
- •1.Визначення необхідності зволожування осушувальних земель
- •2.Способи осушення зволожувальних земель ,їх ступінь та умови застосування
- •3.Підгрунтове зволоження осушувальних земель ,його різновиди та х-ка
- •4. Проектування і розрахунок зволожувальних каналів і колекторів осушувально-зволожувальних систем
- •5. Техніка проведення підґрунтового зволоження на водопроникних грунтах
- •6. Розрахунок режиму підґрунтового зволоження
- •7.Гідравлічний розрахунок зволожувальних колекторів.
- •8. Умови застосування і види польдерних систем
- •9.Проектування та розрахунокзахисних дамб польдерних систем.
- •10.Розрахунок польдерних нс
- •11.Розрахунок регулюючого басейну польдерних систем
- •12.Сутність, принцип дії та умови застосування вертикального дренажу
- •13. Видивертикального дренажу. Види і конструкціясвердловинвертикального дренажу.
- •14. Проектування вертикального дренажу на плані
- •15. Розрахунок вертикального дренажу
9.Проектування та розрахунокзахисних дамб польдерних систем.
Захиснідамби на планібувають:замкнені,незамкнені,кільцеві.
Замкнені ЗД-проектують на заплаві з малим похилом.
Незамкнені ЗД-проектують на заплавах з великим похилом вздовж річки з верхової сторони.
Кільцеві ЗД-проектують для захисту окремих об’єктів або для захисту окремих територій,проектують по периметру.
Дамби проектують по підвищеним ділянкам заплави,їх траса повинна уникати місцевих понижень,ділянок з несприятливими геологічними умовами(зсуви),нестійкими грунтами(мули глибокі торф’яники).
Мінім.відстань від дамби до водоприймача:1)на мінеральних грунтахL≥Hв+2Hд; 2)на торф’янизгрунтахL≥3Нв+4Нд, де Нв-глибина виїмки, Нд-висота дамби.
Поперечний переріз дамби нерівносторонньої трапеції, а≥3м, при Нд˃1,5м і при а≥1м, при Нд<1,5м.
Якщо по гребеню проектується дорога, ширина гребеню визначається параметрами дорожнього полотна,як правило приймають 4 м.
Коефіцієнт закладання укосу залежить від механічного складу грунту і типу дамб:
-нанезатопляємих дамбах m2<m1;
-на затоплюваних m2˃m1.
Для суглинистих грунтівm1=2..2,5, m2=1,5…2,0 для незатоплюваних дамб.
Відмітка гребеня дамби ↓ГД=↓РВмакс+∆Н,
де ↓РВмакс-макс рівень води у водоприймача.
Для незатоплюваних дамб – це рівень води весняної повені 1-5% забезпеченості.
Для затоплюваних дамб-це рівень літнього паводка забезпеченістю 5% при вирощуванні ярих культур і 10% при вирощуванні багаторічних трав.
∆Н-запас над максимальним рівнем води.
∆Н=hв+hн+a
Де hв-висота вітрового нагону, hн-висота накату хвилі, а-конструктивний запас а=0,5
Для невеликих річок hв+hн=0…0,4м
На великих річках і водосховищах визначають за розрахунками(р.Тисаhв=0,1, hн=0,3…0,6)
Висота дамби
Нд=↓ГД-↓ПЗ
10.Розрахунок польдерних нс
ПольдерніНС призначені для відведення води в вологі періоди і подачі води на зволоження в сухі періоди і проектують в найбільш низькій частині польдеру, гирлі магістрального каналу. На без похилій місцевості її проектують в центральній частині польдеру
Послідовність розрахунку:
Встановлюємо витрату НС:
, м3/с
де:
- розрахунковий модуль весняного стоку,
л/с га
-
площа польдера,га
-коефіцієнт
відкачування 0,6-1,2
--
сума зимових опадів
-
тривалість відкачування в весняний
період(менше 10-15діб)
Якщо площа водозабору маг каналу співпадає з площею польдеру, витрату НС можна визначити за методом аналогії
,
м3/с
-розрахунковий
модуль відкачування, л/с
га
150…300 300…500 500…1000
1,7…1,5 1,5…1,35 1,35…1,15
Приплив води від НС змінюється в часі, тому на НС проектують декілька насосів із співвідношенням їх витрат
n=2 мм 1:1 1:2 1:3
n=2мм 1:1:1 1:1:2 1:1:3
Встановлюємо напір НС:
, м
-
геодезична висота водопідйому
-
сумарні втрати напору в спор НС
11.Розрахунок регулюючого басейну польдерних систем
Послідовність розрахунку:
Визначаємо регулюючу ємкість системи за формулою:
,
м3
де:
- тривалість циклу відкачки,с;
-
витрати одного насоса.
Встанлвлюємо
площу басейна:
,
м2
Встановлюємо
довжину сторін басейну приймаючи що
басейн квадратної форми
,
м
Встановлюємо
глибину басейну за формулою:
,
м