовності:

А) макротіла, мікрогетерогенні системи, істинні розчини, колоїдні системи, грубо дисперсні системи;

Б) істинні розчини, грубо дисперсні системи, золі, мікрогетерогенні системи;

В) істинні розчини, золі, мікрогетерогенні системи, грубо дисперсні системи, макротіла.

3

Залежно від агрегатного стану дисперсної фази та дисперсійного середовища для двохфазних систем можлива наступна кількість комбінацій дисперсних систем:

А) 8;

Б) 12;

В) 10;

Г) 9.

4

Особливостями ліофільних систем є:

А) термодинамічна стійкість; наявність неполярних груп; нездатність до самочинного диспергування; сильна міжмолекулярна взаємодія речовин фази і середовища; наявність ковалентного зв’язку.

Б) сильна міжмолекулярна взаємодія речовин фази і середовища; термодинамічна стійкість; здатність до самочинного диспергування; наявність іонних кристалічних ґраток; наявність полярних груп.

В) термодинамічна нестійкість середовища; слабка міжмолекулярна взаємодія речовин фази і середовища; здатність до самочинного диспергування; наявність іонного зв’язку.

5

Дисперсні системи мають наступні ознаки:

А) гетерогенність, розмір частинок;

Б) гомогенність, розмір частинок;

В) гетерогенність, концентрація;

Г) гомогенність, стабілізація.

6

Наявність стабілізатора є :

А) необов’язковою умовою в дисперсних системах;

Б) це поняття для колоїдних систем взагалі не використовується;

В) обов’язковою умовою в дисперсних системах

7

Розмір колоїдних частинок знаходиться в межах:

А) від 10^-3 до 10^-1см

Б) від 10^-7 до 10^-5см

В) від 10^-3 до 10³см

8

Для очищення колоїдних систем застосовують наступні методи:

А) діаліз, електродіаліз, ультрафільтрацію;

Б) діаліз, кондуктометрію, електродіаліз, поляриметрію;

В) ультрафільтрацію, електродіаліз, седиментацію; рН-метрію.

9

Швидкість електродіалізу в порівнянні з діалізом

А) значно швидша;

Б) значно менша;

В) залишається однаковою.

10

Ліофобні системи мають наступні особливості:

А) не вимагають спеціальних методів стабілізації, термодинамічно стійкі, речовина дисперсної фази досить сильно взаємодіє з дисперсійним середовищем;

Б) речовина дисперсної фази досить сильно взаємодіє з дисперсійним середовищем; не вимагають спеціальних методів стабілізації; термодинамічно нестійкі;

В) вимагають спеціальних методів стабілізації; термодинамічно нестійкі; речовина дисперсної фази слабо взаємодіє з дисперсійним середовищем