Тема 1 Виробничо-фінансова діяльність підприємства як об’єкт моделювання

1. За змістом управлінські рішення поділяються на

а) індивідуальні та колективні;

б) стратегічні, тактичні, оперативні;

в) організаційні, економічні, фінансові, технічні, технологічні, соціальні;

г) унікальні, творчі.

2. За термінами дії та наслідками управлінські рішення поділяються на

а) індивідуальні та колективні;

б) стратегічні, тактичні, оперативні;

в) організаційні, економічні, фінансові, технічні, технологічні, соціальні;

г) унікальні, творчі.

3. За ступенем невизначеності управлінські рішення поділяються на

а) індивідуальні та колективні;

б) стратегічні, тактичні, оперативні;

в) організаційні, економічні, фінансові, технічні, технологічні, соціальні;

г) жодна з відповідей не є вірною.

4. За кількістю суб’єктів управлінські рішення поділяються на

а) індивідуальні та колективні;

б) стратегічні, тактичні, оперативні;

в) організаційні, економічні, фінансові, технічні, технологічні, соціальні;

г) унікальні, творчі.

5. За ступенем унікальності управлінські рішення поділяються на

а) рутинні, унікальні, творчі;

б) стратегічні, тактичні, оперативні;

в) організаційні, економічні, фінансові, технічні, технологічні, соціальні;

г) унікальні, творчі.

6. Метод моделювання ґрунтується на принципі

а) абстрагування;

б) індуктивності;

в) комплексності;

г) аналогії.

7. Економіка окремих господарських одиниць, їх виробничо-фінансова діяльність, економічні явища і господарські процеси та взаємозв’язки, які в них відбуваються є

а) принципами моделювання;

б) предметом моделювання;

в) об’єктом моделювання;

г) всі відповіді вірні.

8. Об’єктами, через які розкривається предмет моделювання управлінських рішень є

а) виробнича, фінансова, інвестиційна та інші види діяльності;

б) виробничі та управлінські структури;

в) ресурсний потенціал підприємства;

г) всі відповіді вірні.

9. Рішення, які приймають менеджери, що уважно й критично ставляться до своїх дій, висунутих гіпотез та їх перевірки – це

а) обережні рішення;

б) інертні рішення;

в) врівноважені рішення;

г) імпульсивні рішення.

10. Рішення, які стають обережного пошуку. У них контрольні та уточнюючі дії переважають над генеруванням ідеї, тому в них важко виявити оригінальність, новаторство – це

а) обережні рішення;

б) інертні рішення;

в) врівноважені рішення;

г) імпульсивні рішення.

11. Рішення, автори яких легко генерують найрізноманітніші ідеї у необмежній кількості, але не у змозі їх перевірити, уточнити, оцінити це

а) обережні рішення;

б) ризиковані рішення;

в) врівноважені рішення;

г) імпульсивні рішення.

12. За економічним змістом виділяють наступні фактори

а) виробничо-економічні та соціально-економічні;

б) інтенсивні та екстенсивні;

в) кількісні та якісні;

г) негативні та позитивні.

13. В залежності від рівня залучення та використання ресурсів виділяють наступні фактори

а) виробничо-економічні та соціально-економічні;

б) інтенсивні та екстенсивні;

в) кількісні та якісні;

г) негативні та позитивні.

14. Формування моделі управління, організаційної структури підприємства, делегування повноважень виконавцями, контроль за виконану роботу та управлінські рішення це принцип

а) реалістичності стратегії;

б) достатності інформації;

в) організаційної відповідальності;

г) оперативності і гнучкості управління.

15. Складові якого принципу повинні бути чітко сформовані, щоб на їх підставі можна було приймати рішення загального характеру, спрямованих на перспективу

а) реалістичності стратегії;

б) достатності інформації;

в) організаційної відповідальності;

г) оперативності і гнучкості управління