
- •Тема 2.1.
- •Класифікація, отримання та очищення
- •Дисперсних систем
- •Основні признаки дисперсних систем
- •Загальні властивості дисперсних систем
- •Класифікація дисперсних систем
- •Класифікація по дисперсності
- •Класифікація за агрегатним станом фаз
- •Класифікація по міжфазній взаємодії
- •Методи одержання колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •4 . Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
- •Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості
- •Т2.1. «класифікація, отримання та очищення дисперсних систем»
- •Тема 2.2.
- •1.Теорія броунівського руху
- •2. Дифузійно-седиментаційна рівновага
- •3. Oптичні властивості колоїдних систем
- •4.Оптичні методи досліджень колоїдних систем
- •Тема: 2.3. Поверхневі явища і адсорбція план
- •Адсорбція , її види
- •2. Адсорбція на межі розчин – газ
- •3. Адсорбція на межі тверде тіло-газ
- •4. Капілярна конденсація
- •5. Молекулярна адсорбція з розчинів
- •Особливості адсорбції розчинених речовин із розчинів:
- •6. Іонообмінна адсорбція
- •7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
- •8. Принцип хроматографічного аналізу
- •Значення сорбційних явищ
- •Шкідливість деяких поверхнево-активних речовин (пар)
- •Самостійна робота
- •«Поверхневі явища і адсорбція»
- •Тема 2.4. Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей план
- •Електрокінетичні явища
- •Будова міцели гідрозоля
- •Агрегативна стійкість золей
- •Коагуляція
- •5. Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості
- •Роль процесів коагуляції при формуванні грунтів
- •Склад шампунів
- •Електричні властивості колоїдних систем
- •1.Запишіть рівняння реакції, що приводить до утворення золю.
- •2. Встановити склад ядра колоїдної частинки.
- •3. Встановити, яка з речовин знаходиться в надлишку.
- •8. Продовжити схему будови міцели, записавши шар противоіонів.
- •9. Зафіксувати знак заряду записаної вами системи - колоїдної частинки:
- •Самостійна робота
- •Т 2.4. «електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золів»
- •Тема 2.5. Структуроутворення в дисперсних системах план
- •Вільнодисперсні та зв’язанодисперсні системи
- •2. Гелеутворення. Тиксотропія. Синерезис гелів
- •3. В’язкість дисперсних систем
- •4. Рівняння н’ютона та шведова-бінгама
- •5. Криві течії
- •Тема 2.6 мікрогетерогенні і грубодисперсні системи
- •1. Загальні відомості
- •2. Суспензії, їх стабілізація
- •Характеристика суспензій
- •Одержання суспензій
- •Властивості суспензій
- •Застосування суспензій
- •3. Емульсії та їх одержання
- •Визначення емульсій та поширення в природі
- •4. Піни, їх будова і стійкість
- •Будова пін та їх визначення
- •Одержання пін
- •Характеристика піноутворювачів та їх значення
- •Застосування пін
- •Можливі джерела утворення, тип і форма деяких пін у харчовій промисловості і продуктах харчування
- •Аерозолі та їх властивості
- •Розміри частинок димів і туманів
- •Захист навколишнього середовища від диму, пилу тощо
- •Порошки
- •Визначення порошків та їх розміри
- •Методи одержання порошків
- •Особливості порошків
- •Аерозолі та їх використання
- •Правда і вигадка про аерозолі
- •По темі 2.6. «Мікрогетерогенні та грубодисперсні системи»
- •Тема 2.7. Розчинення високомолекулярних сполук план
- •1. Будова молекул високомолекулярних сполук
- •Конформації макромолекул високомолекулярних сполук
- •Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання
- •3. Набухання полімерів
- •Набухання в технології харчових виробництв
- •Загальна характеристика розчинів полімерів
- •4. Драглі, їх утворення
- •Характеристика нових синтетичних полімерів
- •Функції білків в організмі
- •Характеристика меду
- •Склад губної помади
- •Самостійна робота
- •Термінологічний словник
- •Література
Порошки
Визначення порошків та їх розміри
При дробленні твердих тіл одержують дисперсні системи, які прийнято називати порошками. Порошки – це грубодисперсні системи, частинки яких мають великі розміри і видимі візуально. В порошках дисперсна фаза – тверда речовина, а дисперсійне середовище – газ. Це надзвичайно концентровані та полідисперсні системи.
Розміри частинок порошків змінюються в широкому інтервалі і залежно від них порошкам дають різні назви: з діаметром частинок 20∙10-3 – 10-5м – пісок; 2∙10-5 – 10-6м – пил; менше 2∙10-6м – пудра. Розмір частинок різних порошків коливається в широких межах. Так, пшеничне борошно одного й того самого сорту може містити частинки від 5∙10-3 до 6∙10-2см.
