
- •Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Основи філософських знань та релігієзнавства
- •Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Основи філософських знань та релігієзнавства
- •Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Основи філософських знань та релігієзнавства
- •План семінару
- •План семінару
- •План семінару
План семінару
Поняття аксіологія, місце аксіології в системі культури.
Базові духовні цінності людини.
Проблеми людського щастя.
Смерть і безсмертя – вічні проблеми буття людини.
Глобальні проблеми людини і людства.
Шляхи вирішення глобальних проблем.
Проблемні завдання
1. Представляється, що кожна людина не укладає в собі ніякої таємниці. Кожний з нас упевнено видаляє людину з іншого світу. Його відмінність від усіх інших істот вважається зовсім очевидним. Але, як говорив іспанський філософ Х.Ортега-і-Гассет, філософія виправдана тим, що виходить за межі очевидного. З цій думці іспанський мислитель не самотній. Незадовго до своєї смерті І. Кант у своїй логіці поставив головне питання: що таке людина?
Уявіть собі ситуацію, що експедиція, що складається з декількох європейців, відправляється в Анди й у недоступному місці виявляє якесь дике плем'я або стадо людей, чи те тварин. Волею случаю виявляється, що європейці убивають одного з цих істот.
Виникає питання: кого убили? Якщо людину, повинна бути кримінальна відповідальність за убивство.
Якщо убито тварину, такої відповідності немає. Але як визначити, відносяться представники цього племені до людей або до тварин?
Спробуйте зробити це, указавши критерії, що відрізняють людину від тварини.
2. Р. Декарт у своїх "Метафізичних міркуваннях" задається питанням: як можу я бути упевненим, що фігури в капелюхах і плащах, що я бачу з вікна, насправді не автомати, що приводяться в рух за допомогою пружин і передавальних механізмів, а дійсно люди?
Виводи-критерії, що відрізняють людину від його тваринних предків:
тварина не робить, людина робить;
тварина будує тільки згідно мірці і потребі свого виду людина - по мірці будь-якого виду, уміє прикласти до предмета його мірку. Вона будує також за законами краси;
тварина діє відповідно до фізичної потреби, людина ж діє справді полю дськи; коли вільний від такої потреби;
тварина діє вузько утилітарно, людина здатна діяти універсально;
тварина безпосередня тотожно своєї життєдіяльності. Людина ж робить свою життєдіяльність своїм предметом;
оскільки його власне життя є для нього предметом, його діяльності є вільною діяльністю. Він досягає вищої форми діяльності: самодіяльності.
Сенс життя, людини.
3. В. Згідно 3. Фрейду, людині властиві два роди потягів: еротичне, у широкому змісті, спрямоване на збереження й об'єднання, і агресивне, деструктивне. Причому вони існують не як деякі окремості. Потяг одного роду як би зіставлено з потягом протилежного роду, приміром , інстинкт самозбереження завжди містить у собі відому частку агресивності. Прагнення до деструкції настільки велико, що в кінцевому рахунку звернено на самого себе. Смертельне дійсно надить. І не тоді тільки, коли люди виявляють чудеса хоробрості, кидаються на амбразуру і закривають своїми тілами інших, але і коли поодинці відправляються в кругосвітню подорож по океані, місяцями сидять у печерах, переходять по карнизі з однієї квартири в іншу, йдуть по рейках назустріч що скажено мчиться потягові або грають у "російську рулетку".
У чому ж сенс людського існування: у ходінні «по лезу бритви»? у жертвуванні собою для інших? у жертвуванні інших заради себе?
4. Проблеми життя і смерті в духовному досвіді людини.
Грецькій мудрець Епікур намагався вирішити це питання питань так: «Привчай себе до думки, що смерть не має до нас ніякого відношення. Коли ми існуємо, смерть ще не є присутнім, а коли смерть присутня, тоді ми не існуємо».
Смерть і потенційне безсмертя /- найдужча принада для філософського розуму, тому що всі наші життєві справи повинні так чи інакше порівнюватися з вічним. Людина приречена на міркування про смерть й у цьому його відмінність від тварини, що смертна, але не знає про це.
Л. Н. Толстой знівечений можливістю вирішити цю задачу запитав себе: "До чого виховувати дітей, що незабаром можуть умерти? Навіщо них любити, ростити і дотримувати? Якщо істина життя - це смерть?
А як ви пропонуєте вирішити цю проблему?
5. Проблема людського щастя.
Міні – твір. Захист проблемних творів студентів „Що я вкладаю в поняття „ЩАСТЯ”.
Література:
Філософія. Підручник. Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний та ін.; За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К.: Вища шк., 1995, с. 447 - 451.
Філософія. Підручник для вищої школи / За заг. редакцією В.Г. Кременя, М.І. Горлача. Х.: Прапор, 2004, с. 675 - 686.
Філософія: Світ людини. Курс лекцій. Навч. посібник / В.Г. Табачковський, - К.: Либідь, 2004 – с. 340 – 345.
Філософія/ В. П. Андрущенко, І. В. Бойченко, В. А. Буслинский. - К.: Вікар, 2006. - 583 с.
Філософія. Підручник, - І. Н. Бичко: Вища шк. К, 1995. - 455 с.
Філософія. Навчальний посібник, - К,: Вікар. 2007. - 584 с.
Кальной И. И Философия, Учебник. - Симферополь: Бизнес - Информ., 2003. - 448 с.
СЕМІНАР
Група _____________ Дата ______________ № заняття ____________
Тема: Глобальні проблеми людини і людства. Стратегія людства в планетарному масштабі.
Мета заняття:
Дидактична: - розкрити ключові поняття теми і сформувати уявлення студентів про життєві духовні цінності та глобальні проблеми сучасності.
Методична: - розвивати вміння аналізувати факти, робити висновки, вести дискусію, самостійно опанувати додатковий матеріал.
Виховна: - виховувати у студентів повагу до різних типів світогляду й толерантне ставлення до інших поглядів.
Вид заняття: семінар.
Форми і методи проведення заняття: інтерактивне заняття:
- евристична бесіда;
- дискусія;
- узагальнення вивченого матеріалу.
Міждисциплінарні теми:
Дисципліни, що забезпечують:
- Історія України. Тема: Українська культура XXст.
- Зарубіжна література. Тема: Російська поезія XX ст.
Дисципліни, що забезпечуються:
- Економічна теорія. Тема: Глобальні проблеми сучасності.