
- •Предмет і метод статистики, основні риси
- •2. Які галузі статистики ви знаєте?
- •3. Назвіть специфічні методи статистичного дослідження явищ
- •4. Що таке статистичні показники?
- •5. Організація статистичної служби. Завдання статистики в умовах ринкової економіки
- •6. Охарактеризуйте етапи статистичного дослідження
- •7, 9, 10,11. Сутність та організаційні форми статистичного спостереження
- •8. Види статистичного спостереження
- •12. Що входить до програмно-методологічних та організаційних питань статистичного спостереження?
- •1. Програмно-методологічна частина
- •2. Організаційна частина
- •13. Які завдання вирішує статистика за допомогою методу групувань?
- •14. У чому полягають принципи вибору групувальної ознаки та утв-ня груп
- •15. Що таке критичний момент під час проведення спеціально організованих спостережень?
- •16. Способи проведення статистичного спостереження
- •17. Що ви розумієте під статистичною сукупністю. Одиниця сукупності та її ознаки
- •19. Які бувають помилки статистичного спостереження і форми контролю результатів спостереження
- •20. Різновиди несуцільного спостереження та їх характеристика.
- •21. Сутність статистичної звітності та її види.
- •22. Поняття про статистичне зведення та групування.
- •23. Назвіть види групувань та гру вальних ознак.
- •24. Визначення груп та величини рівновеликого інтервалу.
- •25. Коли використовуються нерівні інтервали в групуваннях. Техніка побудови.
- •26. Вторинне групування , їх завдання та техніка перегрупування.
- •27. Статистичні таблиці, їх види та складові елементи.
- •28.Вимоги до статистичної таблиці та правила побудови.
- •29.Назвіть види рядів розподілу. Техніка їх побудови.
- •30. Які графіки використовують для зображення рядів розподілу
- •31. Абсолютні величини, їх види, одиниці вимірювання.
- •32.Які види відносних величин ви знаєте, способи їх розрахунку.?
- •33. В якій формі можна виражати відносні величини.
- •34.Що виражають відносні величини структури їх координації.
- •35.Види і форми середніх величин, область їх застосування.
- •36.Суть і значення середніх велечин.Центральна тенденція ряду розподілу.
- •38. У чому особливість середньої гармонічної? За яких умов вона використовується?
- •39. Як визначається, коли використовується середня геометрична?
- •40. Середня хронологічна. Техніка обчислення та випадки застосування.
- •41.Які математичні властивсті притаманні середній арифметичній?
- •42.Які види узагальнювальних величин називають структурними середніми?
- •43.Визначення моди і медіани в рядах розподілу.
- •44.Варіація ознак. Розрахунок показників варіації .
- •45.Що розуміють під варіацією ознаки? Як її розраховують?
- •46.Які види дисперсій ви знаєте?
- •47.Коефіцієнт варіації. Техніка обчислення, економічний зміст.
- •48.Ряди динаміки, основні вимоги до їх побудови.
- •49.Що називають рядом динаміки?Основні елементи ряду динаміки.
- •50.Класифікація рядів динаміки.
- •51.Визначення основної тенденції розвитку в рядах динаміки.
- •52.Як виміряти інтенсивність динаміки? Чим відрізняються базисні та ланцюгові характеристики динаміки?
- •53.Обчислення абсолютного приросту базисним і ланцюговим способами, взаємозв*язок показників.
- •54.Взаємозв*язок між коефіцієнтом зростання,темпом зростання та темпом приросту.
- •55.Способи обчислення середніх показників ряду динаміки.
- •56.Як визначається середній рівень моментного та інтервального ряду динаміки?
- •57.Визначення індексу як статистичного показника. Основні елементи загального індексу.Назвіть конкретні види економічних індексів.
- •58.Індекси постійного та змінного складу.Техніка обчислення, економічний зміст.
- •59.Умови використання загальних індексів агрегатної форми та середніх індексів.
- •60.Загальні індекси цін, фізичного обсягу і вартості. Взаємозв*язок індексів.
