
- •Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Основи філософських знань та релігієзнавства
- •Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Основи філософських знань та релігієзнавства
- •Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Основи філософських знань та релігієзнавства
- •План семінару
- •План семінару
- •План семінару
Міністерство освіти і науки України
Єнакієвський політехнічний технікум
Методичні рекомендації до семінарських занять
з дисципліни
Основи філософських знань та релігієзнавства
спеціальність 5.05010301 Розробка програмного забезпечення
Розглянуто та схвалено Розробив:
на засіданні циклової комісії викладач
соціально - гуманітарних дисциплін І.С. Горяйнова
Голова циклової комісії
____________ В.П. Кізік
Протокол № ______
«_____» _____________ 2014 р.
Єнакієве
2014
Міністерство освіти і науки України
Єнакієвський політехнічний технікум
Методичні рекомендації до семінарських занять
з дисципліни
Основи філософських знань та релігієзнавства
спеціальність 5.05180102 Оброблювання деревини
Розглянуто та схвалено Розробив:
на засіданні циклової комісії викладач
соціально - гуманітарних дисциплін І.С. Горяйнова
Голова циклової комісії
____________ В.П. Кізік
Протокол № ______
«_____» _____________ 2014 р.
Єнакієве
2014
Міністерство освіти і науки України
Єнакієвський політехнічний технікум
Методичні рекомендації до семінарських занять
з дисципліни
Основи філософських знань та релігієзнавства
спеціальності 5.0530102 Підземна розробка корисних копалин
5.05030103 Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв
5.05030104 Шахтне і підземне будівництво
5.05030105 Маркшейдерська справа
5.06010101 Будівництво та експлуатація будівель і споруд
5.06010114 Монтаж і обслуговування внутрішніх санітарно – технічних систем і вентиляції
Розглянуто та схвалено Розробив:
на засіданні циклової комісії викладач
соціально - гуманітарних дисциплін І.С. Горяйнова
Голова циклової комісії
____________ В.П. Кізік
Протокол № ______
«_____» _____________ 2014 р.
Єнакієве
2014
СЕМІНАР
Група _____________ Дата ______________ № заняття ____________
Тема: Свобода совісті як загальнолюдська цінність. Законодавче закріплення свободи совісті в Україні. Християнські конфесії. Нехристиянські релігії в Україні.
Мета:
методична: працювати з усіма доступними джерелами знань. Вміти самостійно здобувати інформацію з даної теми. Готувати доповіді та реферати, брати участь в дискусіях, користуватися науковою термінологію;
дидактична: знати становище релігійного життя в сучасній Україні, основи законодавства щодо свободи совісті в державі;
виховна: науково оцінювати духовну спадщину релігій світу та свого народу та критично ставитись до тендиційної інформації.
Вид заняття: семінар
Форма та методи проведення: теоретична конференція
Міждисциплінарні зв’язки:
забезпечуюючі: політологія, тема: Конституційне забезпечення свободи совісті в Україні
забезпечувані: історія, тема: Релігія давніх слов’ян, Розвиток християнства в Україні.
План семінару
Розвиток християнства в Україні.
Християнські конфесії.
Нехристиянські релігії в Україні.
Свобода совісті як загальнолюдська цінність.
Законодавче закріплення свободи совісті в Україні.
Ключові терміни й поняття
Ісус Христос - Месія (помазаник, спаситель) - центральна постать у християнстві, Син Божий та людський, отже - Боголюдина, поява якої в людському суспільстві подається в історії та передумова повернення людини до єдності із Богом.
Свята Трійця - особливе християнське уявлення про єдиного Бога, який існує
у трьох іпостасях - Бога-Отця, Бога Сина і Бога -Святого Духа.
Євангелія — ( грец. - добра звістка) -ранньохристиянські книги, які входять до Нового Заповіту і в яких розповідається про життя Ісуса Христа.
Біблія - священна книга християн, яка складається із Старого і Нового Заповітів.
Догмат - (грец. - думка, вчення) - основне положення віровчення, що визнається як незаперечна істина і не підлягає критиці.
Канон- (грец. - палиця, переносне значення - правило, норма) – встановлені християнською церквою і піднесеш до рівня закону правила віровчення і культу, які не підлягають сумнівам і мають значення "богонатхненних" істин.
