
- •Тема 2.1.
- •Класифікація, отримання та очищення
- •Дисперсних систем
- •Основні признаки дисперсних систем
- •Загальні властивості дисперсних систем
- •Класифікація дисперсних систем
- •Класифікація по дисперсності
- •Класифікація за агрегатним станом фаз
- •Класифікація по міжфазній взаємодії
- •Методи одержання колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •4 . Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
- •Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості
- •Т2.1. «класифікація, отримання та очищення дисперсних систем»
- •Тема 2.2.
- •1.Теорія броунівського руху
- •2. Дифузійно-седиментаційна рівновага
- •3. Oптичні властивості колоїдних систем
- •4.Оптичні методи досліджень колоїдних систем
- •Тема: 2.3. Поверхневі явища і адсорбція план
- •Адсорбція , її види
- •2. Адсорбція на межі розчин – газ
- •3. Адсорбція на межі тверде тіло-газ
- •4. Капілярна конденсація
- •5. Молекулярна адсорбція з розчинів
- •Особливості адсорбції розчинених речовин із розчинів:
- •6. Іонообмінна адсорбція
- •7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
- •8. Принцип хроматографічного аналізу
- •Значення сорбційних явищ
- •Шкідливість деяких поверхнево-активних речовин (пар)
- •Самостійна робота
- •«Поверхневі явища і адсорбція»
- •Тема 2.4. Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей план
- •Електрокінетичні явища
- •Будова міцели гідрозоля
- •Агрегативна стійкість золей
- •Коагуляція
- •5. Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості
- •Роль процесів коагуляції при формуванні грунтів
- •Склад шампунів
- •Електричні властивості колоїдних систем
- •1.Запишіть рівняння реакції, що приводить до утворення золю.
- •2. Встановити склад ядра колоїдної частинки.
- •3. Встановити, яка з речовин знаходиться в надлишку.
- •8. Продовжити схему будови міцели, записавши шар противоіонів.
- •9. Зафіксувати знак заряду записаної вами системи - колоїдної частинки:
- •Самостійна робота
- •Т 2.4. «електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золів»
- •Тема 2.5. Структуроутворення в дисперсних системах план
- •Вільнодисперсні та зв’язанодисперсні системи
- •2. Гелеутворення. Тиксотропія. Синерезис гелів
- •3. В’язкість дисперсних систем
- •4. Рівняння н’ютона та шведова-бінгама
- •5. Криві течії
- •Тема 2.6 мікрогетерогенні і грубодисперсні системи
- •1. Загальні відомості
- •2. Суспензії, їх стабілізація
- •Характеристика суспензій
- •Одержання суспензій
- •Властивості суспензій
- •Застосування суспензій
- •3. Емульсії та їх одержання
- •Визначення емульсій та поширення в природі
- •4. Піни, їх будова і стійкість
- •Будова пін та їх визначення
- •Одержання пін
- •Характеристика піноутворювачів та їх значення
- •Застосування пін
- •Можливі джерела утворення, тип і форма деяких пін у харчовій промисловості і продуктах харчування
- •Аерозолі та їх властивості
- •Розміри частинок димів і туманів
- •Захист навколишнього середовища від диму, пилу тощо
- •Порошки
- •Визначення порошків та їх розміри
- •Методи одержання порошків
- •Особливості порошків
- •Аерозолі та їх використання
- •Правда і вигадка про аерозолі
- •По темі 2.6. «Мікрогетерогенні та грубодисперсні системи»
- •Тема 2.7. Розчинення високомолекулярних сполук план
- •1. Будова молекул високомолекулярних сполук
- •Конформації макромолекул високомолекулярних сполук
- •Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання
- •3. Набухання полімерів
- •Набухання в технології харчових виробництв
- •Загальна характеристика розчинів полімерів
- •4. Драглі, їх утворення
- •Характеристика нових синтетичних полімерів
- •Функції білків в організмі
- •Характеристика меду
- •Склад губної помади
- •Самостійна робота
- •Термінологічний словник
- •Література
Термінологічний словник
Абсорбція –процес сорбції, при якому речовина, що поглинається, дифундує всередину речовини, що її поглинає і розподіляється по її об’єму.
Агрегативна стійкість – здатність дисперсної системи зберігати незмінними розміри частинок.
Адсорбція - збільшення концентрації речовини на межі розділу фаз.
Адсорбція - це самочинний неврівноважений процес перерозподілу компонентів системи або суміші між поверхневим шаром та об'ємною фазою.
Адсорбат – це речовина, що вже адсорбована.
Адсорбент – це речовина, що здатна поглинати (адсорбувати) інші речовини на своїй поверхні.
Адсорбтив – це речовина, молекули якої здатні поглинатися адсорбентом.
Аерозолі – це системи з газовим дисперсійним середовищем незалежно від природи газу.