- •61. Агрегатний індекс, як основна форма загального індексу. Основні агрегатні індекси.
- •64. У чому суть вибіркового спостереження? Які його переваги перед іншими видами спостереження?
- •65. Основні види та схеми відбору їх характеристика.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •67. Помилки вибіркового спостереження.
- •68. Визначення необхідної чисельності вибірки.
- •69. Способи виявлення причинного зв’язку між ознаками.
- •70. Види взаємозв’язків між ознаками.
- •71. Суть кореляційно-регресійного аналізу. Етапи проведення кореляційного аналізу.
- •72. Як вимірюється щільність зв’язку між ознаками? Як розраховується коефіцієнт кореляції і детермінації.
- •73. Прямолінійна і криволінійна регресія. Побудова рівнянь зв’язку.
- •76. Макети графіків та способи їх побудови.
- •77. Які явища характеризують секторні діаграми, як їх будують?
- •78. Як будують стовпчикові та стрічкові діаграми, що вони характеризують?
- •79. У чому переваги лінійних діаграм, для чого їх використовують, правила їх побудови.
8. Види статистичного спостереження
Залежно від повноти охоплення статистичної сукупності розрізняють суцільне і несуцільне статистичне спостереження.
При суцільному статистичному спостереженні обстеженню підлягають усі одиниці, які входять у склад досліджуваної сукупності. Однак не слід розуміти так, що суцільне спостереження обов'язково у всіх випадках повинне охоплювати досліджуване явище по всій країні. Досліджувана сукупність може обмежитись територіальними, відомчими, галузевими й іншими рамками. Важливим тут є те що в межах цієї сукупності обов'язково реєструються зведення про кожну одиницю досліджуваного об'єкта. Прикладом суцільного спостереження є перепис населення.
При несуцільному спостереженні обстежується лише частина одиниць статистичної сукупності. При його організації ставиться завдання (як правило) поширити результати спостереження на всю сукупність. Прикладом такого виду спостереження може бути обстеження: втрат урожаю сільськогосподарських культур, схожості насіння, ступеня засміченості посівів, бюджету сімей населення і т. ін.
Основні види несуцільного спостереження такі: вибіркове, обстеження способом основного масиву, монографічне і анкетне.
За часом проведення статистичні спостереження поділяють на поточні (безперервні), періодичні й одноразові.
Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів і явищ у міру їх виникнення.Прикладом може бути реєстрація народжених дітей, шлюбів і розлучень у загсах, облік виробленої продукції на промислових підприємствах та ін.
Періодичним спостереженням називають таке, що повторюється через певні, заздалегідь установлені проміжки часу.
При даному спостереженні явища реєструють через певні періоди. Прикладом періодичного спостереження може бути щомісячний звіт підприємств про стан тваринництва, а також щорічні переписи худоби станом на 1 січня.
Одноразове спостереження проводять для вивчення якогось явища на певний момент часу (у разі потреби). Прикладом одноразових спостережень є переписи плодоягідних насаджень та ін.
12. Що входить до програмно-методологічних та організаційних питань статистичного спостереження?
Будь-яке статистичне спостереження планується і проводиться за певним планом. План статистичного спостереження містить дві частини:
1. Програмно-методологічна частина
Першим завданням у програмно-методологічній частині є мета дослідження.
Далі необхідно визначити об'єкт дослідження(узагальнено можна сказати, що об'єктом статистичного спостереження є суспільні явища і процеси, які мають досліджуватися).
По-третє, визначається одиниця спостереження. Одиниця спостереження – це той первинний елемент об'єкту дослідження, який є носієм інформації, за допомогою якої збираються необхідні статистичні дані. Одиниці спостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиниця спостереження – це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки. Інколи вони співпадають (наприклад, перепис населення).
Після визначення одиниці спостереження, переходимо до визначення програми – переліку питань або ознак, на які повинні бути отримані відповіді в процесі дослідження. Оформлюється цей перелік питань у вигляді бланку, формуляру чи анкети.