Курія - (лат. - двір) - назва всієї сукупності центральних керівних установ Ватикану.
Таїнства - магічні релігійні обряди у християнстві, які складають основу культової практики і виконання яких, згідно віровчення, надає віруючим надзвичайної сили - "божої благодаті", необхідної для спасіння "гріховної душі" людини.
Мінілекція
Християнство одна з найбільш поширених релігій сучасного світу, яка нараховує понад 1,7млрд. віруючих в різних частинах світу. Зародившись на Сході, в іудейських провінціях Палестини більш як 2 тис. років тому, християнство стаю найвпливовішою релігією саме західного світу. В процесі історичного розвитку склались різні віросповідні форми християнства, котрі відрізняються специфічним трактуванням деяких догматів, своєрідністю культової обрядовості, але в цілому зберігаються непорушними основоположні принципи та біблійні істини.
Внутрішній зв'язок основних віросповідальних засад християнства:
суттєві відмінності християнства від інших світових релігій;
системну єдність основних складових християнської релігії;
відмінності між основними напрямами християнства.
В Київо-руському християнстві сформувався свій особливий культ святості та книжкової премудрості, який суттєво позначився на всіх основних аспектах розуміння людини та її життєвого призначення в подальшій українській та російській культурі. Важливою рисою цього християнства була також собороправність, згідно якої претенденти на всі церковні посади не призначались, а обирались соборами, в яких брали участь не лише священики, а й миряни. В Київській Русі (кінець X - початок XIII ст.) також склались своєрідні відносини між церковними, державними та культурно-освітніми інституціями, оскільки церква тут не була такою мірою, як у Візантії, підпорядкована владі, але й не була поза чи над владою, як Римська.
У 1299 р., після руйнування Києва татаро-монголами та спустошення українських земель, київський митрополит Максим залишив Київ та переїхав до Володимира Суздальського, де ще перед тим була побудована кафедральна церква. За таких обставин була створена митрополія у Галичі (хоча становище її було досить нестабільним заумов постійних загроз спустошливих набігів татар). У 1325 р. "митрополит Київський та всієї Русі" Петро переніс митрополичу кафедру до Москви. Цс перенесення було узаконене Константинопольським патріархом лише у 1354 р. і за умови, що Київ і далі буде першою кафедрою та першим престолом. Надалі події розвивались для українського церковного життя трагічно: оскільки більша частина України була включена до складу Великого князівства Литовського, почалося суперництво за володіння Київським престолом. Певний час було навіть два київські митрополити, але із кінця XV ст. митрополит Московський називався вже "Московським та всієї Русі", а Україна підпадала під управління митрополита Литовського та Київського.
Від 1054 р. існують два окремих напрями християнства - Західне, що стало називатись католицизмом, і Східне, іменоване православ'ям. Зрозуміло, що цей поділ відбувся не лише через організаційні та ідейні непорозуміння. В основі його лежить сукупність усіх факторів як суспільно-політичного, ідеологічного, релігійно-догматичного, так і культурного характеру. Своєрідність духовної еволюції Заходу і Сходу протягом тривалої історії наклала відчутний відбиток на формування відмінних церковно-релігійних систем.
У XVI ст. стався ще один церковний розкол, коли внаслідок релігійно-реформаційних рухів у Західній Європі виникли протестантські церкви. Відтоді у християнстві існують три основні напрями: православ'я, католицизм, протестантизм.
У сучасному світі православні віруючі становлять понад 308 млн. Вселенське Православ'я включає 15 автокефальних церков, котрі визнані канонічно. їх називають помісними і перебувають вони між собою в догматичній та обрядово-літургійній єдності.
Питання до семінарського заняття:
Історичні передумови становлення та ідейні засади формування християнської релігії.
Соціально-історичні аспекти розвитку Римської імперії на поч. І тис. н.е., що сприяли утвердженню християнства як державної релігії.
Назвати причини успішного поширення християнства у світі та його більш як двохтисячолітньої еволюції.
Проаналізувати історико-культурні особливості розвитку християнства у різні періоди.
Пояснити події сучасного релігійного життя України із опорою на поданий в розділі матеріал.
Питання для самоконтролю
Окресліть, із яких джерел та із якою мірою достовірності ми можемо оцінювати дохристиянські вірування українців.