Аерозолями називають дисперсні системи, дисперсною фазою яких можуть бути тверді частинки або крапельки рідини, а дисперсійним середовищем є газ ( повітря ).
Антитіла — білки, здатні розпізнавати і зв'язувати сторонні об'єкти: білки, віруси, бактерії і т. п., при цьому не завдаючи шкоди білкам і клітинам свого організму.
Білки – основний матеріал, з якого побудований живий організм.
Висококонцентровані емульсії – це емульсії, при вмісті дисперсної фази понад 74%.
Вільнодисперсні системи – це системи, у яких частинки дисперсної фази не утворюють одна з одною просторової сітки (структури) і здатні до незалежного переміщування в дисперсійному середовищі під впливом броунівського руху або сили тяжіння.
В’язкість – це опір переміщенню одного шару рідини відносно іншого.
Гранулюванням називають процес утворення в порошкоподібній масі гранул кулеподібної або циліндричної форми, більш або менш однакових за величиною.
Гігроскопічність та змочування порошків – це здатність порошку поглинати вологу з навколишнього середовища.
Гумус — це високодисперсна система, яка залежно від умов може бути в нерозчинному стані або переходити в стан колоїдного розчину.
Десорбція – це процес зворотній адсорбції.
Діаліз – процес очищення колоїдних розчинів, заснований на властивості напівпроникних мембран пропускати домішки іонів і молекул малих розмірів та затримувати колоїдні частинки.
Дезагрегацією або пептизацією називають процес, зворотній коагуляції.
Динамічна рівновага в процесі адсорбції настає тоді, коли число молекул, що адсорбуються на поверхні твердого тіла, дорівнює числу молекул, що десорбуються з тієї ж поверхні за однакові проміжки часу.
Диспергування – це подрібнення крупних частинок грубодиспердних систем до колоїдної дисперсності;
Дисперсні системи – це системи, що складаються з частинок однієї фази, розподілених в іншій.
Дисперсійне середовище – це середовище, в якому розподілені роздроблені частинки.
Дисперсна фаза – це фаза, що складається з частинок роздробленої речовини..
Дифузія - самовільне вирівнювання концентрацій, що спостерігається в будь-яких дисперсних системах, частинки яких знаходяться в русі.
Драглями називаються полікомпонентні не текучі системи, що містять високомолекулярну речовину і низькомолекулярний розчинник.
Електродіаліз – це процес діалізу, який проводять в постійному електричному полі.
Електродіалізатор – це посудина, розділена мембраною на три відсіки, із яких середній містить систему, що очищують, а в крайніх розміщені електроди і циркулюється рідина, однорідна з речовиною дисперсійного середовища системи, що очищується.
Електроосматичними фільтрпресами називаються фільтр – преси, робота яких основана на фільтруванні під тиском в поєднанні з електроосмосом.
Електроосмосом називається переміщення дисперсійного середовища через пористу масу під впливом різниці потенціалів.
Електрофорезом називається рух частинок дисперсної фази відносно дисперсійного середовища під дією зовнішнього електричного поля.
Емульсіями називаються дисперсні системи, що складаються з рідкої дисперсної фази і рідкого дисперсійного середовища.
Зв’язанодисперсні системи – це системи, у яких частинки зв’язані одна з одною за рахунок міжмолекулярних сил і утворюють просторові сітки (каркаси).
Здатність до злипання – це здатність частинок порошку до утворення агрегатів.
Золі – це дисперсні системи з частинками колоїдних розмірів.
Іоніти – речовини, здатні до іонообмінного обміну.
Іонообмінна адсорбція – процес обміну іонів між розчином і твердою фазою – адсорбентом.
Коагуляція – процес злипання колоїдних частинок, утворення більш крупних агрегатів із подальшою втратою колоїдною системою седиментаційної стійкості.
Коагулююча здатність – це об’єм золю, скоагульованого 1 моль електроліту.
Коагуляційні структури утворюються в тому випадку, коли під дією яких–небудь причин агрегативна стійкість колоїдної системи дещо знижується, але не втрачається повністю.
Коалесценція – злиття крапель емульсії, що відбувається самодовільно і приводить до розшарування рідини.
Колоїдна хімія – це наука, що вивчає фізико-хімічні властивості дисперсних систем і розчинів високомолекулярних сполук.
Конденсація – це поєднання атомів, іонів або молекул в більш крупні частинки (агрегати) колоїдних розмірів.
Концентровані емульсії – це емульсії при вмісті дисперсної фази від 0,1 до 74% емульсії
Конформаціями називаються просторові форми молекул, що переходять одна в одну без розриву хімічного зв’язку за рахунок повороту ланок.
Крохмаль є головною складовою частиною всіх злаків та картоплі.
Ламіна́рна течія́ — впорядкований рух рідини, при якому рідина рухається шарами, паралельними до напрямку течії.
