3. Загальна структура випускної роботи

Випускна робота складається з двох частин:

1. Розрахунково-пояснювальна записка.

2. Графічна частина.

3.1. Розрахунково-пояснювальна записка повинна бути виконана на комп’ютері (30-40 сторінок формату А4 (210х297 мм) з рамками без урахування пояснювальних таблиць, рисунків, графіків тощо). Вимоги до оформлення: шрифт 14 Times New Roman Cyr з одинарним інтервалом; розміри шрифту для формул - звичайний 14 пт, великий індекс 12 пт, малий індекс 10 пт, великий символ 18 пт, малий символ 12 пт.

Як виняток дозволяється написання розрахунково-пояснювальної записки власноручно пастою чорного кольору (40-60 сторінок тексту).

Всі позначки фізичних величин або символів повинні відповідати Міжнародній системі одиниць СІ. Їх слід проставляти після результатів усіх виконаних розрахунків. При посиланні на нормативну або довідкову літературу потрібно вказати у квадратних дужках порядковий номер зі списку використаної літератури, який міститься в кінці розрахунково-пояснювальної записки.

Формули, які використовуються в тексті розрахунково-пояснювальної записки, нумеруються з правого краю рядка подвійною цифрою у круглих дужках, що означає № розділу та через крапку  порядковий номер формули у розділі. Наприклад, (3.2). Графіки, схеми, рисунки, таблиці повинні мати помітку (Рис. 5.4.; Табл. 4.3 відповідно).

Додатки до розрахунково-пояснювальної записки виконуються на стандартних бланках, що відповідають вимогам керівних документів.

3.2. Графічна частина виконується на 3-4 листах ватману формату А-1. На листах можуть бути представлені креслення, схеми, специфікації, графіки. Графічна частина повинна виконуватись відповідно вимогам ЄСКД на комп’ютері, тушшю або олівцем (у тому числі кольоровим).

На кожному аркуші виконується основний напис, в якому проставляється шифр із вказівкою назви вищого навчального закладу, номеру факультету, номеру залікової книжки, назви кафедри, номеру креслення (наприклад, УЦЗУ.1.2005-121.ПНСНП.ГЧ-1).

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки

4.1. Розрахунково-пояснювальна записка повинна відображати аналіз відповідності об’єкта діючим вимогам пожежної безпеки, виявлений при перевірці об’єкта, обґрунтування протипожежних заходів, організацію пожежогасіння (ліквідації надзвичайних ситуацій) тощо.

4.2. Розрахунково-пояснювальна записка розпочинається з титульного листа, за яким слідують завдання до випускної роботи та календарний план її виконання (їх форма наведена нижче).

Загальна структура:

- зміст;

• вступ;

• характеристика об’єкта;

• організація державного пожежного нагляду за об’єктом;

• методика проведення перевірок щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки на об’єкті;

• визначення категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою;

• визначення класу зони простору за ПУЕ;

• відповідність будівельних конструкцій протипожежним вимогам;

• запропонування й обґрунтування організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки і заходів із протипожежного захисту;

• розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі та рішення першого керівника гасіння пожежі;

• екологічна безпека, охорона праці та безпека життєдіяльності;

• висновки;

• список літератури;

• додатки.

3. До розрахунково-пояснювальної записки додаються:

• припис Державного пожежного нагляду;

• матеріали про застосування запобіжних заходів;

• адміністративні матеріали(протокол, постанова);

• акт перевірки боєздатності ДПД;

4.3.1. Інформація (довідка) для керівника зверхньої структури про протипожежний стан об’єкта;

4.3.2. План-конспект проведення класно-групових занять з особовим складом караулу (для курсантів);

4.3.3. Методична розробка проведення практичних занять з особовим складом караулу (для курсантів);

4.3.4. Картка пожежогасіння.

4.4. Розділи розрахунково-пояснювальної записки повинні містити наступні відомості та закінчуватися висновками:

4.4.1. Зміст.

Містить загальну структуру випускної роботи.

4.4.2. Вступ.

Окреслює основні задачі, що вирішуються даною роботою, і містить:

• актуальність теми;

• статистичний огляд пожеж (надзвичайних ситуацій) на подібних об'єктах по Україні, регіону;

• мету і задачі випускної роботи;

• очікувані результати.

4.4.3. Характеристика об’єкта.

Містить дані про призначення, специфіку, економічне і соціальне значення. Для промислових об'єктів надається опис технологічної схеми виробництва згідно з технологічним регламентом.

4.4.4. Аналіз пожежовибухонебезпеки об’єкта.

- визначення категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою;

- визначення класу зони простору за ПУЕ.

4.4.5. Організація державного пожежного нагляду за об'єктом.

Приводиться нормативна база, облік та порядок планових та позапланових перевірок (види та їх періодичність).

4.4.6. Методика проведення планових та позапланових перевірок об’єкта.

Приводиться:

• нормативна база (перелік ППБ, ДБН, які використовуються);

• опис послідовності проведення обстеження і перелік порушень вимог ППБ, ДБН, що виявлені (організація роботи та діяльність добровільних формувань, пожежно-технічних комісій, протипожежний стан приміщень адміністративних, виробничих, складських тощо, відповідно до призначення об'єкта; стан територій, зовнішніх та внутрішніх мереж водопостачання, систем автоматичного протипожежного захисту тощо).

4.4.7. Перевірка відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки.

Проводиться за ДБН В 1.1.7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», табл.4, іншими нормативними документами відповідно до призначення будівлі, результатами випробувань будівельних конструкцій на вогнестійкість та поширення вогню.

4.4.8. Запропонування й обґрунтування заходів із протипожежного захисту.

Проводиться перевірка відповідності системи запобігання пожежі, системи протипожежного захисту та організаційно-технічних заходів на об'єкті ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. Загальні вимоги», а також відомчим нормативним документам.

4.4.9. Розрахунок сил та засобів для гасіння ймовірної пожежі або ліквідації наслідків аварії техногенного або природного характеру.

Проводиться для визначення кількості підрозділів, особового складу МНС України для гасіння пожежі, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за найбільш несприятливих умов виникнення та розвитку. Визначається вирішальний напрямок дій першого підрозділу та завдання особовому складу караулу з гасіння пожежі і зустрічі підрозділів, що прибувають, питання взаємодії з персоналом об’єкта та іншими службами району.

4.4.10. Екологічна безпека об’єкта, охорона праці працівників МНС під час гасіння пожежі.

Висновок. Містить практичні результати, отримані у випускній роботі відповідно до її мети та завдань.