Поясніть, в якому сенсі можна вважати драматичною історію православ’я в Україні.
Порівняйте характерні засади православ’я греко – католицизму і протестантизму, виявляючи в них спільне й відмінне.
Охарактеризувати народні традиції в релігійному житті православних та греко – католиків.
В яких загально – державних актах закріплено свобода совісті як загально – людська цінність?
Теми рефератів та доповідей
Християнські конфесії.
Церковні розколи та їх вплив на сучасну релігійну ситуацію в Україні.
Нехристиянські релігії в Україні.
Релігії стародавніх цивілізацій.
Світові релігії: буддизм, християнство, іслам та їх течії.
Локальні релігії, їх загальна характеристика.
Література
Петрушенко В.Л., Петрушенко О.П., Скалецький М.П. та ін. Релігієзнавство: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. За редакцією В.Л. Петрушенка та О.П. Петрушенка. – Львів: „Новий Світ – 2000”, 2008, с. 212 - 252.
Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – Київ, 1996, с. 116 - 161.
СЕМІНАР
Група _____________ Дата ______________ № заняття ____________
Тема: Філософська думка в Україні. Г.С. Сковорода – родоначальник української класичної філософії. Філософія Т.Г.Шевченка. Академічна філософія ХІХ – ХХ століть.
Мети семінару:
дидактична: студенти повинні показати знання філософської думки різних історичних періодів, уміння оперувати знаннями і порівнювати погляди українських філософів Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка зі світоглядними позиціями філософів інших країн.
методична: організація роботи і перевірка самостійної роботи студентів з першоджерелами навчальною та довідковою літературою.
виховна: на основі провідних ідей мислителів створювати власні програми духовного удосконалення.
Вид заняття: семінар.
Форми і методи роботи: проблемні питання, бесіда, захист підготовлених
рефератів.
Міждисциплінарні теми: історія Київська Русь; світова література С. Скляренко „Володимир”, П. Лепкий „Батурин”, політологія „Політична думка Київської Русі”.
План семінару
1. Філософська думка епохи Київської Русі
2. Філософська і суспільно-політична думка України у XVI - XVIII століттях.
3. Світогляд Г.Сковороди: ідея „трьох світів” і „двох натур”.
4. Філософські і суспільно-політичні погляди Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франко.
Теми рефератів та доповідей:
Особливості філософської думки Київської Русі.
Ідеї „трьох світів” і „двох натур” у філософії Г. Сковороди.
Проблема людини і природи у філософії Г. Сковороди.
Особливості філософських та соціально – політичних поглядів Т.Г. Шевченка.
Філософська думка видатних філософів – поетів та письменників ХІХ – ХХ століття.
Література
1. Філософія/ В. П. Андрущенко, І. В. Бойченко, В. А. Буслинский. - К.: Вікар, 2006. - 583 с.
2. Філософія. Навчальний посібник, - К,: Вікар. 2007. - 584 с.
3. Філософія. Підручник, - І. Н. Бичко: Вища шк. К, 1995. - 455 с.
4. Кальной И. И Философия, Учебник. - Симферополь: Бизнес - Информ., 2003.-448 с.
5. Введение в философию / Л. А. Алексеева, 3. А.Борисова, И. Я. Гнатко. -Донецк: Лебедь, 1998.-102 с.
6. Современная философия/Отв. Ред.: В.П. Кохановский. - Р. - на - Д.: Феникс, 1995.-511 с.
СЕМІНАР
Група _____________ Дата ______________ № заняття ____________
Тема: Пізнання і знання. Практика як основа і ціль розвитку людського пізнання.
Мети заняття:
дидактична: дати можливість студенту показати знання, що практика є способом відносини людини до світу і самому собі: охарактеризувати основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності;
методична: вчити працювати з усіма доступними джерелами знань, готувати конспекти, тези, доповіді;
виховна: формувати творчий потенціал особистості, прагнення до самовдосконалення через практичну діяльність.
Вид заняття - семінар.
Форми і методи роботи - навчальна дискусія, евристична бесіда, перевірка самостійної роботи студентів.
Міждисциплінарні теми: історія України, тема Праця і мова в становленні людини; біологія, тема Життєдіяльність тварин.