До типових порошків відносяться борошно, цукрова пудра, какао.
Методи одержання порошків
Залежно від властивостей матеріалу, призначення та економічної доцільності порошки одержують різними методами, які поділяються на фізико-механічні (диспергування) та фізико-хімічні (метод конденсації).
Фізико-механічні методи одержання порошків основані на процесах подрібнення твердих матеріалів на різних дробарках і млинах з послідуючим розділенням на фракції за розмірами частинок.
В основі фізико-хімічних методів виробництва порошків лежать процеси окиснення, відновлення, електролізу тощо, тому хімічний склад вихідних матеріалів і порошків не однаковий. Метод конденсації оснований на отриманні порошків осадженням з розчинів в результаті коагуляції золів колоїдів або в результаті хімічної реакції між електролітами. Наприклад, осаджену крейду (зубний порошок) отримують за реакцією:
Na2CO3 + CaCl2 = CaCO3↓ + 2NaCl
Деякі високодисперсні порошки отримують, спалюючи (окиснюючи) метали. Наприклад, різні види сажі, які застосовуються при виробництві гуми, пластмас та типографської фарби, отримують спалюванням газоподібних або рідких вуглеводнів при нестачі кисню.
Особливості порошків
Важливою характеристикою порошків є їх дисперсність, і тому існує багато методів визначення розміру частинок порошків. Найбільш розповсюджений ситовий аналіз, при якому порошок просіюють крізь набір сит з отворами різних розмірів.
Характерною особливістю порошків є їх властивість переходити в псевдорозріджений стан. Якщо порошок помістити в посуд з пористим дном, то припускаючи через нього знизу повітря з поступово збільшуючою швидкістю, можна змінити властивості порошку. При малих швидкостях повітря проходить крізь порошок, не змінюючи його об’єму. При досягненні певної швидкості повітря, шар порошку рівномірно розширюється в результаті того, що тверді частинки починають інтенсивно перемішуватися відносно один одного. По мірі розширення шару збільшується його текучість, тобто порошок наближається за цією властивістю до рідини. Із збільшенням тиску повітря шар порошку є схожим на киплячу рідину, від чого і одержав назву “киплячого шару”.
Порошки в псевдорозрідженому стані завдяки текучості легко переміщаються в промислових транспортних жолобах. Деякі порошки переходять в текучій стан при обережному пересипанні. Пересипання сприяє утворенню пухкої структури внаслідок проникнення газу між частинками. Цю властивість застосовують для просіювання борошна.
Але для ряда порошків пересипання приводить до утворення крупних, та не дуже міцних кулястих частинок – гранул.
Гранулюванням називають процес утворення в порошкоподібній масі гранул кулеподібної або циліндричної форми, більш або менш однакових за величиною.
Цей процес може відбуватися самочинно, оскільки зменшується поверхнева енергія Гіббса. Більш міцні гранули одержуються при механічному ущільненні попередньо зволожених порошків або порошків, в які добавлені клеючі речовини. Гранулювання широко використовується в технології виробництва порошкоподібних продуктів та комбікормів. Гранульовані продукти менше розпилюються та злежуються, більш стійкі при зберіганні, їх зручно фасувати та дозувати.
Властивості порошків
Порошки характеризуються такими властивостями, як: насипна густина, здатність до злипання та змочування, сипучість, гігроскопічність, абразивність, питома електрична провідність, горючість, вибуховість.
Насипна густина – це маса одиниці об’єму порошку, вільно насипаного в яку-небудь ємність. Тут враховується об’єм, внутрішні пори частинок та проміжний простір між ними.
Здатність до злипання – це здатність частинок порошку до утворення агрегатів.
Сипучістю називають рухливість частинок порошку відносно одна одної і здатність переміщатися під дією зовнішніх сил. Сипучість залежить від розмірів частинок, вологості та ступеня ущільнення.
Гігроскопічність та змочування порошків – це здатність порошку поглинати вологу з навколишнього середовища. Поглинання вологи призводить до зміни багатьох властивостей порошку. Гігроскопічність порошку можна зменшувати або збільшувати шляхом обробки його поверхнево-активними речовинами.
Абразивність порошків та пилу, що характеризується твердістю частинок, їх формою, розмірами та густиною, має значення в технологічних процесах для розрахунків часу зношення обладнання та розробки засобів захисту стінок апаратів та трубопроводів від стирання.
Електрична провідність порошків залежить від вологості, температури, хімічного складу, розміру та густини частинок.
Горючість та вибуховість порошків та пилу характеризуються такими параметрами, як температура самозаймання в шарі порошку, температура спалаху, максимальний тиск вибуху, мінімальний вибухонебезпечний вміст кисню (окисника) пилу та ін.
ТИМ, ХТО ХОЧЕ ЗНАТИ БІЛЬШЕ