7.Гідравлічний розрахунок зволожувальних колекторів.

.Гідравлічний розрахунок зволожувального колектора полягає у визначенні його діаметрів та місць їх зміни, швидкості руху води у ньому, втрат напору по його довжині і напору над гирлом колектора.

Діаметр зволожувального колектора і швидкість руху води вибирається по таблицях гідравлічного розрахунку при відомій витраті і похилу. Мінімальний похил колектора 0,001. Швидкість води повинна бути в межах 0,2...1,2 м/с.

Втрати напору на кожній ділянці коллектора розрахункового діметру di визначаються за формулою:

∆h= , м

де 1,1 - коефіцієнт, що враховує місцеві втрати напору; - транзитна витрата на ділянці колектора м³/с; - витрата, що ступає до дрен з колектора на ділянці ; - довжина ділянки діметромdi, м; - витратна характеристика на ділянці , м³/с. Вона визначається:

,м³/с (7.7)

де , відповідно площа поперечного перерізу, гідравлічний радіус і коефіцієнт Шезі на ділянці колектора діаметромdi:

, м²

,м

, м^0,5/с

Де у= 1/6 - показникступеня; n = 0,012...0,015 –коефіцієнтшорсткості; g=9,81 - прискореннявільногопадіння, м/с²; 𝜆 =0,02...0,03 - коефіцієнт опору.

Необхіднийнапір над гирлом зволожувальногоколектора:

Нкол=hд+∑∆h±hгеод,м

де hд- п'єзометричнийнапір в останнійдрені, м; ∑∆h- сумарнівтрати напору в колекторі, м; hгеод- геодезичнийнапір, м.

Рис.7.4.Розрахункова схема до визначення напору над гирлом

колектора

Для проведення циклічного підґрунтового зволоження в рекомендовані терміни необхідно, щоб hд =0,9... 1,0 м при глибинізакладання дренажу 1,0... 1,2м.

Геодезичний напір, або різниця відміток дна в кінці та на початку колектора, визначається як:

±hд=↓2-↓1, м (7.12)

Максимальна довжина колектора Lмаксповинна забезпечити необхідний напірhд в останній дрені. Для визначенняLмакс будується п'єзометрична лінія по довжині колектора (рис.7.4).

8. Умови застосування і види польдерних систем

Польдерними називають осушувальні системи в склад яких входять дамби. Дамби захищають територію біля річки під час паводків, їх рекомендовано застосовувати:

• На приморських затоплюваних і підтоплюваних рівнинах

• На заплавах рівнинних річок, що затоплюються під час паводків або протягом вегетаціїю

• На рівнинних ділянках, що прилягають до озер і водосховищ.

Відведення води з польдерних систем відбувається:

• Самопливним способом, коли рівень води у водоприймачі нижче рівня води в каналі.

• За допомогою машинного водопідйому, коли рівень води в водоприймачі періодично або постійно вище рівня в осуш. Каналі

Самопливний відбувається в меженний період через водовипуск в дамбі. В усі інші періоди відведенні здійснюється за допомогою н.с.

В залежності від висоти дамб польдери поділяються:

• Незатоплювальні (зимові) – огороджуються дамбами, що захищають територію від затоплення максимальними паводковими водами протягом усього року (захищають житлові будівлі, с/г культури)

• Затоплювальні (літні) – огороджуються дамбами, які захищають територію під час літньо-осінніх паводків, але допускають затоплення під час весняної повені, тому на території можна вирощувати озимі культури.

• На великих заплавах проектують комбіновані польдери – біля річки літні польдери, на відстані 1-3 км від заплави-зимові.