
- •1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи.
- •2. Форми контролю у вищій школі.
- •3.Основні педагогічні категорії.
- •4. Лекційно-семінарська система навчання
- •5.Система педагогічних наук
- •6.Лекція як основна форма організації навчального процесу у вузі
- •7.Педагогіка вищої школи як наука і як мистецтво
- •8. Семінарські заняття, їх класифікація, структура, місце і роль у системі організаційних форм навчання
- •9 Розуміння з боку студентів необхідності володіти базовими теоретичними знаннями;
- •10. Основні ідеї, концепції, теорії педагогіки вищої школи
- •10. Консультації, заліки, іспити у вищій школі
4. Лекційно-семінарська система навчання
Основою лекційно-семінарської системи викладання фізики в профільних класах є вивчення матеріалу великими блоками. Це означає відмову від чітко дозованої подачі матеріалу за принципом "новий урок - новий параграф", завдяки чому з'являється можливість більше часу відвести на проведення уроків - практикумів (уроки розв'язування задач і вправ, лабораторні роботи, фізичні практикуми), на яких учні поглиблено працюють над засвоєнням нового матеріалу, виробляють стійкі вміння і навички щодо застосування одержаних знань, накопичують методи і прийоми виконання практичних завдань і задач. Узагальнення і поглиблення знань, вивчення позапрограмового матеріалу відбувається на уроках-семінарах, конференціях, диспутах, інтегрованих уроках. Прогалини у знаннях учнів ліквідуються на уроках - консультаціях. На уроках корекції знань удосконалюються прийоми викладання нового матеріалу, виконуються практичні завдання, розв'язуються задачі і вправи. На спеціально відведених уроках контролюється і перевіряється якість знань, умінь і навичок учнів під час усних і письмових заліків, контрольних і самостійних робіт, тестування.
Підготовчі уроки з актуалізацією опорних знань, умінь і навичок проводяться таким чином, щоб відновити у пам'яті учнів раніше вивчений матеріал, одержані знання, вміння та навички і по-новому осмислити їх з метою успішного вивчення наступної теми. Учнів знайомляться з колом питань, які будуть вивчатися, їх увага загострюється на головному і суттєвому, що повинно бути в центрі уваги школярів, повідомляються далекі і близькі проблеми, форми і терміни контролю засвоєння пройденого матеріалу. Кількість, методика проведення, зміст цих уроків залежать від обсягу і складності матеріалу, який вивчається, та рівня підготовки учнів певного класу. Економія часу на таких уроках не випрaвдoвyє себе, бо від ґрунтовної підготовчої роботи значною мірою залежить успіх засвоєння учнями нових знань та формування певних компетенцій.
Уроки засвоєння нових знань, як правило, - це уроки-лекції. На них подається матеріал за системою, великими блоками, з обов’язковою реалізацією міжпредметних зв'язків, учні знайомляться з історичними довідками, їм пояснюється, яке значення має використання цього матеріалу на практиці та яка його роль у вивченні конкретного предмета. Тип лекції визначається темою і метою навчального заняття. Вона може бути вступною, настановною, поточною й оглядовою і т. д., а за характером викладу - інформаційною, пояснювальною, лекцією-бесідою і т. д.
5.Система педагогічних наук
Педагогіка є системою сформованих у процесі її історичного розвитку різних галузей педагогічних знань. Ця система весь час збагачується, розвивається, поповнюється новими знаннями. До педагогічних наук належать:
а) загальна педагогіка, яка вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання і освіти, загальні проблеми навчально-виховного процесу;
б) вікова педагогіка (дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка дорослих), що досліджує закони і закономірності виховання, навчання й освіти, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп;
в) корекційна педагогіка, яка досліджує виховання, навчання та освіту дітей з різними вадами. її утворюють: сурдопедагогіка (грец. surdus- глухий) - наука про навчання і виховання дітей з вадами слуху; тифлопедагогіка (грец. tuphlos- сліпий) - наука про навчання і виховання сліпих і слабозорих; олігофренопедагогіка (грец. olygos - малий і phren- розум) - наука про навчання і виховання розумово відсталих і дітей із затримками розумового розвитку; логопедія (грец. logos - слово і paideia- виховання, навчання) - наука про навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення; виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців);
г) галузеві педагогіки (військова, спортивна, вищої школи, профтехосвіти) кожна з яких розкриває закономірності навчально-виховного процесу у певних сферах життєдіяльності людини.
До системи педагогічних наук належить також історія педагогіки і школи - наука, що вивчає розвиток педагогічних ідей і практику освіти в різні історичні епохи.
Окремою групою педагогічних наук є часткові, або предметні, методики, які зосереджуються на дослідженні закономірностей викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти всіх типів.
Педагогіка пов'язана з філософією (етикою, естетикою), соціологією, психологією, анатомією, фізіологією, гігієною людини та з іншими науками.