Ліозолі – це системи з рідким дисперсним середовищем.
Механічне диспергування - це диспергування, при якому крупні частинки суспензій, емульсій або порошків роздавлюють дроблять або розтирають.
Міцела – це елементарна колоїдна частинка.
Набухання - це самовільний процес поглинання низькомолекулярного розчинника ВМС, що супроводжується збільшенням маси і об'єму полімеру.
Насипна густина – це маса одиниці об’єму порошку, вільно насипаного в яку-небудь ємність..
Нефелометр – прилад для визначення концентрації колоїдних розчинів.
Опалесценція – дифракційне розсіювання світла в колоїдних системах, яке супроводжується зміною кольору.
Питома поверхня – це поверхня, що приходиться на одиницю об’єму диспергованої речовини..
Піни - це зв’язанодисперсні, ліофобні, грубі висококонцентровані дисперсні системи, в яких дисперсна фаза – газ, а дисперсійне середовище – рідина або тверде тіло.
Поверхнева активність dσ/dС – це міра здатності речовини знижувати поверхневу енергію на даній межі поділу.
Поверхнево-активними (ПАР) називають речовини, які зменшують поверхневий натяг розчинника.
Поверхнево–інактивними (поверхнево-неактивними) називають речовини, які збільшують поверхневий натяг або його не змінюють.
Полівінілхлорид (-СН2-СН-)n складається з лімітних або мало розгалужених молекул. Його молекулярна маса 18000-30000.
Поліетилен (-СН2 – СН2-)n одержують полімеризацією етилена. Молекули цього полімеру лінійні, іноді мають невеликі розгалуження. Молекулярна маса поліетилену знаходиться в межах 25000 до 100000.
Поліпропілен (-СН2-СН-)n має молекулярну масу 60000-200000. Він стійкий до дії кислот. При звичайній температурі поліпропілен ні в чому не розчиняється, плавиться при температурі 164-170оС.
Полімери – це високомолекулярні з'єднання, в яких повторюються ланки, тобто залишки молекул вихідних низькомолекулярних з'єднань, пов'язані один з одним хімічними зв'язками.
Поріг коагуляції – це мінімальна концентрація електроліту при перевищенні якої спостерігається коагуляція.
Порошки – це грубодисперсні системи, частинки яких мають великі розміри і видимі візуально.
Піногасники – це речовини, які мають високу поверхневу активність, але самі не дають стійкої піни.
Розбавлені емульсії – це високодисперсні системи, розмір частинок яких наближається до колоїдних.
Розсіювання світла спостерігається, коли довжина хвилі світла сумірна з радіусами частинок дисперсної фази: λ ≥ r.
Седиментація – це процес осідання частинок дисперсної фази під дією сили тяжіння.
Седиментаційна стійкість – здатність дисперсних систем зберігати певний розподіл частинок по об’єму дисперсійного середовища.
Синерезис – відділення від драглів рідини, яке супроводжується зменшенням його розмірів при збереженні загальної форми.
Сипучістю називають рухливість частинок порошку відносно одна одної і здатність переміщатися під дією зовнішніх сил.
Сорбція – поглинання будь-якою речовиною інших речовин.
Стабілізатори - речовини, що сприяють підтримці незмінного фізико-хімічного стану продукту харчування, дозволяючи зберігати однорідну консистенцію та колір продукту.
Стійкість піни – це час, що витрачається на самодовільне руйнування піни, з моменту її утворення до руйнування.
Ступінь дисперсності – це величина, обернена до розмірів частинок.
Суспензії представляють собою дисперсні системи з твердою дисперсною фазою і рідким дисперсійним середовищем.
Суспензії – це середньо та грубодисперсні системи.
Ультрафільтрація – це фільтрування колоїдних розчинів крізь напівпроникну мембрану, яка пропускає дисперсійне середовище з низькомолекулярними домішками і затримує частинки дисперсної фази або макромолекули.
Флотація – метод збагачення руди, а також корисних копалин (вугілля, апатитів, сірки, графіту), що полягає в розділенні частинок цінного мінералу від пустої породи (частіше всього кварциту SiO2).
Хемосорбція – це поглинання, що супроводжується хімічною реакцією.
Хроматографія – це розділення компонентів суміші, засноване на вибірковій адсорбції твердим адсорбентом.
Хроматографією називають метод аналізу по поділу складних газоподібних або рідких сумішей за допомогою сорбційних властивостей їхніх компонентів у динамічних умовах.
Целюлоза – головна складова частина тканин рослин.
Часткове поглинання світла відбувається, коли довжина хвилі значно більша за радіус частинок: λ >> r.
Швидкість седиментації дорівнює швидкості дифузії, коли через одиницю поверхні перерізу в одиницю часу проходить вниз стільки ж осідаючих частинок, скільки їх проходить вгору за рахунок дифузії